Справа № 275/868/25
19 листопада 2025 року селище Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
25.08.2025 о 15 год. 20 хв. на а/д між селами Морозівка та Соловіївка Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Матеріали справи надійшли до Брусилівського районного суду Житомирської області з ВП № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП у Житомирській області 03.09.2025, справа №275/868/25.
В судове засідання ОСОБА_1 , захисник Нестеренко М.М. не з'явилися, повідомлені належним чином.
Особа, яка склала протокол, на виклик суду не з'явилася.
06.11.2025 від захисника Нестеренка М.М. надійшло клопотання про повернення адміністративних матеріалів для доопрацювання та для подальшого розгляду за підсудністю, оскільки в протоколі вказано місце вчинення правопорушення - с. Мотовилівка Житомирського району, що територіально відноситься до підсудності Любарського районного суду Житомирської області; в рапорті зазначено місцем вчинення правопорушення - с. Морозівка Житомирського району, що територіально відноситься до підсудності Брусилівського районного суду Житомирської області. Відомості про місце обліку транспортного засобу та місце проживання правопорушника в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим захисник просить витребувати вказані відомості з ВП № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП у Житомирській області. Вказане клопотання розглянуто 06.11.2025 та залишено без задоволення.
Суд враховує, що справа тривалий час перебуває на розгляді, суд надав можливість захиснику та ОСОБА_1 надати свої пояснення та реалізувати інші процесуальні права, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без участі осіб, що не з'явилися, враховуючи вимоги щодо розгляду справи в розумні строки та відсутність клопотань про відкладення судового засідання.
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3?Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9?ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частино 5 статті 126 КУпАП встановлюється відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року.
Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
На доведення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та вини у вчиненому, суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 25.08.2025 серії ЕПР1 № 433813, відповідно до якого ОСОБА_1 25.08.2025 по вул. Гурєва в с. Мотовилівка Житомирського району керував транспортним засобом ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії повторно протягом року. У протоколі водій власноручно написав пояснення: “змушений керувати (це мій єдиний вид заробітку)»;
- рапорт інспектора РПП СПД №1 ВП №2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області В.Кузинського від 25.08.2025 про зупинку транспортного засобу ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався між с. Морозівка та с. Соловіївка без увімкнутого ближнього світла фар. Після зупинки було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року;
- копія постанови серії ЕНА №4630021 від 01.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- диск з відеозаписом події від 25.08.2025, на якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 при спілкуванні з поліцейським визнав, що керував транспортним засобом за межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар та зупинився після увімкнення червоних проблискових маячків та певної кількості звукових сигналів. На запитання поліцейської щодо наявності посвідчення водія відповів, що не має посвідчення водія, оскільки позбавлений права керування.
Вказаними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи прав керування та будучи притягнутим до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом року.
Та обставина, що в протоколі про адмінправопорушення було помилково зазначено інше місце вчинення правопорушення не спростовує наявності складу правопорушення в діях водія, в рапорті від 26.08.2025 особа, яка склала протоколу вказала належне місце вчинення правопорушення - дорога між населеними пунктами колишнього Брусилівського району. Місце проживання правопорушника в селищі Брусилів також підтверджується як підписаним ним протоколом, так і власноручно написаною заявою до суду від 25.09.2025. Тому доводи захисника про непідсудність справи Брусилівському районному суду не знайшли свого підтвердження, а неточність в зазначені місці вчинення правопорушення не є істотною чи такою, що спростовує факт вчинення правопорушення.
Суд також враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 126 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом без права керування транспортними засобами.
Тобто, в діях ОСОБА_1 наявний склад вказаного правопорушення.
Згідно постанови Верховного Суду України від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
При обрані міри адміністративного стягнення, суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, обставин що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено, тому до правопорушника слід застосувати остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Водночас, суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 40-1, 33, 35, 36, 283, 284, 303, 304 КУпАП, ч. 2 ст. 4 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» та керуючись, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 25.08.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомир обл./Житомир обл./ 21081300, код отримувача (код ЄРДПОУ): 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Копію постанови направити до ВП № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області та особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захиснику.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя П. В. Миколайчук