Справа № 275/655/25
18 листопада 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Миколайчука П.В.,
зі секретарем судових засідань Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Зміст позовних вимог
10.07.2025 ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №989802232 від 17.03.2021 у розмірі 18 105,70 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що 17.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №989802232 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Вказує, що відповідач перейшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрала бажану суму грошових коштів та строк кредитування, зазначила свої персональні дані, банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти в сумі 5 100 грн, пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклала кредитний договір №989802232 від 17.03.2021, який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV5N74R. Первісним кредитором були виконанні зобов'язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 5 100 грн, відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (інші умови договору залишилися без змін). 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.122022 (інші умови залишилися без змін відповідно до договору від 31.12.2020). 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 (інші умови залишилися без змін відповідно до договору від 31.12.2020). 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 11 419,60 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, у тому числі, і до відповідача на загальну суму 18 105,70 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором на загальну суму 18 105,70 грн.
Оскільки відповідач порушила умови договору, станом на час звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 складає 18 105,70 грн, яка складається із заборгованості по кредиту - 5 100 грн та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 13 005,70 грн.
Враховуючи вказане, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 18.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 22.10.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково.
10.11.2025 витребувані в АТ КБ «ПриватБанк» докази отримано судом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позову заявлено вимогу про розгляд справи без участі представника ТОВ «Юніт Капітал» та, у випадку неявки, відповідача, про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в порядку ст.128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками і судових повісток на останню відому адресу проживання, на останню відому адресу електронної пошти. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
На підставі ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, відповідача.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
18.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що 17.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 989802232 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за алгоритмом дій споживача (а.с.10-11, 13-18), за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику (а.с.20-25), після чого заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (а.с.19). Відповідно до умов договору, відповідачу надаються грошові кошти в розмірі 5 100 грн, строком на 30 днів (з можливістю пролонгації), зі сплатою 0,54% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою; 1,7% в день за індивідуальною процентною ставкою, 1,7% в день за базовою процентною ставкою; за процентною ставкою 2,3% в день (а.с. 30-33).
17.03.2021 кошти в сумі 5 100 грн перераховані на банківську карту № НОМЕР_1 , призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору №989802232 від 17.03.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer» (а.с.9, 88).
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 26.10.2025, на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); номер телефону НОМЕР_5 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 ; 17.03.2021 на зазначений рахунок відбулося зарахування коштів на суму 5 100 грн (а.с.140-141).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчувався 28.11.2019.(а.с.69-72).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Інші умови договору залишилися без змін (а.с.74 зв.).
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с.75-78).
31.12.2021 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 (а.с.80)
31.12.2022 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 (а.с.80 зв.).
31.12.2023 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.81).
Згідно реєстру прав вимоги №134 від 18.05.2021, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.67-68).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строком до 04.08.2021 (а.с.63-65 зв.).
03.08.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №2, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 (а.с.61).
30.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №3, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.60).
Згідно реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.58-59).
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право вимоги за згаданим договором кредиту на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал», договір № 04/06/25-Ю (а.с.53 зв.-56 зв.).
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025, реєстру боржників від 04.06.2025, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.47, 50-51).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» проценти за договором нараховувалися щоденно за період з 17.03.2021 по 18.05.2021 в сумі 6 354,60 грн, ОСОБА_1 здійснювалася оплата 19.04.2021 за процентами в сумі 0,35 грн (а.с.42).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» проценти за договором нараховувалися щоденно за період з 18.05.2021 по 14.07.2021 та, з урахуванням нарахувань за процентами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», розмір заборгованості за процентами складає 13 005,70 грн, заборгованість за тілом кредиту - 5 100 грн (а.с.41).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №989802232 від 17.03.2021, станом на 25.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» становить 18 105,70 грн (а.с.40).
Інших доказів суду надано не було.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За приписами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договору № 989802232 від 17.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» .
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даній справі встановлено, що 17.03.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір №989802232. Так, згідно умов договору визначено строк кредитування - 30 днів - «дисконтний період» (п.1.2 договору).
За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду сплачуються проценти за Дисконтною ставкою 0,54% в день від суми Кредиту (п.1.4.1 договору).
За умови продовження строку Дисконтного періоду, нарахування процентів здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою 1,7% в день від суми Кредиту (п.1.4.2 договору).
У випадку користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і застосовується Базова процентна ставка 1,7% в день від суми Кредиту, Позичальник зобов'язується сплатити різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. Відкладальною обставиною щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду (п.1.4.3 договору).
Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду (з урахуванням пролонгації), та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору (п.1.6 договору)
Користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу, зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п.1.7.1 договору).
З наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник щоденно сплачує проценти за ставкою 2,3% в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.7.2 договору).
Вказаний договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
За приписами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На підтвердження перерахування ОСОБА_1 коштів у розмірі 5 100 грн, у матеріалах справи наявне повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 26.10.2025, згідно з яким на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); номер телефону НОМЕР_5 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 ; 17.03.2021 на зазначений рахунок відбулося зарахування коштів на суму 5 100 грн; та виписка з особового рахунку в АТ КБ «ПриватБанк».
Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.
Із розрахунків заборгованості за кредитним договором № 989802232 від 17.03.2021, сформованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 18 105,70 грн, з яких: 5 100 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13 005,70 грн - заборгованість за процентами.
Суд погоджується із розміром нарахованих відсотків за користування кредитом з огляду на наступне.
Згідно умов договору, в дисконтний період (30 днів), з урахуванням відсутності своєчасного погашення процентів, проценти нараховано за ставкою 1,7% в день в розмірі 2 601 грн.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконувала умови договору, його строк продовжився, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
В період з 17.04.2021 по 14.07.2021 (89 днів) проценти нараховано за ставкою 2,3% в день в розмірі 10 439,70 грн в день.
Відтак, з урахуванням погашення відповідачем процентів у сумі 0,35 грн, з ОСОБА_1 підлягоють стягненню проценти в сумі 13 005,70 грн (2 601 грн процентів у дисконтному періоді + 10 439,70 грн процентів за 89 днів після дисконтного періоду - 0,35 грн погашених процентів) та тіло кредиту 5 100 грн, а всього - 18 105,70 грн.
За правилами ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що, оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).
До позивача перейшло право вимоги за договором №989802232 від 17.03.2021 до ОСОБА_1 на підставі договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди №19, від 28.11.2019, додаткової угоди № 26 від 31.12.2020, додаткової угоди №27 від 31.12.2021, додаткової угоди №31 від 31.12.2022, додаткової угоди №32 від 31.12.2023, договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», додаткової угоди №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», реєстрами боржників, платіжними інструкціями до договорів факторингу.
Оскільки, в матеріалах справи міститься кредитний договір, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, доведено перехід права вимоги за кредитним договором №989802232 від 17.03.2021 до позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в повному обсязі.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики.
Згідно з ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надано договір №05/06/25-01 від 05.06.2025 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», протокол погодження вартості послуг до Договору від 05.06.2025, додаткова угода № 25770526995 від 05.06.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг за Договором №05/06/25-01 від 05.06.2025 про надання правової допомоги, згідно з яким ТОВ "Юніт Капітал" понесло витрати на правничу допомогу адвоката в даній справі в розмірі 7 000 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненком А.І. від 24.04.2012 (а.с.35-39).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами, оскільки судові засідання у справі не проводилися, заперечень щодо позову від відповідача не надходило, чим прискорився розгляд справи та зменшився можливий обсяг правничої допомоги позивачу, тому обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Заяв про розподіл інших витрат не надійшло.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 280-284, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором №989802232 від 17.03.2021 в розмірі 18 105 (вісімнадцять тисяч сто п'ять) гривень 70 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом - 5 100,00 гривень, заборгованість за процентами - 13 005,70 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Брусилівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне судове рішення складено 18.11.2025.
Реквізити сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 А, офіс 10 , ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя П.В. Миколайчук