Справа №295/11032/25
Категорія 55
2/295/3938/25
18.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м .Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру перерахованих коштів,-
Позивач звернувся до суду позовом, в якому зазначив, що 08.08.2022 року до управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради звернулась ОСОБА_1 із заявою про призначення державної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. До заяви додано медичний висновок про дитину з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» ОСОБА_1 призначено державну допомогу на дитину з інвалідністю віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на період з 28.09.2022 року по 06.05.2024 року.
У позові зауважується на встановлені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», Законом України «По прожитковий мінімум» розміри державної соціальної допомоги та надбавки, вказується на фактичному продовженні здійсненні виплат державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану». Так, виплату допомоги на дитину з інвалідністю було продовжено ОСОБА_1 з червня 2024 року.
В червні 2025 року під час перевірки верифікації отримувачів соціальних допомог встановлено, що відповідач з червня 2024 року не мала права на отримання допомоги на дитину, так як дитині виповнилось 18 років. Медичний висновок № 34 від 05.08.2022 року на ОСОБА_2 дійсний до 07.05.2024 року.
Позивач зазначає, що у зв'язку з наведеними обставинами утворилась переплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю за період з 01.06.2024 року по 31.01.2025 року в сумі 18 888,00 грн.
Оскільки скеровані на адресу проживання відповідача повідомлення про необхідність врегулювання даного питання залишено поза увагою, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 надміру перераховані кошти в сумі 18 888,00 грн., відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 29.08.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.
Відповідачем подано відзиву на позовну заяву, в якому визнано фактичні обставини звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення держаної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, а також долучення до такої заяви медичного висновку на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач звертає увагу, що надання відповідних документів обумовлює безпосередню обізнаність позивача як про наявність у позивача права на призначення держаної допомоги, так і про строк можливих виплат, тобто на період чинності медичного висновку №34 (58) - до 07.05.2024 року.
Так, рішенням від 08.08.2022 року ОСОБА_1 , як матері ОСОБА_2 , призначено державну допомогу як особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. В зазначеному рішенні від 08.08.2022 року вказано, що інвалідність встановлена на період з 05.08.2022 року по 06.05.2024 року, а також зазначена дата народження ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За твердженням відповідача, сам факт свідомих ініціативних дій з боку позивача за відсутності поданої ОСОБА_1 заяви та самовільне прийняття розпорядчого рішення про продовження виплати державної допомоги усуває можливість застосування вимог ст. 1212 ЦК України як правових наслідків збереження майна без достатньої правової підстави.
Відповідач спирається на закріплені положеннями ст. 1215 ЦК України гарантії, що полягають у забороні повернення заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії тощо, та зауважує на винятки з такого правила, що полягають в існуванні рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату, або недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Вказуючи на відсутність будь-яких недобросовісних дій, скерованих на отримання надмірних виплат, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій відповідний учасник наголошує на тому, що продовження виплат соціальної допомоги щодо відповідача проведено без додаткової заяви особи як отримувача на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану», згідно з якою строк виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яку було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.
Отже, саме на підставі вказаних приписів законодавства відповідачу продовжено виплату соціальної допомоги з 01.06.2024 року.
Сторона зауважує на повноваженнях органу соціального захисту населення, що зводяться, зокрема, до зобов'язань із визначення обсягу надміру виплачених коштів та повідомлення про такі обставини отримувача в разі отримання інформації про обставини, що вплинули на встановлені права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд.
Оскільки відповідачу здійснено нарахування та виплату соціальної допомоги в надмірному обсязі, сума переплат підлягає до стягнення. Сторона підтримує первісно заявлені вимоги про стягнення коштів, відшкодування судових витрат.
У запереченнях відповідача учасник наполягає на відмові у задоволені позовних вимог.
Судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 звернулась 08.08.2022 року до Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради із заявою про призначення держаної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. До заяви від 08.08.2025 року надано медичний висновок на дитину з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проставленими відомостями про строк дійсності висновку - до 07.05.2024 року, дату переогляду - 07.04.2024 року.
Рішенням Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради відповідачу ОСОБА_1 призначено державну допомогу на дитину з інвалідністю віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на період з 28.09.2022 року по 06.05.2024 року.
Судом встановлено, що у період з 01.06.2024 року по 31.01.2025 року ОСОБА_1 призначено та виплачено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, сума виплачених коштів становить 18 888,00 грн.
Розпорядженням Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради від 24.01.2025 року виплату допомоги припинено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» № 2109-III (в редакції, чинній на час звернення із заявою про призначення соціальної допомоги) право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.
У відповідності до ст. 2 Закону України № 2109-III державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі ст. 3 Закону України № 2109-III надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.
На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку (ст. 4 Закону України № 2109-III).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану» строк виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яку було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Як зазначалось вище, відповідачу призначено та виплачено державну допомогу на дитину з інвалідністю та надбавку на догляду за нею за період з 01.06.2024 року по 31.01.2025 року в сумі 18 888,00 грн.
За положеннями ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді державної соціальної допомоги, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно ст. 81 ЦПК України має довести позивач.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Суд зауважує, що відповідачем, після звернення із заявою про призначення соціальної допомоги, до якої долучено вищезгаданий медичний висновок з інформацією про строк його дійсності, не вчинялись жодні інші дії, що можуть свідчити про недобросовісну поведінку учасника в розрізі взаємовідносин, пов'язаних з соціальним захистом.
Саме вимогами Закону обмежується строк виплати допомоги, який має дорівнювати зазначеному у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.
Слід додати, що нарахування та виплата соціальної допомоги в порядку застосування змін до законодавства - тобто продовження виплат на період воєнного стану без додатковї заяви отримувача виплат, не може в подальшому покладати заходи відшкодування, неспівмірні із цілями, що переслідувались запровадженими законодавчими ініціативами гуманітарного характеру.
Отже, оскільки позивачем не доведено ознаки недобросовісного поводження з боку відповідача, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, суд,-
У задоволенні позову Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру перерахованих коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов