20 листопада 2025 р. Справа № 480/9552/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: П'янової Я.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 07.02.25 по справі № 480/9552/20
за позовом ОСОБА_1
до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни (далі по тексту - реєстратор), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В., оформлене у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.12.2020 за № ПВ - 5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
- зобов'язати Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В. прийняти заяву від 02.12.2020 та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою від 02.12.2020 ОСОБА_1 державному кадастровому реєстратору ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В. шляхом присвоєння нового кадастрового номеру.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 480/9552/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни, оформлене у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.12.2020 за № ПВ - 5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни прийняти заяву від 02.12.2020 та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою ОСОБА_1 02.12.2020 державному кадастровому реєстратору Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяні Василівні шляхом присвоєння нового кадастрового номеру.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картка платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1681,6 гривень.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі № 480/9552/20 апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - без змін.
15.01.2025 позивач звернулась до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просила суд першої інстанції:
- визнати протиправною бездіяльність Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни щодо неналежного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 480/9552/20;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону в частині неналежного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/9552/20 від 25.03.2021.
В обґрунтування вимог вказаної заяви стверджувала, що оскільки державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 69161963 вичерпано всі передбачені законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, зокрема, прийнято постанови про накладення на боржника штрафу, а також направлено до Сумського відділу поліції заяву про вчинення злочину, єдиним можливим заходом впливу на відповідача є встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 по справі № 480/9552/20 заяву позивача про визнання протиправними бездіяльність відповідача на виконання рішення суду у справі № 480/9552/20 за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяна Василівна про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни щодо неналежного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 480/9552/20.
Направлено ухвалу керівнику Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та зобов'язано протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати відповідь про вжиті заходи на виконання цієї ухвали.
Реєстратор та ГУ Держгеокадастру у Сумській області, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подали аналогічні за змістом апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просили суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року по справі № 480/9552/20 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Апеляційні скарги мотивовані твердженнями про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкових висновків, а тому наявні підстави для її скасування.
Звернули увагу, що оскільки заява у порядку статті 383 КАС України може бути подана протягом 10 днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду, звертаючись до суду 15.01.2025 з заявою в порядку вищенаведеної норми права, ОСОБА_1 пропустила встановлений статтею 383 КАС України строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у даній справі, який сплив ще 2024 року. Отже, така заява повинна бути залишена без розгляду.
По суті спірних правовідносин наполягали, що судом взагалі не надано будь-якої оцінки доводам реєстратора з приводу того, що запроваджений Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі по тексту - Порядок № 1051), принцип екстериторіальності виключає технічну можливість ОСОБА_2 , як державного реєстратора, що здійснює діяльність на території Сумського району, здійснювати розгляд заяв, у тому числі про державну реєстрацію земельної ділянки, особисто, так як Національна кадастрова система самостійно визначає кадастрового реєстратора, який буде здійснювати розгляд заяв, а кадастровий реєстратор, межі повноважень якого розповсюджуються на територію місця розташування земельної ділянки, не включається системно в рандомний вибір.
Таким чином, вказували на відсутність у апелянта технічної можливості повністю виконати судове рішення, а тому визнання її дій/бездіяльності протиправними, є безпідставним та незаконним.
Повідомили, що заява ОСОБА_1 № ЗВ-5900246692022 від 30.09.2022 програмним забезпеченням Державного земельного кадастру була передана системою Державного земельного кадастру на розгляд державному кадастровому реєстратору Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який в межах повноважень згідно чинного законодавства з урахуванням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 по справі № 480/9552/20 розглянув її та прийняв рішення № РВ-3500113082022 від 06.10.2022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Так, за висновком реєстратора, значення цільового призначення Purpose не відповідає класифікації, затвердженій наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548. XSD Схема. XML Структура У інформаційному блоці електронного документу про Категорію та цільове призначення земельної ділянки вказано недійсний Код Цільового призначення. Помилка доступу ЄДРПОУ компанії вказаний в ЕЦП не збігається з ЄДРПОУ виконавця робіт, зазначеному в XML. Критична помилка доступу Підписант та виконавець робіт, зазначений у електронному документі не збігаються. Перетин ділянок з ділянкою 5910136600:18:005:0057; Площа співпадає на 41.2308%. Дані обставини не були відомі та не враховувались при розгляді справи № 480/9552/20 та є перепоною в реєстрації спірної земельної ділянки.
У надісланих до суду апеляційної інстанції відзивах на апеляційні скарги ГУ Держгеокадастру у Сумській області та реєстратор підтримали вимоги апеляційних скарг з підстав та мотивів, викладених у них, просили суд апеляційної інстанції їх задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Позивач, у надісланих до суду апеляційної інстанції відзивах на апеляційну скаргу заперечувала проти викладених у них доводів, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Вказувала, що за наявності підстав, що унеможливлюють виконання судового рішення, апелянти мали змогу звернулись до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, однак будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду у даній справі, не здійснили.
Просила врахувати, що апелянти протягом більше 4 років зловживаючи своїми можливостями, умисно не виконують судове рішення у даній справі, а перешкода, пов'язана з принципом екстериторіальності, утворилась лише у 2022 році, тобто набагато пізніше після набрання рішенням законної сили.
Звернула увагу, що покликання реєстратора на відсутність документів та невідповідність кадастрових номерів є такими, що не відповідають дійсності, бо у контексті спірних правовідносин мається на увазі не нове формування земельної ділянки, а вже сформована земельна ділянка, однак потім незаконно поділена відповідно до погодженого ГУ Держгеокадастру у Сумській області проекту землеустрою земельну ділянку, яка наразі перебуває у користуванні самого реєстратора.
У додаткових поясненнях від 12.09.2025 реєстратор повідомила, що доводи ОСОБА_1 про зловживання відповідачем своїм правом не відповідають дійсності, оскільки у даному випадку має місце неможливість виконання судового рішення через технічні особливості функціонування системи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Разом з тим, апелянтами заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні, однак, не наведено підстав, які зумовлюють розгляд цієї справи у відкритому судовому засіданні через складність та недоцільність розгляду у письмовому провадженні.
Обставин, які б свідчили про необхідність розгляду справи за правилами частини 4 статті 12 КАС України, колегією суддів не встановлено.
За приписами пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні (частина 2 статті 311 КАС України).
Беручи до уваги, що дану справу розглянуто судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснення розгляду справи за апеляційними скаргами ГУ Держгеокадастру у Сумській області та реєстратора в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, на виконання рішення суду від 25.03.2021, 06.06.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Давидком Ігорем Ігоровичем була розглянута заява Тур Л. М. та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 69161963).
10.12.2024 представником позивача направлено запит до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про надання інформації щодо виконавчого провадження № 69161963.
10.01.2025 представником позивача отримано лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 06.1-16 від 13.12.2024, в якому зазначалося, що виконавцем в межах виконавчого провадження № 69161963 11.01.2023 та 01.02.2023 були прийняті постанови про накладення на боржника штрафу, а також 01.02.2023 було направлено заяву про вчинення злочину (ч. 2 ст. 382 КК України) № 02.1-17/69161963 до Сумського відділу поліції (м. Суми) Головного управління Національної поліції України в Сумській області. 04.12.2023 державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". Поряд із цим рішення суду відповідачем не виконане.
Задовольняючи заяву позивача, подану у порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції, з огляду на те, що фактично рішення суду в даній справі не виконане відповідачем, з метою належного і повного відновлення прав позивача, вважав за необхідне визнати протиправною бездіяльність державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни щодо неналежного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 480/9552/20 та постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України та направити її до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області для вжиття заходів щодо розгляду питання про притягнення до відповідальності Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_2 до відповідальності за невиконання рішення суду та усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведених вище норм вбачається, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 383 КАС України особа позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Так, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення по справі, що порушує права та законні інтереси позивача.
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 480/9552/20 відповідач був зобов'язаний прийняти заяву ОСОБА_1 від 02.12.2020 та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою ОСОБА_1 02.12.2020 державному кадастровому реєстратору Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяні Василівні шляхом присвоєння нового кадастрового номеру.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі, заява Тур Л. М. від 02.12.2020 № ЗВ-5900246692022 30.09.2022 була прийнята реєстратором та передана системою Державного земельного кадастру на розгляд державному кадастровому реєстратору Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який розглянув її та прийняв рішення № РВ-3500113082022 від 06.10.2022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Також, на виконання рішення суду у справі № 480/9552/20, апелянтом повторно приймалися заяви позивача від 02.12.2020 та формувалися в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за номерами: ЗВ-5900020512023 від 23.01.2023, 3B-5900083412023 від 24.02.2023, ЗВ-5900112102023 від 07.03.2023, ЗВ-5900127482023 від 15.03.2023, з подальшим переданням системою Державного земельного кадастру на розгляд інших територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності, в результаті чого прийняті рішення № РВ-1800114472023 від 16.02.2023, РВ-7400057602023 від 01.03.2023, РВ-0500128472023 від 09.03.2023, РВ-1800169902023 від 03.04.2023 про відмову внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
З наведеного вбачається, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 480/9552/20 відповідачем прийнято заяву ОСОБА_1 від 02.12.2020.
Водночас, реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, щодо якої розроблений проект землеустрою, поданий разом із заявою, шляхом присвоєння нового кадастрового номеру, відповідачем не здійснено.
В обґрунтування такої бездіяльності апелянти покликаються на введення 23.06.2022 функціональної можливості у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру в частині визначення державних кадастрових реєстраторів за принципом випадковості для таких транзакцій.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру з 15 червня 2022 року запроваджено функціонал щодо державної реєстрації земельної ділянки за принципом випадковості для таких транзакцій, а саме:
здійснення державної реєстрації земельної ділянки, утвореної шляхом передачі у власність/оренду із земель державної чи комунальної власності;
здійснення державної реєстрації земельної ділянки, утвореної шляхом об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яку було надано в оренду, без присвоєння кадастрового номера; здійснення державної реєстрації земельної ділянки з існуючим державним актом без кадастрового номера.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що рішення суду у справі № 480/9552/20 за наслідками його апеляційного перегляду набрало законної сили ще 28.09.2021.
Однак, будь-яких причин бездіяльності, яка полягає у невиконанні рішення суду у період із 28.09.2021 по 15.06.2022 апелянтами не наведено.
При цьому, як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, апелянтами неодноразово подавались до Сумського окружного адміністративного суду заяви про відстрочення виконання рішення суду, про його роз'яснення та інше, у задоволенні яких відмовлялось.
Відтак, на переконання колегії суддів, такі дії (бездіяльність) відповідача свідчать про свідоме затягування із добровільним виконанням судового рішення, та лише слугують підтвердженням допущення триваючої протиправної поведінки в частині обов'язковості до виконання судового рішення, що є порушенням вимог статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України.
Також, надаючи оцінку доводам апеляційних скарг з приводу відсутності технічної можливості виконання рішення суду у справі № 480/9552/20 колегія суддів зауважує, що за приписами частини 3 статті 378 КАС України, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, є підставою для встановлення або зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Разом з цим, будь-яких відомостей про вжиття таких заходів, спрямованих на усунення перешкод, що унеможливлюють виконання судового рішення, матеріали справи не містять.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що фактично, доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди реєстратора та ГУ Держгеокадастру у Сумській області із рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 480/9552/20, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі № 480/9552/20.
Однак, незгода сторони із судовим рішенням є підставою для його оскарження у суді касаційної інстанції, а не підставою для ухилення від виконання, коли таке рішення вже набрало законної сили.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційних скарг про пропуск позивачем строку на звернення до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, оскільки як свідчать матеріали справи, лише 10.01.2025 представником позивача був отриманий лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про надання інформації щодо виконавчого провадження № 69161963, із якого позивачу стало відомо про порушення своїх прав та ухилення відповідача від виконання судового рішення, а тому звертаючись до суду першої інстанції із заявою у порядку статті 383 КАС України 20.01.2025 позивачем дотримано 10-денний строк.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 480/9552/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі № 480/9552/20 у повному обсязі, та беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов'язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача та постановлення ухвали у порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 150-154, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 по справі № 480/9552/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.В. П'янова С.П. Жигилій