Головуючий І інстанції: С.В. Воловик
21 листопада 2025 р. Справа № 480/10450/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2025, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 19.06.25 по справі № 480/10450/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області пов'язаної з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року включно;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 заробітну плату у відносинах публічної служби за період з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року включно в сумі 42 565 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 №491-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 05 липня 2018 року. Після поновлення його на посаді за рішенням суду, відповідач не виплачував йому заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області, було направлено до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області, табелі обліку робочого часу, належним чином складені та оформлені.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №125-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Однак, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 №332-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019. У період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно позивач регулярно приходив на роботу та перебував на робочому місці з 08:00 год. до 17:15 год. Однак, за вказаний період ГУ ПФУ в Сумській області, як правонаступник всіх прав і обов'язків Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області, не здійснило нарахування та виплату йому заробітної плати
Внаслідок незаконних дій зі сторони відповідача, пов'язаних з порушенням норм законодавства, а саме процедури нарахування та виплати заробітної плати позивач був позбавлений конституційного права нарахування та виплати заробітної плати за листопад 2024 року.
При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що абзацом першим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат передбачених законом України.
Крім цього, позивач просив суд врахувати, що питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році». Зазначеною Постановою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
Так, на переконання позивача, відповідно до даної постанови ОСОБА_1 з 01.01.2024 має посадовий оклад в розмірі - 21 536,00 грн. Розмір надбавки за вислугу років - 6 461,00 грн (21 536 x 30%). Розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн. Разом - 28 597,00 грн.
25.04.2023 була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану», яка набрала чинності з дня її опублікування в Урядовому кур'єрі, тобто з 28.04.2023.
Відповідно до вищевказаної постанови позивач з 01.01.2024 мав посадовий оклад в розмірі - 32 304,00 грн (21 536 грн х коефіцієнт 1,5), розмір надбавки за вислугу років - 9 691,00 грн (32 304 грн х 30%). Розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн. Разом - 42 565,00 грн.
На переконання позивача, відповідач повинен виплатити позивачу неотриману ним вчасно заробітну плату за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно в сумі 42 565,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 20 175,00 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в цій частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що Охтирське об'єднане управління ПФУ Сумської області згідно постанови КМУ від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів ПФУ» приєднано до Головного управління ПФУ в Сумській області, а Головне управління ПФУ в Сумській області провело класифікацію посад державної служби всіх державних службовців, тому згідно постанови КМУ № 1409 всі його працівники без виключення з 01.01.2024 перейшли на нову схему посадових окладів встановлену у 2024 році. Вважає, що оскільки Головне управління ПФУ в Сумській області є правонаступником всіх прав і обов'язків Охтирського об'єднаного управління ПФУ Сумської області, тому і позивач також повинен з 01.01.2024 отримувати заробітну плату у 2024 році згідно нового посадового окладу.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що основними передумовами для реалізації працівником права на оплату праці є його належність до конкретного підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка має бути документально підтверджена та встановлений факт виконаної роботи. Вважає, що судом помилково визнані доводи позивача щодо факту перебування у трудових відносинах з Головним управлінням, адже штатний розпис головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області не містить штатної посади «начальник Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області», що спростовує належність позивача до Головного управління в контексті здійснення трудової діяльності. Вказав, що класифікація посади державної служби «начальник Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області» станом на день прийняття оскаржуваного рішення не була проведена.
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, на його думку, доводи відповідача щодо не перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Пенсійним фондом України, як підставу не нарахування та не виплати заробітної платті є безпідставними, оскільки саме Пенсійним фондом України виданий наказ від 25.07.2019 р. №332-о про поновлення ОСОБА_1 па посаді начальника Охгирського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області.
Крім того, позивач зазначає, що в постанові КМУ від 29.12.2023 р. 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» п.3 установлено, що - схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорії, під категорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженні постановою КМУ від 18 січня 2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 згідно наказу № 57 від 01.08.1994 призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду.
Наказом № 31-о від 17.05.2002 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом № 1-о від 27.10.2011 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області).
04.07.2018 позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №135-о «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з вказаним наказом, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку та рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 05.04.2019 № 135-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019, стягнуто з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653,44 грн.
Вищевказані обставини встановлені рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 та від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрали законної сили, та в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019.
Позивачем, як начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу за листопад 2024 року, який був направлений останнім разом із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області та отриманий відповідачем згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 відповідачем не було проведено, що останнім не заперечувалося.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що
Головне управління Пенсійного фонду України Сумської області є правонаступником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області та Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, проте ГУ ПФУ в Сумській області як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно та зважаючи на те, що відповідачем не було проведено класифікацію посад державної служби станом на 01.01.2024, дійшов висновку, що за умови невжиття заходів та непроведення класифікації посад державної служби станом на 01.01.2024, ГУ ПФУ в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів» та постанови Кабінету Міністрів України № 391 “Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно лише в сумі 20175 грн.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Згідно зі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.
Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 затверджені типові форми первинної облікової документації, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю обліку робочого часу.
Отже, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.
Колегією суддів встановлено, що позивачем як начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області проводив облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу з 01.11.2024 до 30.11.2024.
Табель обліку використання робочого часу за листопад 2024 року був направлений позивачем разом із до ГУ ПФУ в Сумській області та отриманий відповідачем згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
При цьому нарахування та виплату заробітної плати позивачу за листопад 2024 року не було проведено. У свою чергу, жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі з 01.11.2024 до 30.11.2024 відповідач не надав.
Статтею 50 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України "Про державну службу" схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Частинами 1, 2 ст.52 Закону України "Про державну службу" встановлено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (із змінами та доповненнями), якою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.
02 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 89 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15 і від 24.05.2017 року № 358", яка набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2022.
25 квітня 2023 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану", яка набрала чинності з дня її опублікування в Урядовому кур'єрі, тобто з 28.04.2023.
Відповідно до абзацу першого, третього підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" установити, що на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Охтирська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2022.
Постановою КМУ від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» установлено, що у 2023 році з метою підготовки до впровадження у 2024 році єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби після набрання чинності законом щодо зміни моделі оплати праці державних службовців класифікація посад державної служби державними органами проводиться у місячний строк з дня набрання чинності цією постановою згідно з Алгоритмом проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану, затвердженим цією постановою.
Державним органам провести класифікацію посад державної служби із штатною чисельністю: до 100 посад - протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою; до 500 посад - протягом 15 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою; до 1000 посад - протягом 20 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою; понад 1000 посад - не пізніше ніж через місяць з дня набрання чинності цією постановою.
Абзацом першим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за Додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат передбачених законом України.
Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 “Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» (далі - Постанова 1409).
Цією Постановою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 480/2428/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025, яке набрало законної сили, встановлено обов'язок Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, на виконання вимог постанови КМУ від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», провести класифікацію посади державної служби - начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області станом на 01.01.2024, та з урахуванням проведеної класифікації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.01.2024 по 31.01.2024.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати із урахуванням постанови КМУ від 18 січня 2017 року № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів", за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно в сумі 42565 грн, а відтак позовні вимоги про стягнення цієї суми з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про те, що за умови невжиття заходів та непроведення класифікації посад державної служби станом на 01.01.2024, ГУ ПФУ в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно лише в сумі 20175 грн, колегія суддів вважає помилковими.
Крім того, відповідно до податкового законодавства України, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
За наведених обставин, колегія суддів зазначає що сума заробітної плати ОСОБА_1 підлягає виплаті позивачу з відрахуванням обов'язкових податків, зборів, платежів.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з Пенсійним фондом України, як на підставу не нарахування та не виплати заробітної плати, є необґрунтованим, оскільки Пенсійним фондом України на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 був виданий наказ від 25.07.2019 № 332-о, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФ України Сумської області.
Крім того, враховуючи, постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 5, а також те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" до головного управління було приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а 18.06.2019 юридичну особу Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, саме ГУ ПФУ в Сумській області є правонаступником як Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що не виплативши позивачу заробітну плату за спірний період, відповідач не дотримався вимог діючого законодавства, така бездіяльність не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому належним способом захисту є саме визнання протиправної бездіяльності ГУ ПФУ в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно.
Щодо звернення рішення до негайного виконання, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність допущення до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 42565 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга позивача не містить доводів щодо позовної вимоги про встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення, тому відповідно до ст. 308 КАС України апеляційний суд не надає їй оцінку під час апеляційного перегляду справи.
Доводи апеляційної скарги позивача приймаються колегією суддів в якості належних, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Положеннями частини 1 статті 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення резолютивної частини рішення у зміненій редакції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі № 480/10450/24 змінити шляхом викладення резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 01 листопада 2024 року по 30 листопада 2024 року включно, у розмірі 42565 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 42565 гривень.
У задоволенні інших вимог - відмовити.".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов