20 листопада 2025 р. Справа № 520/13496/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) у справі №520/13496/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області (далі по тексту - ГУ ДСНС в Харківській області, відповідач), яка полягає у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 25.04.2024 №313, виданої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №520/36297/23, відомостей про розмір премії (260% від посадового окладу) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та листа ГУ ДСНС в Харківській області №65050-4262/65190 від 29.04.2025 року;
- зобов'язати ГУ ДСНС в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, листа ГУ ДСНС в Харківській області №65050-4262/65190 від 29.04.2025 року із зазначенням відомостей про: розмір посадового окладу - 4300.00 грн.; окладу за військове звання (старший сержант) - 1230.00 грн.; надбавки за вислугу років (40% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2212.00 грн.; надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 3871.00 грн.; премії (260% посадового окладу) - 11180,00 грн., які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №520/36297/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 позов задоволено.
ГУ ДСНС в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково визнав, що премія у розмірі 260% від посадового окладу є обов'язковою складовою грошового забезпечення.
Включення премії у фіксованому відсотку (260%) суперечить суті правового регулювання та практиці Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №520/11094/21).
Також суд помилково врахував лист ГУ ДСНС №65050-4262/65190 від 29.04.2025 в якому зазначено розмір премії, оскільки останній має інформаційний та довідковий характер, не є нормативним актом і не створює юридичних обов'язків.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Харківській області.
Відповідач виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, однак ним у довідку не внесені відомості усіх складових в належному розмірі, а саме розміру премії.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 №313 від 25.04.2024, виданої на виконання судового рішення по справі №520/36297/23, відомостей про розмір премії (260% від посадового окладу) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та листа ГУ ДСНС в Харківській області №65050-4262/65190 від 29.04.2025 , звернувся з позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності відповідача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок перерахунку раніше призначених пенсій встановлений у статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Так, частинами першою, другою статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Крім того, за змістом частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій визначені Порядком № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Своєю чергою, пунктом 3 Порядку №45 унормовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.
У довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка визначена додатком 2 до Порядку №45, зазначаються такі види грошового забезпечення:, зокрема- премія.
Аналіз наведених норм права та неодноразово викладені правові висновки Верховного Суду щодо права на перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, свідчить про те що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду згідно відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІІ, викладена, зокрема у постановах від 07 вересня 2018 року у справі № 806/1472/16, від 01 червня 2022 року у справі № 814/659/18, від 24 січня 2024 року у справі № 200/613/23, від 28 березня 2024 року у справі № 160/3235/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 380/859/23.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011- XIІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 квітня 2023 року у справі № 600/6282/21-а, від 12 червня 2024 року у справах № 120/4595/23, № 380/9974/23 та № 380/9798/23 та від 26 липня 2023 року у справі № 380/16010/21.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову Кабінету Міністрів України №704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Внаслідок визнання нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, з 05 березня 2019 року діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін.
Аналогічний підхід застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 червня 2023 року у справі № 160/14974/21, від 12 березня 2024 року у справі № 640/35681/21 та від 26 березня 2024 року у справі № 460/11381/21.
Так, пунктом 5 Порядку №45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 01 лютого 2018 року № 103, передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Щодо розміру премії, як додаткового виду грошового забезпечення, колегія суддів вказує, що підпунктом 2 пункту 5 постанови КМУ №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Крім того, пунктом 2 Інструкції №623 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції №623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підставами для виплати грошового забезпечення є наказ:
керівника органу управління (підрозділу) про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, та встановлення відповідних окладів, надбавок, доплат тощо;
керівника закладу освіти ДСНС про зарахування на навчання із встановленням відповідних окладів, надбавок, доплат тощо;
керівника органу управління (підрозділу) про зарахування в розпорядження (пункту 8 розділу I Інструкції №623).
Розділом ХVІ Інструкції №623 передбачено преміювання осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 1 цього розділу передбачено, що керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Отже, чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами, і залежать від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі відповідного органу, а також від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
При цьому згідно положень абзацу п'ятого пункту 5 Порядку №45 такі щомісячні виплати як, премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Таким чином, у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відсоткове значення, зокрема та премії (розмір якої є предметом спору у даній справі) належить вказувати у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсій розміру премії, визначеного у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2196/17-а.
Окрім того, 05.03.2024 року Верховний Суд ухвалив рішення у зразковій справі №380/19324/23, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року.
За результатом розгляду справи №380/19324/23 Велика Палата Верховного Суду у постанові 23 травня 2024 року, залишивши без змін рішення Верховного Суду від 05 березня 2024 року, дійшла висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону №2262-XII на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові КМУ №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Спірним у даній справі спірним є питання розміру премії, яка має бути включена у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 за відповідною посадою з якої позивача було звільнено.
Так, судом встановлено, що ГУ ДСНС в Харківській області листом від 29.04.2025 №65050-4262/65190 надало інформацію щодо середнього відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та середнього відсоткового розміру щомісячної премії на 1 січня 2023 року за прирівняною посадою пожежного 8-ї ПДПЧ Орджонікідзевського районного відділу м. Харкова ГУ ДСНС в Харківській області: середній розмір надбавки за особливості проходження служби на 1 січня 2023 - 50%; середній розмір щомісячної премії на 1 січня 2023 становить -260%.
Таким чином, відповідний факт підтверджений офіційною інформацією органу, уповноваженого здійснювати таке нарахування та ведення обліку грошового забезпечення.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.07.2025 року у справі №440/10453/24.
Відтак, посилання в апеляційній скарзі на те, що вищевказаний лист має лише інформаційний та довідковий характер, не є нормативним актом і не створює юридичних обов'язків, а використання його як підстави для зобов'язання відповідача внести конкретні відомості до довідки суперечить ст.77 КАС України, є необґрунтованими.
При цьому, всупереч наведеному вище, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 №520/36297/23 відповідачем складено довідку №313 від 25.04.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 за посадою пожежний 8-ї ПДПЧ Орджонікідзевського районного відділу м. Харкова ГУ ДСНС в Харківській області та яка направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій зазначено, зокрема, розмір щомісячної премії 80% - 3440,00 грн.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку розмір премії позивача має бути визначений у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, а саме 260% від посадового окладу.
Таким чином, відповідач, складаючи довідку №313 від 25.04.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 із зазначенням у ній премії 80% діяв з порушенням приписів абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 01 лютого 2018 року №103).
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності не зазначення відповідачем відомостей про розмір премії 260% від посадового окладу.
Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у вже згаданій вище постанові від 31.07.2025 року у справі №440/10453/24, а також в постанові від 30.09.2025 року у справі №440/11424/24.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.
Доводи про те, що включення премії у фіксованому відсотку (260%) суперечить суті правового регулювання та практиці Верховного Суду, колегія суддів відхиляє, як такі, що не узгоджуються із наведеними вище висновкам суду, у т.ч. Верховного Суду, викладеними в подібних правовідносинах.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 .
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі №520/13496/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц