20 листопада 2025 р. Справа № 440/9109/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: П'янової Я.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 30.05.25 по справі № 440/9109/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦРЕСУРС"
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦРЕСУРС» (далі по тексту - ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Укртрансбезпека, перший відповідач), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (далі по тексту - другий відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №063304 від 09.07.2024 про накладення адміністративно-господарського штрафу;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 40838406) понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог послався на безпідставність та протиправність постанови ПШ №063304 від 09.07.2024 про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу, оскільки ваговий контроль ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» було проведено лише однією особою, замість необхідних двох, що є порушенням вимог статті 16 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 141) (далі по тексту - Порядок № 141) та самостійною підставою для скасування спірної постанови.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/9109/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦРЕСУРС" (вул. Павленківська, буд. 18, кім. 314, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 40838406) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №063304 від 09.07.2024.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦРЕСУРС" (вул. Павленківська, буд. 18, кім. 314, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 40838406) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/9109/24 та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦРЕСУРС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови № 063304 від 09.07.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.
Повідомив, що рейдова перевірка та габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу проводився двома посадовими особами Укртрансбезпеки, зокрема, головним спеціалістом Петриченко О. М. та старшим державним інспектором Бєлокур С. В., які зазначені у направленні на рейдову перевірку, а також був присутній начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Макаруха Ю. В., що підтверджується відеозаписом процесу перевірки з нагрудного відеореєстратора інспектора, який подавався до суду першої інстанції, однак безпідставно не був взятий до уваги.
Не враховано, на переконання апелянта і той факт, що безпосереднє оформлення документів за результатами проведеної перевірки лише однією посадовою особою жодним чином не спростовує факт участі інших осіб у проведенні такої перевірки та не є порушенням порядку проведення габаритно-вагового контролю.
Пояснив, що затверджена Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі по тексту - Порядок № 879) форма довідки про здійснення габаритно-вагового контролю містить графу з прізвищем, ініціалами та підписом оператора вагового комплексу. В свою чергу, внаслідок внесення змін до пункту 20 Порядку № 879 таке поняття, як «оператор вагового комплексу» було виключене, та залишилось лише у формі довідки.
Таким чином, оскільки у штатному розкладі першого відповідача відсутня посада «оператора вагового комплексу», то і відсутність у довідці підпису такого працівника не є достатньою підставою вважати неправомірними результати габаритно-вагового контролю.
Додатково зауважив, що водієм під час проведення зважування транспортного засобу взагалі жодних зауважень чи заперечень щодо процедури проведення габаритно-вагового контролю в акті рейдової перевірки зазначено не було.
Відтак, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів, що підтверджують перевищення транспортним засобом ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» нормативних вагових параметрів, такий недолік, як відсутність підпису оператора вагового комплексу у відповідній графі жодним чином не свідчить про порушення процедури здійснення габаритно-вагового контролю та є неістотним порушенням, що не вплинуло на законність та обґрунтованість прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР000806 від 31.05.2024 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області за адресою а/д Н-12 Суми-Полтава 72 км+900м було проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ "Автоспецресурс" вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний акт проведення перевірки № АР051104 від 05.06.2024.
За змістом акта проведення перевірки № АР051104 від 05.06.2024 посадовою особою виявлено порушення ТОВ "Автоспецресурс" вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу згідно з ТТН №5/2 від 05.06.2024 з перевищенням встановлених пунктом 22.5 ПДР вагових норм на 6,5% - навантаження на одиночну вісь становить 12,25 т при допустимій 11,5 т, відповідальність за яке передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем отримано повідомлення Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 09.07.2024 (позивачем не заперечується).
09.07.2024 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідач прийняв постанову № 063304 про застосування адміністративно- господарського штрафу, згідно з яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Не погоджуючись із процедурою проведення огляду транспортного засобу, постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки відповідачем під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх правових підстав для прийняття спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 063304 від 09.07.2024, що зумовило прийняття рішення про її скасування.
Враховуючи те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020935 від 05.06.2024, яка видана позивачу, містить підпис лише одного співробітника Укртрансбезпеки, а підписи посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції та/або Укравтодору та/або власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю відсутні, суд дійшов висновку про проведення габаритно-вагового контролю з порушенням встановленого порядку та неприпустимість покладення його результатів в основу прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, що регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, є Закон України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Частиною 4 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частини 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III визначають, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною 2 статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
За приписами частини 4 цієї статті Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Згідно з абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».
Пунктом 1 Порядку № 879 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Як визначено пунктом 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.
На підставі пункту 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 22 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
Відповідно до пункту 8.21 Глави 8 Правил № 363 виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряються контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема:
- наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 1567 габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Також пунктом 16 Порядку № 1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 20 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 063304 від 09.07.2024, якою на ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» накладено штраф у розмірі 8500 грн відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Вказану постанову прийнято на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 051104 від 05.06.2024, за змістом якого, Петриченко О. М., головний спеціаліст ВДН (к) у Сумській області, місце перевірки - автомобільна дорога Н12 Суми-Полтава 72 км+900, 05.06.2024 о 13 год 10 хв, на підставі направлення на рейдову перевірку від 31.05.2024 № НР000806 провів перевірку транспортного засобу марка DAF YUMBAUR номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій - ОСОБА_1 , документ, що посвідчує особу водія - НОМЕР_3 Чутівське ВРЕР ДАІ, що належить ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС», м. Полтава, пл. Павленківська, 18, кім. 314, код ЄДРПОУ 40838406, та встановив перевезення вантажу згідно ТТН № 5/2 від 05.06.2024 із перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 6,5%, а саме: навантаження на одиночну вісь становить 12,25 т при допустимій - 11,5 т.
Також, на підтвердження факту порушення позивачем вимог пункту 22.5 ПДР першим відповідачем до матеріалів справи долучено акт № АР051104, ТТН, акт № 029258, довідку № 0020935, витяг з габаритно-вагового комплексу, а також відеозапис із нагрудної камери спеціаліста.
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що належний позивачу транспортний засіб DAF YUMBAUR номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 при нормативно-допустимій загальній вазі 40 тон та навантаженні на одиночну вісь 11,5 тон, допустив рух із перевищенням навантаження на одиночну вісь на 6,5% - 12,25 тон.
При цьому, колегія суддів враховує, що фактично, позивач не заперечував факт перевищення встановлених вагових норм, однак вважав, що посадовими особами відповідачів допущено порушення процедури розгляду справи, що є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування спірної постанови.
Колегія суддів вважає передчасними такі доводи позивача, які помилково підтримані судом першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Отже, габаритно-ваговий контроль проводиться або двома посадовими особами Укртрансбезпеки, або однією особою Укртрансбезпеки, із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.04.2024 по справі № 640/11338/21.
Так, дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис процесу здійснення габаритно-вагового контролю позивача колегією суддів встановлено, що зважування здійснювалось двома особами Укртрансбезпеки.
Зокрема, з вказаного відеозапису чітко вбачається, що одна посадова особа здійснювала заміри транспортного засобу позивача на габаритно-ваговому комплексі, у той час, як інша посадова особа вела відеофіксацію такого процесу на нагрудну боді-камеру.
В свою чергу, відсутність у довідці про проведення перевірки підпису другої посадової особи Укртрансбезпеки, враховуючи наявність відеозапису, на переконання колегії суддів, жодним чином не спростовує присутність останньої під час проведення зважування (постанова Верховного Суду від 22.05.2020 по справі № 825/2328/16).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Колегія суддів наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, враховуючи те, що факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм у повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та фактично не спростовується ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС», а допущення певних недоліків при оформленні матеріалів перевірки не вплинуло на кінцевий результат, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість винесеної контролюючим органом постанови ПШ №063304 від 09.07.2024 та не вбачає підстав для її скасування.
У свою чергу, судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки наявному в матеріалах справи відеозапису, що призвело до прийняття помилкового рішення, а тому наявні підстави для його скасування та як наслідок, задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що під час апеляційного розгляду підтвердився факт допущення позивачем перевищення габаритно-вагових норм, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/9109/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/9109/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦРЕСУРС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.В. П'янова С.П. Жигилій