20 листопада 2025 року справа №200/914/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/914/25 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років. Позивач зауважив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано відповідачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням оновленого розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. З метою реалізації права на перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, але відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку. Позивач, вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії і такими, що порушують вимоги статей 3, 8, 9, 19, 22, 24, 46, 58, 124 Конституції України, пенсійного законодавства України, Закону України від 06.09.2012 №5207-VІ “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та гарантоване йому статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/914/25 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФС-98797/09/01/2251 від 11.07.2024 року виданої станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФС-98797/09/01/2251 від 11.07.2024 року виданої станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року, яке набрало законної сили 09.07.2024 року по справі №200/7516/23 ІНФОРМАЦІЯ_1 була складена нова довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року - №ФС98797/09/01/2251 від 11.07.2024 року.
Довідка про розмір грошового забезпечення №ФС98797/09/01/2251 від 11.07.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за посадою начальник речової служби авіаційно-технічної бази для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії становить:
- посадовий оклад (3%) - 7520,00 грн.;
- оклад за військовим званням майор - 2040,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (45%) - 2821,50 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби (65%) - 5909,48 грн.;
- премія (140%) - 6902,00 грн.
Всього: 25 192,98 грн.
Судом встановлено, що представником позивача - адвокатом Єрьоміною В.А. було зініційовано звернення в інтересах позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.10.2024 року.
В свою чергу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.11.2024 року було надано відповідь наступного змісту: - “Перерахунок раніше призначених пенсій передбачений ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262). Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, які призначені за цим Законом, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262. На теперішній час постанов Кабінету Міністрів України щодо проведення перерахунку пенсій означеній категорії не приймалось. Інших умов для проведення перерахунку законодавством не передбачено. Враховуючи зазначене, законодавчі підстави для проведення гр. ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 11.07.2024 №ФС-98797/09/01/2251, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.».
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 11.07.2024 року №ФС-98797/09/01/2251 після особистого звернення представника позивача, йому не було проведено ані перерахунку, ані виплати пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262).
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
З набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 (05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Верховний Суд у Рішенні від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у праві №160/8324/19.
З 29.01.2020 року (з дня набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18), була відновлена дія п.4 постанови КМ України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З огляду на викладене, зокрема з 29.01.2020 року розміри посадового окладу та окладу за званням стали залежними від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня календарного року , а тому підставою для перерахунку пенсії позивача є оновлена довідка із складовими, розрахованими відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, порядок дій, які повинний вчинити відповідач при отриманні довідки з новим розміром грошового забезпечення, не змінився.
Відповідно до матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7516/23 від 04.03.2024 року, яке набрало законної сили 09.07.2024 року - виконано обов'язок щодо видачі позивачу довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Суд зазначає, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Відтак, у відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв'язку з отриманням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2023 року відповідно. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був. Довідка є чинною та не відкликана органом, який її видав. Суд зауважує, що правомірність видачі довідки про розмір грошового забезпечення та зазначення складових грошового забезпечення позивача у них не є предметом спору у даній справі. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не має повноважень оцінювати правомірність довідки про розмір грошового забезпечення, які видають компетентні органи.
Суд зазначає, що Верховний Суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року з вказаного питання зазначив: “Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.».
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що у відповідача у зв'язку з отриманням від позивача заяви про перерахунок пенсії та довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2024 року №ФС-98797/09/01/2251 про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року і тому дії відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати позивачу з 01.02.2023 року пенсії на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2024 року №ФС-98797/09/01/2251 слід визнати протиправними.
Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
З матеріалів справи слідує, що предметом оскарження до суду є зобов'язання здійснити перерахунок на підставі поданої оновленої довідки.
Суд зазначає, що жодних спорів з приводу виплати різниці пенсії в частині “максимально нарахованого розміру та фактично виплаченим» - не підлягають задоволенню, оскільки вказані питання не були предметом оскаржуваної відмови відповідача.
Отже, суд вважає передчасними вищезазначені вимоги позивача в цій частині, враховуючи що є заявленими на майбутнє, що не відповідає задачам та принципам адміністративного судочинства.
Стосовно зазначеного відповідачем, що Розділом ІІ Постанови 3-1 надано вичерпний перелік заяв, які можуть розглядатись органами Пенсійного фонду України та визначено перелік необхідних документів, які подаються заявником до органу, що призначає пенсію, суд ставиться критично, оскільки даний перелік не містить заяви про перерахунок, у разі зміни відповідних сум грошового забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
У розрізі даної справи та за умови наявності права на перерахунок пенсії, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.
Суд наголошує, що до внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 який був чинний до внесених змін постановою правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 року №10-1 “Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, була як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Стосовно посилань відповідача у його відзиві щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі оновленої довідки може розглядатися виключно з місяця, що йде за місяцем, в якому Головне управління отримало оновлену довідку, суд зазначає наступне.
Відповідно до висновків викладених у постанові №560/3290/21 прийнятої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.07.2023 року, дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд наголосив, що право на проведення перерахунку пенсії в означеній категорії справ виникло саме з 01.12.2019 року та зазначив, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, за умови, якщо її видача державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №440/14286/21.
Суд зауважує, що позивачем в даній позовній заяві оскаржується не непроведення відповідачем перерахунку пенсії у лютому 2023 року, а сама відмова відповідача у проведенні такого перерахунку на підставі оновленої довідки у 2024 році з 01.02.2023 року, підстави для якої у відповідача з огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин були відсутні.
Сама по собі протиправність відмови відповідача у проведенні перерахунку зумовлює застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII, тому дата видачі довідки та звернення позивача до органу ПФУ із відповідною заявою не змінює дату, з якої у позивача виникло право на проведення перерахунку.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку за необхідне визнати: протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФС-98797/09/01/2251 від 11.07.2024 року виданої станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та як похідна вимога, зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФС-98797/09/01/2251 від 11.07.2024 року виданої станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше проведених виплат.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/914/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/914/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць