21 листопада 2025 року справа № 640/17347/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу № 640/17347/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2019,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача про виключення його з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню. Підставою такого анулювання податковий орган зазначив наявність у позивача податкового боргу з єдиного податку. Позивач вказує, що дві останні сплати податку було здійснено за старими реквізитами, які на час сплати змінились, що призвело до формального утворення податкового боргу. Однак, вважає, що помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про невиконання ним своїх обов'язків та виключення з реєстру.
13.11.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до рішення про виключення з реєстру платника податку фізичних осіб підприємців від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 підставою для виключення є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Згідно з даними інтегрованої картки платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_2 був наявний податковий борг, а саме: 01.01.2019 - 10 548,74 грн, 01.02.2019 - 10 548,74 грн, 01.03.2019 - 10 448,74 грн, 01.04.2019 - 10 448,74 грн, 01.05.2019 - 10 448,74 грн, 01.06.2019 - 16 987,00 грн. Заборгованість по єдиному податку виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного грошового зобов'язання в податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за звітний період 3 квартали 2018 року та 1 квартал 2019 року. У зв'язку з наявністю податкового боргу по єдиному податку в сумі 10 448,74 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
21.02.2025 Головного управління ДПС у м. Києві подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідно до приписів законодавства з 30.06.2019 позивач був виключений з реєстру платників єдиного податку рішенням від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 , складеному на підставі акта про результати камеральної перевірки від 14.06.2019 № 647/26-15-13-21-11/ НОМЕР_1 , оскільки у ФОП ОСОБА_1 протягом двох послідовних кварталів нараховувався податковий борг.
28.02.2025 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку не може бути прийнято на підставі камеральної перевірки, оскільки такому рішенню повинно передувати проведення документальної перевірки відповідного платника податку та встановлення під час здійснення такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку третьої групи).
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 01.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі акта приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/17347/19.
Адміністративна справа передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В. В.
Ухвалою від 03.02.2025 суддя прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи № 640/17347/19 та вирішив розгляд справи проводити спочатку у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Ухвалою від 06.02.2025 суд замінив позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 26.08.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, з 01.10.2014 по 30.06.2019 був зареєстрований платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків до доходу.
З інтегрованої картки платника по єдиному податку з фізичних осіб вбачається, що у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг, а саме: станом на 01.01.2019 - 10 548,74 грн, станом на 01.02.2019 - 10 548,74 грн, станом на 01.03.2019 - 10 448,74 грн, станом на 01.04.2019 - 10 448,74 грн, станом на 01.05.2019 - 10 448,74 грн, станом на 01.06.2019 - 16 987,0 грн.
Відповідно до акта про результати камеральної перевірки від 14.06.2019 № 647/26-15-13-21-11/ НОМЕР_1 на підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведено перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування та встановлено порушення позивачем умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протяг двох послідовних кварталів). Станом на 01.06.2019 борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 16 987 грн.
Акт перевірки від 14.06.2019 № 647/26-15-13-21-11/ НОМЕР_1 був надісланий позивачу на податкову адресу рекомендованими листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (номер поштового відправлення 0101115739426). Однак, поштове відправлення повернулось до податкового органу з відміткою «За закінченням терміну зберігання», а тому вважається належно врученим відповідно до положень ст. 42 ПК України.
На підставі акта від 14.06.2019 № 647/26-15-13-21-11/ НОМЕР_1 контролюючий орган 26.06.2019 прийняв рішення № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Підставами для виключення з реєстру платників єдиного податку є: у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог глави І розділу XIV Кодексу (п. 299.11 ст. 299 Кодексу); у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст 298 Кодексу.
Рішенням від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 було направлене позивачу за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням (номером поштового відправлення 0101124802602). Однак, поштове відправлення повернулося на адресу Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою «За закінченням терміну зберігання», а тому відповідно до ст. 42 ПК України вважається належним чином врученим.
Позивач з 30.06.2019 був виключений з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до інтегрованої картки позивача податковий борг був погашений 24.09.2019 шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший (платіжне доручення від 23.09.2019 № 23905-07), що не заперечується сторонами.
Вважаючи протиправним рішення податкового органу про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, останній звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Щодо порядку проведення перевірки, за наслідком якої прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пунктів 299.1 і 299.2 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
З системного аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що реєстрація особи платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у випадках, прямо передбачених законодавством.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).
Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19 березня 2019 року у справі № 803/1908/16, від 23 серпня 2019 року у справі № 826/4242/15,від 06 лютого 2020 року у справі № 813/87/16.
Надалі вказаний висновок неодноразово підтверджувався, зокрема постановою Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі № 320/1040/19.
Тобто, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як «перевірка порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування», та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.
Отже, прийняттю контролюючим органом відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку повинно передувати проведення документальної перевірки відповідного платника податку та встановлення під час здійснення такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку третьої групи).
Як встановив суд, відповідно до акта про результати камеральної перевірки від 14.06.2019 № 647/26-15-13-21-11/2673715579 на підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведено перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування та встановлено порушення позивачем умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протяг двох послідовних кварталів). Станом на 01.06.2019 борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 16 987 грн.
На підставі акта від 14.06.2019 № 647/26-15-13-21-11/ НОМЕР_1 контролюючий орган 26.06.2019 прийняв рішення № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Підставами для виключення з реєстру платників єдиного податку є: у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог глави І розділу XIV Кодексу (п. 299.11 ст. 299 Кодексу); у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст 298 Кодексу.
Відповідно до інтегрованої картки позивача податковий борг був погашений 24.09.2019 шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший (платіжне доручення від 23.09.2019 № 23905-07).
Тобто, порушення, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, встановлено на підставі аналізу АІС «Податковий блок» (камеральна перевірка), а не під час проведення документальної перевірки позивача контролюючим органом.
Належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідач до суду не надав.
Отже, зважаючи на те, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі висновків доперевірочного аналізу, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного рішення від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 та є самостійною підставою для скасування такого.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 06 травня 2020 року у справі № 812/1137/16, від 19 грудня 2024 року у справі № 320/7139/24, від яких Верховний Суд не відступав, та які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню у цій справі.
Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 768,40 грн, отже на відповідача покладаються судові витрати у зазначеній сумі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 26.06.2019 № 596/26-15-13-21-26/2673715579 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО