Справа №276/2201/24
1-кп/295/250/25
17.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024060460000131 від 25.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_8 ,
встановив:
В судовому засіданні прокурор клопотала про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати на даний час та не зменшився, жодні із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, на даний час не здатні запобігти вказаному ризику, а до кінця строку дії ухвали, на підставі якої ОСОБА_5 утримується під вартою, завершити розгляд даного кримінального провадження не можливо з об'єктивних причин. З урахуванням викладеного, просила продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів без визначення розміру застави відповідно до п.п. 1, 2 ч.4 ст.183 КПК України.
Представник потерпілої клопотання прокурора підтримав в повному обсязі.
Обвинувачений щодо задоволення клопотання прокурора заперечував.
Захисник щодо клопотання прокурора теж висловив свої заперечення та клопотав про зміну обвинуваченому обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник зазначив, що прокурором не доведено існування заявленого ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. За вказаних обставин, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 усне клопотання захисника про зміну йому запобіжного заходу підтримав.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч.3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Оцінка обґрунтованості висунутого обвинувачення на стадії дослідження доказів не може бути надана через те, що суд лише за наслідками судового розгляду та дослідження наданих усіх доказів в їх сукупності має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Тому, суд може дати оцінку лише щодо наявності ризиків і чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні 2-х особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я осіб, внаслідок одного з яких настала смерть потерпілого. Також, суд бере до уваги, що покарання, за інкриміновані злочини ОСОБА_5 , передбачені виключно у виді позбавлення волі на певний строк. На думку колегії суддів, вказані вище обставини свідчать про те, що обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке йому може бути призначене, у разі доведення його винуватості, може вдатись до відповідних дій та переховуватись від суду, а тому, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не зник, продовжує існувати та залишається достатньо високим.
Наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання, роботи, позитивних характеристик неможливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду та можливого покарання, оскільки вони існували на період інкримінованих обвинуваченому діянь.
Таким чином, за результатами встановлених в судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст.194 КПК України, і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, на переконання суду, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, підстав для зміни виду запобіжного заходу на даний час не вбачається.
З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні 2-х особливо тяжких насильницьких умисних злочинів проти життя та здоров'я, внаслідок одного з яких настала загибель людини, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою без визначення розміру застави, керуючись при цьому п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199, 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів - до 15.01.2026 включно без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3