Справа №295/13202/25
Категорія 146
3/295/3387/25
17.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Круківської С.А., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його представника - адвоката Томашевського О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ПП «Еліт Буд-1», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
До Богунського районного суду м. Житомира одночасно надійшли два адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 455393 від 16.09.2025, 28.08.2025 о 08 годині 34 хвилин у м. Житомиріі по проспекту Миру 22 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не дотрималася безпечної дистанції та здійснила наїзд на тренпортний засіб Ford, державний номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 своїми діями порушила п. 10.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 455401 від 16.09.2025, 28.08.2025 о 08 годині 34 хвилин у м. Житомирі по проспекту Миру 22, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснила наїзд на автомобіль Ford, державний номерний знак НОМЕР_3 , залишила місце ДТП, до якої причетна, чим своїми діями порушила вимоги п. 2.10.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень.
Вказані матеріали складені стосовно однієї особи та перебувають у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, підлягають об'єднанню в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративних правопорушень не визнала та заперечила свою причитність до вказаної у протоколах ДТП. Зазначила, що вона не має права керування транспортними засобами, не отримувала посвідчення водія у встановленому законом порядку, у вказаний у протоколі час перебувала на своєму робочому місці. Вказала, що автомобіль Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , червого кольору, належить їй на праві власності, ключі від нього є також у її чоловіка на ім'я ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем та фактично міг на той час перебувати у зазначеному у протоколах місці, тому не виключала його причетності до даної події.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просила закрити провадження у справі за відсутністю у діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не була учасником дорожнього руху та водієм автомобіля Nissan за вказаних у протоколі обставин.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 28.08.2025 близько 8 години він приїхав на навчання до ЖВІ, свій транспортний засіб залишив на стоянці. Десь о 13 годині 50 хвилин він підійшов до автомобіля та побачив на ньому механічні пошкодження. Він відразу звернувся до військової частини, отримав відео з камер спостереження, з якого виявив факт ДТП, що відбулася о 08 годині 30 хвилин, при цьому винуватець залишив місце події. ОСОБА_2 знайшов автомобіль Nissan червоного кольору, який причетний до ДТП, на іншому місці цієї ж парковки, встановив, що пошкодження на транспортних засобах збігалися за кольором фарби та механізмом їх утворення, на підтвердження чого зробив фото, які разом із ведеозаписом пізніше передав до поліції. Поспілкувався з водієм автомобіля Nissan, який представився ОСОБА_4 , маючи намір вирішити питання без виклику поліції, проте останній надавав суперечливі пояснення, не дочекався приїзду поліцейських, залишивши місце ДТП.
Представник потерпілого - адвокат Томашевський О.В. просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу, що був учасником ДТП та залишив місце події, оскільки лише вона знає хто саме міг користуватися її автомобілем.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , працюючий інспектором ВРОМ ДПП УПП в Житомирській області, викликаний до суду за клопотанням сторони захисту, повідомив, що від поліцейських, які виїжджали на місце ДТП до його відділу надійшли адміністративні матеріали, серед яких був рапорт, схема і пояснення потерпілого. Зателефонувавши ОСОБА_2 , він дізнався, що останній приїхав на навчання, поставив автомобіль на стоянці, пізніше виявив, що його транспортний засіб вдарили, заявник повідомив, що має відео з камер спостереження, яке він надасть пізніше. Через декілька днів потерпілий надав відео та фото автомобіля, причетного до ДТП, за номерним знаком встановлено власника ОСОБА_1 , якій надіслано запрошення до поліції для складання протоколів, однак вона не з'явилася, тому адміністративні матеріали складено за її відсутності. Зазначив, що на відео чітко видно контакт між транспортними засобами. За певними ознаками, а також характером пошкоджень встановлено, що автомобіль Nissan на відео та на фото, які надані ОСОБА_2 , співпадають. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) інспектор Бойко О.С. вважає, що у даному випадку відповідальність має нести власник транспортного засобу, на якого складено протоколи, оскільки особу водія, який керував належним ОСОБА_1 автомобілем, встановити не вдалося.
Свідок ОСОБА_6 , допитаний за клопотанням сторони захисту, пояснив, що він навчається разом із ОСОБА_2 та 28.08.2025 зранку він приїхав на навчання до ЖВІ. Коли виходив зі свого автомобіля, то почув звук сигналізації та побачив автомобіль Nissan Qashkai червоного кольору, який міг бути причетним до ДТП, проте хто саме був за кермом транспортного засобу, номерний знак якого містив цифри 25, він не бачив.
Заслухавши у судовому засіданні 27.10.2025 пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника, 17.11.2025 показання свідка, пояснення працівника поліції, дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозапис із місця події, оцівнивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» у розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та дійшов висновку, що такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) встановлено, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є винна (умисна або необережна) протиправна дія чи бездіяльність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ст. 251 КУпАП).
Збирання судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення доказів на підтвердження або спростування обставин справи нормами КУпАП не передбачено, тоді як цей обов'язок відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд може визнати особу винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення виключно у разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого адміністративного правопорушення у сукупності, у тому числі, суб'єкта правопорушення та його суб'єктивної сторони.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений ПДР, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ст. 124 КУпАП настає для учасників дорожнього руху за порушення ними ПДР, які мають певні наслідки.
Визначення терміну учасник дорожнього руху наведено у п. 1.10 ПДР, відповідно до якого це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, зокрема, як водій. Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на ПДР.
Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб (п. 10.9 ПДР).
Диспозицією ст. 122-4 КупАП передбачено відповідальнсть водія за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з вимогами п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП першочерговим є встановлення на підставі належних та допустимих доказів виконання особою функцій водія та її причетність до ДТП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколів долучено: схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_2 , реєстраційну картку транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , повідомлення останньої про виклик до поліції, відеозапис.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06.11.2015 МВС України.
Крім того, особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, врегульовано розділом IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 8 Розділу IX Інструкції якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення у найкоротший строк, але не більше двох місяців.
Розшук осіб, які зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.
При встановленні транспортного засобу, який зник із місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.
Із пояснень інспектора ОСОБА_5 , яким складено протоколи, наданих у судовому засіданні встановлено, що відповідний огляд автомоіблів та фотофіксація наявних механічних пошкоджень працівниками поліції не здійснювалася.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , які він підтвердив у судовому засіданні, вбачається, що він не бачив, хто саме керував автомобілем Nissan за вказаних у протоколі обставин. Водночас потерпілий повідомив про розмову з водієм даного автомобіля на ім'я ОСОБА_3 , який підтвердив, що був у зазначеній на відео хронології події у вказаному місці, хоча не визнав свою причетність до ДТП, місце якої залишив.
Пояснення свідка ОСОБА_6 також не підтверджують причетність ОСОБА_1 до даної ДТП, оскільки останній повідомив суду, що на місці події лише почув звук сигналізації та побачив автомобіль Nissan Qashqai, натомість хто саме був за його кермом він не помітив.
Відтворений у судовому засіданні відеозапис із камер спостереження теж не підтверджує винуватість ОСОБА_1 , оскільки з нього не представилось можливим встановити хто саме керував транспортним засобом, який контактував із автомобілем ОСОБА_2 , через віддаленість не зафіксовано їх номерних знаків.
Фотодокази, надані потерпілим, на яких зображено пошкодження автомобілів, не мають прив'язки до місця та дати вчинення ДТП, тому суд не бере їх до уваги.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Натомість при складанні протоколів працівниками поліції не встановлено та не зазначено про залучення будь-яких свідків ДТП, зокрема, не відібрано пояснення чоловіка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який має ключі від її транспортного засобу, користується ним та відповідно міг бути причетний до ДТП, інших осіб, які б підтвердили чи спростували факт керування ОСОБА_1 автомобілем Nissan за вказаних у протоколах обставин.
Крім того, суд звертає увагу на те, що протоколи про адміністративні правопорушення складені за відсутності ОСОБА_1 , яку не було ознайомлено з їх змістом та не відібрано відповідні пояснення.
У матеріалах справи містяться повідомлення УПП в Житомирській області від 04.09.2023 про виклик ОСОБА_1 на 16.09.2024 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, натомість доказів їх направлення та отримання чи неотримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суду не надано.
Водночас суд не бере до уваги посилання сторони захисту на неправильно вказані у даних повідомленнях поліції вихідну дату документу та дату виклику, вважаючи їх технічними помилками та проявом надмірного формалізму.
Позаяк суд зауважує, що положення статтей 254, 256, 259, 260 КУпАП обумовлюють обов'язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення (у разі коли таку особу було встановлено) та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесуальних обов'язків осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, зокрема, доставляти їх до поліцейського відділку для складення протоколу.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції не встановлено особу, яка 28.08.2025 керувала транспортним засобом Nissan, номерний знак НОМЕР_2 , не відібрано у такої особи пояснення, не оглянуто автомобілі з метою виявлення та фіксації механічних пошкоджень. Окрім того, не встановлено особу та не відідбрано пояснень у свідка, з яким спілкувався ОСОБА_2 після ДТП, який на вказаному автомоіблі залишив стоянку.
Таким чином, належних і допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 , була учасником дорожнього руху, водієм автомобіля Nissan, керуючи яким вчинила ДТП, місце якої залишила, суду не надано, як і не здобуто під час судового розгляду справи, тоді як досліджені у судовому засіданні докази спростовують відомості, викладені у протоколах.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд керуюється закріпленим у статтях 62 та 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та презумпцією невинуватості, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, що узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що матеріали справи не містять достатніх, переконливих і беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що саме ОСОБА_1 є суб'єктом вказаних правопорушень, що відповідно виключає наявність у її діянні їх складу, тому суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 36, 122-4, 124, 283 - 285 КУпАП,-
Справи № 295/13202/25 та № 295/13205/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі № 295/13202/25.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діянні події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.