Справа №295/12979/25
2/295/5439/25
про прийняття зустрічної позовної заяви
17.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Чайковська Ружена Анатоліївна,
до ОСОБА_2 ,
третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради,
про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду та до повноліття дитини.
Позов обґрунтовано тим, що 12.04.2012 між сторонами було зареєстровано шлюб. На час подачі позову в Богунському районному суді м.Житомира перебуває справа №295/11346/25 про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , розгляд призначено на 24.11.2025 і ОСОБА_2 подав заяву по справі №295/11346/25 про те, що не заперечує проти розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли почалось повномасштабне вторгнення в Україну, то відповідач виїхала з сином ОСОБА_4 за кордон. Але протягом усього часу перебування сина за кордоном, в процесі спілкування з ним, позивач зрозумів, що у відповідача змінилась поведінка, спосіб життя і сину недобре й некомфортно з матір'ю, тому він просив повернутися в Україну. Після приїзду відповідача з сином в Україну, сторони вирішили, що їх сім'я розпалась, постало питання розірвання шлюбу. Відповідач поїхала знову за кордон і залишала сина з батьком. Наразі саме позивач займається вихованням та забезпеченням сина ОСОБА_4 . Позивач займався влаштуванням сина в ліцей (відновлював його в ліцеї №26 м.Житомира), де хлопець навчався до виїзду за кордон. Саме позивач на даний час має приймати усі заходи, необхідні для забезпечення належного та необхідного рівня життя дитини, опікується його здоров'ям, забезпеченням навчальним приладдям, одягом, їжею, оплатою стільникового зв'язку та всіх інших потреб сина. У позивача гостро постало питання визначення в офіційному порядку місця проживання сина, що надасть йому можливість вирішувати ряд необхідних питань щодо забезпечення прав та інтересів сина, оскільки відповідач проживає і працює за кордоном, повертатись найближчим часом в Україну на постійне проживання не збирається та не виконує належно свої батьківські обов'язки. Син досяг такого віку, коли сам може висловити думку та свої бажання з приводу того, з ким він хоче проживати. Визначення місця проживання дитини з батьком в першу чергу відповідає саме його інтересам.
Також позивач вказує, що відповідач залишила сина з ним, а дитину необхідно забезпечувати одягом, взуттям, харчуванням і належним лікуванням, в разі хвороб. Крім їжі, одягу та взуття, для організації нормального розвитку та виховання, дитині потрібно забезпечувати умови для розширення кругозору, розвитку здібностей та нахилів за інтересами (відвідування гуртків, спортивних секцій), організувати корисне дозвілля, відпочинок. Крім того, у зв'язку з навчанням, сьогодення вимагає мати технічне забезпечення, можливість підключення до інтернет-зв'язку, що також необхідно оплачувати.Позивач працює, старається самотужки забезпечити сина необхідним, але цього не завжди достатньо. Адже і у позивача, як у звичайної людини, є й власні потреби (їжа, одяг, проживання, лікування в разі потреби тощо). Тому, відповідач, як матір, також має брати участь у матеріальному забезпеченні дитини. Вона працездатна, інших утриманців не має. Виходячи із загальних обставин, які враховуються при визначенні форми та розміру аліментів, які підлягають стягненню, відповідач, як матір, може сплачувати 1/4 частину свого доходу на утримання сина, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.
Ухвалою суду від 10.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження.
12.11.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, у якому позивач за зустрічним позовом просить: визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду та до повноліття дитини.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 була здивована тим, що позивач за первісним позовом хоче визначити місце проживання дитини з батьком, бо він ніколи не приймав активної участі у його житті. Вказує, що за період з 2022 по 2025 рік позивач за первісним позовом займається вихованням сина не повних 3 місяці. Після початку війни в Україні, з квітня місяця 2022 року, ОСОБА_1 проживала з дитиною у республіці Польща, м. Дзялдово. ОСОБА_1 постійно працювала, а саме: травень місяць 2022 року - в приватному садочку "У ведмедика", як помічник вихователя. З червня місяця того ж року по листопад місяць 2024 року - в приватному дитячому садку для дітей з особливими потребами "Зелена кулька", також як помічник вихователя. З березня місяця 2024 року по червень місяць 2025 року працювала в середній загальноосвітній школі номер 2 м. Дзялдово на посаді міжкультурового асистента вчителя. Липень та серпень місяць 2025 року працювала приватно з дитиною зі спектром аутизму. З вересня місяця 2025 року залишилася працювати на тій же умові про працю в середній загальноосвітній школі номер 2 м. Дзялдово на посаді міжкультурового асистента вчителя. ОСОБА_1 зазначає, що має стабільний заробіток, що дає їй можливість забезпечити дитині належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач за зустрічним позовом забезпечити не в змозі. Він навіть не надав доказів щодо своїх доходів. ОСОБА_1 , як мати, в повному обсязі може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Вважає, що в інтересах дитини проживати саме з нею, а не з його батьком, у зв'язку з тим, що дитину не можна розлучати з матір'ю. За період проживання позивача за зустрічним позовом з ОСОБА_4 у Польщі, дитина дізналася багато цікавого, добре адаптувався в новій шкільній системі та пізнав культуру іншої країни, опанував навчання польської мови. В школі ОСОБА_5 отримав підтримку зі сторони вчителів, спеціальних фахівців школи. ОСОБА_6 налагодив зв'язок з дітьми класу, пізнав нових приятелів, як з Польщі, так і з України. Вони мали поїдки на екскурсії до різних міст Польщі з дітьми школи. За час перебування в Польщі, ОСОБА_1 з ОСОБА_4 відвідали різні культурні та масові заходи, ОСОБА_5 проводив дозвілля зі знайомими на спортивному полі. ОСОБА_5 навчався добре, так як належно опанував польську мову. Квартира, в якій вони проживали з сином, є чистою, теплою, з бойлером, наявна пральна машина та машина для сушіння речей, машина для миття посуду, мікрохвильова піч, холодильник, телевізор, ноутбук. Кімната ОСОБА_4 була окремою, світлою, вчасно провітрюваною. Для занять і виконання уроків був окремий стіл. Окрім того ОСОБА_5 мав доступ до приміщення, де зберігав своє спортивне приладдя: два велосипеди, дві дошки, скейтборд, самокат. За період перебування ОСОБА_4 в Польщі, дитина відвідувала відповідних лікарів по потребі. Харчування вдома в ОСОБА_4 було належним, здоровим. В школі дитина їла обід. ОСОБА_7 мав власні кошти. Весь цей час 2022-2025 роки син спілкувався з татом по телефону. Як поміч від тата ОСОБА_5 отримав частину грошей на відпочинок на море (два рази) за 2022 - 2025, на відпочинок в горах, і все. В липні 2025 ОСОБА_1 приїхала з сином, щоб останній відвідав тата, з умовою, що вона має повернутися до Польщі, так як працювала, і забрати сина через 3 тижні, а саме в серпні. Після того, як ОСОБА_1 приїхала забирати сина, батько зіпсував паспорт дитини, з його слів, і повідомив, що не дасть дозвіл на виїзд дитини за кордон. За період трьох місяців знаходження дитини з батьком, ОСОБА_1 три рази відвідала сина. Під час її перебування в Україні серпень - листопад 2025 року, вона з сином самостійно без батька відвідувала лікарів, були на огляді у дитячого хірурга дитячої лікарні в Станишівці. Вони з сином ходили разом, бо батько ніколи не мав часу для відвідування лікарів. ОСОБА_1 особисто придбала смартфон (по потребі для дитини), закупила продукти харчування для ОСОБА_4 , речі для гігієни, бо у батька цих речей не було, бо він ніколи не цікавився побутом та іншими речами, поки вони були в шлюбі, ОСОБА_1 самостійно все робила. Також, ОСОБА_1 і досі самостійно несе всі витрати на потреби сина, а саме: купляє кросівки, здає кошти до батьківського комітету у розмірі 500 гривень на потреби класу, дає дитині гроші на оплату занять у спортивному залі, дала кишенькові гроші, дає кошти на придбання приладдя на урок хімії (500 гривень). Син почав навчатися в України очно з вересня 2025 року. За цей період у ОСОБА_4 погіршилися результати навчання, бо батько не займається його навчанням взагалі. Позивач за первісним позовом не контролює навчальний процес дитини, ОСОБА_5 не виконує домашнє завдання, пропускає уроки, не виходить на обов'язковий онлайн урок. Більше того, батько навіть не допоміг придбати на початок навчального року шкільне приладдя (зошити, ручки, пенал, тобто все, що потрібно для навчання на перше вересня). За здоров'ям сина позивач за первісним позовом не слідує і не контролює візит до лікарів.Усі обов'язки щодо утримання та виховання дитини ОСОБА_1 несла самостійно. Відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов'язку щодо утримання дитини. ОСОБА_1 вважає, що проживання сина разом з нею відповідає його інтересам. Вказує, що не чинитиме жодних перешкод для спілкування батька із сином і готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування батька. Спиртними напоями ОСОБА_1 не зловживає, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, на обліку у психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується позитивно, добре ставиться до дитини. Відповідач не може дати дитині належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних, безпечних для здоров'я дитини умов проживання, бо ніколи ним особливо не цікавився.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно ч.1 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Судом встановлено, що зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, поданий в порядку та в строк, що визначений ст. 193 ЦПК України, його форма і зміст відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Проаналізувавши вимоги за первісним та зустрічним позовами, беручи до уваги положення ст. 193 ЦПК України, суддя вважає за можливе прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісною позовною заявою, так як первісний та зустрічні позови взаємопов'язані та спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин та вирішення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Керуючись ст. 193, 194 ЦПК України, суд, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Чайковська Ружена Анатоліївна, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, прийняти до спільного розгляду з первісною позовною заявою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник - Галагуз Дарина Миколаївна, до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом.
Відповідач (за зустрічною позовною заявою) має право подати до суду відзив на позовну заяву. Вимоги до відзиву на позовну заяву встановлені ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.3-6 ст.178 ЦПК України відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Встановити відповідачу строк 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позов та надання доказів в обґрунтування заперечень, якщо такі докази не надані позивачем.
В разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Позивач (за зустрічною позовною заявою) має право надати відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву. Згідно з ч.3 ст.179 ЦПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
Відповідач (за зустрічною позовною заявою) має право подати заперечення на відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив. Частиною 3 статті 180 ЦПК України до заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
Відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається за електронною адресою inbox@bg.zt.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Воробйова