Справа №: 272/1146/25
Провадження № 1-кп/272/185/25
17 листопада 2025 року
Андрушівськийрайонний суд Житомирськоїобласті в складі :
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в м. Андрушівка кримінальне провадження № 120250655600000006 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Богунським РВ УМВС України в Житомирській області 17.06.1998, РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець с. Старий Майдан Червоноармійського району Житомирської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, з середньою освітою, не працюючий, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, раніше не судимий
за ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,-
Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопрушеннь, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, за наступних обставин.
У кінці 2023 року, точного місця та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 вирішив виготовити документ, що посвідчує його особу та його спеціальний статус у частині підтвердження права на керування транспортними засобами, підготовки відповідно до встановлених планів і програм та складання теоретичного, практичного Іспиту у територіальному органі Держпродспоживслужби, згідно Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 №217.
З цією метою у кінці 2023 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи по вул. Київська, м. Андрушівка, Андрушівська територіальна громада, Бердичівського району, Житомирської області, віднайшов у їнтернет мережі стандартний бланк посвідчення тракториста-машиніста та за допомогою планшетного пристрою вставив у бланк своє прізвище, ім'я і по батькові, дату і місце народження, місце проживання, а також необхідні категорії керування, збережений макет зберіг та через кілька днів у м. Житомирі роздрукував на невстановленому комп'ютері та принтері, вклеївши свою фотокартку та заламінувавши його. Таким чином, виготовив підроблене посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_3 , видане 10.08.2018 ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області, з категоріями А1, А2, В1, В2, С, D1, D2, Е1, Е2, F1, F2 та G1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його подальшого використання.
Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що дане посвідчення тракториста-машиніста
серії НОМЕР_3 , видане 10.08.2018 ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області, з категоріями А1, А2, В1, В2, С, D1, D2, Е1, Е2, F1, F2 та G1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є підробленим документом, яке в порядку встановленому Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста - машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 №217 не видавалося, теоретичний і практичний іспит в уповноваженому підрозділі територіальному органі ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області, не складав, вирішив використовувати завідомо підроблений документ для підтвердження права керування трактором.
Зокрема, 04.09.2025 близько 12 год. ЗО хв. ОСОБА_4 керуючи екскаватором-навантажувачем марки ІСВ ЗСХ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , був зупинений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, з метою перевірки документів по дорозі, неподалік від вул. Івана Огієнка, м. Андрушівка, Андрушівська територіальна громада, Бердичівського району, Житомирської області, де ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від адміністративної відповідальності, використав завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_3 , видане 10.08.2018 ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області, з категоріями А1, А2, В1, В2, С, D1, D2, Е1, Е2, F1, F2 та G1, пред'явивши та передавши його працівнику поліції з метою підтвердження права керування трактором.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень. ОСОБА_4 також погодився із прокурором на призначення йому покарання:
•ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі
шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1020 (тисяча двадцять) гривень.
•за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі сорока
неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних
правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у
розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (тисяча сімсот) гривень.
Також, у даній угоді зазначено роз'яснення обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, передбачені ст. 473 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_4 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків оскільки санкція ч.1 ст. 358; ч.4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Прокурор та адвокат у судовому засіданні підтримали угоду та просили затвердити, так як угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Враховуючи, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, які пом'якшують покарання, а саме, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи в сумі 3565,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Угоду від 14 жовтня 2025 року по кримінальному провадженню №12025065560000006 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити узгоджене покарання
•за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі
шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1020 (тисяча двадцять) гривень.
•за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі сорока
неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних
правопорушень, шляхом повного складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у
розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 3565,60 гривень.
Речові докази: сейф-пакет №6105294 в якому знаходиться об'єкт дослідження посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 , видане 10.08.2018 ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області, з категоріями А1, А2, В1, В2, С, D1, D2, Е1, Е2, F1, F2 та G1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та знаходяться на відповідальному; зберіганні у камері зберігання речових доказів ВПД №1 Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області - знищити.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1