Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
21 листопада 2025 р. Справа № 520/18279/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" (просп. Науки, буд. 54, м. Харків, Харківська обл., 61072, код ЄДРПОУ 42831345) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" (надалі за текстом - ТОВ "ІМЕКС МАКС", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, податковий орган), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-3510-2040 від 11.06.2025 Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 83232,38 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана вимога №Ю-3510-2040 від 11.06.2025 податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 83232,38 грн. є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
25.07.2025 року Головне управління ДПС у Харківській області через систему “Електронний суд» надало до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної вимоги.
29.07.2025 року позивачем через систему “Електронний суд» надано заперечення на відзив, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС», зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 42831345 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.02.2019 року, номер запису 14801020000079993 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, зареєстроване як платник ПДВ, ІПН 428313420318.
Відповідно до даних ІКС «Податковий блок» станом на 30.05.2025 по ТОВ «ІМЕКС МАКС» обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму сумі 83232,38 гривень, яка виникла на підставі самостійно поданою платником звітністю, а саме:
- Декларація № 9069317660 від 18.03.2025 за терміном сплати 20.03.2025 на суму 25956,95 грн.;
- Декларація № 9100848885 від 15.04.2025 за терміном сплати 21.04.2025 на суму 31649,56 грн.;
- Декларація № 9141281402 від 19.05.2025 за терміном сплати 20.05.2025 на суму 25625,87 грн..
На підставі зазначених вище даних, відповідачем в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу №Ю-3510-2040 від 11.06.2025 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску, відповідно до якої сума податкового боргу позивача становить 83232,38 грн..
Вказана вимога була направлена на податкову адресу ТОВ «ІМЕКС МАКС»: м. Харків, пр-т Науки, 54 рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку та відповідно до даних АТ «Укрпошта» отримана платником 19.06.2025 особисто.
Також судом встановлено, що 25.06.205 позивач звернувся до відповідача зі скаргою на повторну вимогу №Ю-3510-2040 від 11.06.2025, в якій зокрема зазначив, що 02.06.2025 ТОВ «ІМЕКС МАКС» уже отримував засобами поштового зв'язку від ГУ ДПС у Харківській області вимогу №Ю-3510-2040, але від 20.05.2025, відповідно до чого ТОВ «ІМЕКС МАКС» також дотримався строків та подав Скаргу на первісну вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3510-2040 від 20.05.2025 у розмірі - 158235,33 грн., в якій прохав скасувати первісну вимогу та призначити адміністративний розгляд скарги за обов'язковою участю ТОВ «ІМЕКС МАКС».
Станом на 25.06.2025 ТОВ «ІМЕКС МАКС» не отримував відповіді від ГУ ДПС у Харківській області на Скаргу подану на первісну вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3510-2040 від 20.05.2025, однак отримав повторну вимогу №Ю-3510-2040 від 11.06.2025 року щодо сплати боргу (недоїмки), але уже у розмірі - 83 232,38 грн.
Крім того, у скарзі позивачем зазначено, що у Державної податкової служби та підпорядкованих неї головних управлінь зокрема в Харківській та Львівській областях існує заборгованість перед ТОВ «ІМЕКС МАКС» у загальному розмірі - 295259,80 грн..
На момент подачі Скарги на повторну вимогу від ГУ ДПС у Харківській області №Ю-3510-2040 від 11.06.2025, щодо сплати боргу (недоїмки) у розмірі - 83232,38 грн., ГУ ДПС у Харківській області не виконав своїх зобов'язань щодо сплати грошових компенсацій на судові витрати понесені ТОВ «ІМЕКС МАКС» за судовими рішеннями Харківського окружного адміністративного суду та Львівського окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач не може вимагати від ТОВ «ІМЕКС МАКС» сплати боргу (недоїмки) у розмірі - 83 232,38 грн..
В запереченні на відзив, представником позивача зазначено, що 16.07.2025 позивач засобами поштового зв'язку отримав Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3510-2040 від 09.07.2025 року в розмірі 51068,38 грн., яку 22.07.2025 було оскаржено ТОВ «ІМЕКС МАКС» до Державної податкової служби України.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до Харківського окружного адміністративного суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Також слід звернути увагу на те, що згідно із пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4 п. 60.1 ст.60 ПК України);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5 п. 60.1 ст.60 ПК України).
Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього часу безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Водночас, у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України, не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
У зв'язку з викладеним суд також враховує постанову Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №240/9395/20, де суд дійшов наступного висновку: «Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов'язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов'язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження».
Поряд з цим, податкова вимога не є тим рішенням, оскарження якого до суду чи органу ДПС саме по собі має наслідком визнання попередньо узгоджених грошових зобов'язань неузгодженими. Відсутні такі наслідки і у випадку скасування судом відповідної податкової вимоги.
Водночас, суд звертає увагу на те, що прийняття самостійного рішення про відкликання вимоги контролюючим органом Податковим кодексом України не передбачено, оскільки відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, у випадку, визначеному підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Як вже було встановлено судом вище, 20.05.2025 відповідачем сформовано первісну вимогу №Ю-3510-2040 про сплату боргу (недоїмки) на суму 158235,33 грн..
Після часткової сплати позивачем заборгованості, відповідачем сформовано оскаржувану вимогу №Ю-3510-2040 від 11.06.2025 про сплату боргу (недоїмки) на суму 83232,38 грн..
09.07.2025 року відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3510-2040 від 09.07.2025 в розмірі 51 068,38 грн..
З огляду на викладене суд зазначає, що це з 09.07.2025 оскаржувана податкова вимога №Ю-3510-2040 від 11.06.2025 року вважається відкликаною, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо посилань позивача на наявність взаємного боргу з відповідачем, то суд вказане не приймає до уваги, оскільки згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до Положення про ГУ ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643, ГУ ДПС є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України (надалі за текстом - БКУ) основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень - є кошторис.
У статті 47 БКУ закріплено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
Основною умовою для можливості припинення зобов'язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання та розміру.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.12.2021 у справі № 826/17678/15 дійшов висновку, що однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням).
В даному випадку зустрічні вимоги хоча і мають грошовий характер, але за своєю правовою природою зобов'язання за цими вимогами є різними, тому не є однорідними. Оскільки з одного боку існує грошове зобов'язання ТОВ «ІМЕКС МАКС» перед державою у вигляді податкового боргу, яке регулюється нормами публічного права, а от вже обов'язок контролюючого органу відшкодувати судові витрати має характер адміністративного обов'язку, який було встановлено рішенням суду.
До того ж, приписами статті 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу платника податків. Так, податковий борг (недоїмка) ТОВ «ІМЕКС МАКС» може бути погашений лише у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України. Тож, порядок погашення податкового боргу є імперативним і не допускається його довільне застосування. Тому, відповідно до приписів чинного законодавства, відшкодування судових витрат не є можливим та належним способом погашення податкового боргу.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" (просп. Науки, буд. 54, м. Харків, Харківська обл., 61072, код ЄДРПОУ 42831345) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 21.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.