Рішення від 27.10.2025 по справі 205/7506/22

Єдиний унікальний номер 205/7506/22

Номер провадження2/205/88/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката МартиновоїО.В.

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Горового С.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він з відповідачем ОСОБА_2 проживав однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 24.12.2017 року по 03.08.2022 року. Вони почали їх близькі відносини з жовтня 2017 року. Він звільнився з роботи, коли відповідач ОСОБА_2 запросила його переїхати до неї, на початку грудня 2017 року, для спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки. У 20-тих числах грудня 2017 року спочатку відправив поштою свої особисті та побутові речі до неї, де вона на той час мешкала у найманій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та згодом і сам переїхав до її найманого помешкання. Починаючи з 24.12.2017 року вони проживали з відповідачем та її неповнолітньою донькою на квартирі, яку вже разом винаймали за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, з 9 вересня 2018 року, вони з жінкою ОСОБА_2 та її донькою, разом всією сім'єю, переїхали та почали винаймати іншу квартиру за адресою АДРЕСА_2 . За його особистою присутністю та його особистих перемовинах по орендній платі складався Договір оренди від 09.10.2018 року цього житла між ним та його жінкою ОСОБА_2 з однією стороною та власницею-орендодавцем і її знайомим ріелтором з іншою сторони.

Навесні 2019 року, він разом з відповідачем пішли на навчання до автошколи ТОВ «Автошкола 4х4, де пройшли разом трьох-місячний курс навчання та разом отримали посвідчення водія.

Цього ж місяця, разом з відповідачем, за спільні кошти, придбали в червні 2019 року автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008»,сірого кольору у ОСОБА_3 за 9000 доларів США (по валютному курсу на червень 2019 року -240 000 гривень), який зареєстрували на ім'я відповідача. 21 червня 2019 року цьому автомобілю присвоєно новий державний номер НОМЕР_1 . Відповідач не надає йому документів, що підтверджують право власності на вищезазначений автомобіль.

Не зважаючи на те, що він втратив багато фізичних та матеріальних зусиль, на належний догляд, обслуговування та ремонт автомобіля і гаражу, фінансових коштів, з власної зарплатні, на заправку автомобіля та капітальний ремонт гаражу, відповідач ОСОБА_2 , у добровільному порядку не бажає відшкодувати йому грошову компенсацію на частину від повної варстості,9000 доларів США, їхнього спільного автомобіля марки «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008»,сірого кольору, а саме 4500 доларів США, що складає 166,230 гривень по валютному курсу НБУ 36,94 гривень за 1 долар.

За весь час спільного проживання, все фізичне обслуговування авто та часткові витрати на його ремонт, обслуговування та заправку паливом були на ньому: техобслуговування, переоснащення, ремонт, СТО, рихтування кузова та фарбування, пошук закупівлі автозапчастин, шино монтаж, автомийка та прибирання автосалону.

3 червня 2019 року орендували гараж у дворі їх будинку за адресою АДРЕСА_3 . Влітку 2020 року за його кошти і власними зусиллями зробив капітальний ремонт гаражу дня їхнього сімейного автомобіля. В подальшому він домовився з новим власником гаражу про продовження оренди цього гаражу після його продажу.

Факт спільного бюджету між ним та відповідачем підтверджується випискою з його банківського рахунку, відповідно до якого він постійно перераховував, а частіше фізично вручав відповідачу гроші зі своєї зарплатні, на часткову оплату орендної плати за наймане ними житло та на сплату поточних комунальних послуг, щомісячно поповнював рахунок мобільного телефону за спеціальним тарифом з додатковою оплатою Домашнього інтернету та Телебачення від мобільного оператору «Київстар», для спільного сімейного використання за адресом найманого ними житла, регулярно здійснював закупівлю продуктів харчування, господарських, побутових, кухонних та інших речей для потреби їх сім'ї, періодично, за власні кошти з зарплатні, на АЗС заправляв їх сімейне авто бензин-газ-паливом, регулярно, раз у шість-вісім діб, на протязі чотирьох з половиною років спільного життя, виключно за власний кошт купував оптовий талон на 100 л. доочищеної питної води за ціною 70-100 грн/100л.,та раз у три-чотири доби, власним іншим ходом, по 20-40 л. за добу доставляв її до дому від кіоску з продажу цієї води.

Факт спільного проживання та ведення спільного побуту і господарства, притаманних подружжю, підтверджується свідками, випискою з його банківських рахунків, квитанціями та торговими чеками, ним сплаченими, договором оренди квартири, поштовими замовленнями на його ім'я за адресом, спільним з відповідачем проживання, безліччю фото та щоденникових текстових записів, фіксацією його подружніх побутових та господарських обов'язків, ремонтних робіт та наявністю його чуттєвих відносин до дружини, наприклад прояві повсякчасного дарування квитів коханій дружині, доказові фото-файли.

Посилаючись на норми ст.ст.3,36, 60,61,69-71,74 СК України, просив суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 24.12.2017 року по 03.08.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 об'єктом спільної сумісної власності. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини автомобіля «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 в сумі 165 000 гривень з орієнтованого розрахунку: грошова компенсація частки від повної вартості спільно придбаного авто за 9000 доларів США, складає 4500 доларів США, що в еквіваленті складає 166230 гривень, шляхом перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 : ПриватБанк, картка № НОМЕР_2 , рахунок отримувача НОМЕР_3 , РНОКПП отримувача НОМЕР_4 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мартинова О.В. підтримали позовні вимоги та надали суду пояснення аналогічні змісту позовних вимог. Також в судовому засіданні позивач пояснював, що він не знає про розмір доходів відповідача ОСОБА_2 , йому не відомо, чи має відповідач будь-які хвороби, чи зверталася остання за час їх сумісного проживання до лікаря. Відповідач самостійно сплачувала послуги няні молодшої доньки, яка страждає на аутизм, за свої гроші. Він приймав участь у придбанні продуктів, часткової оплати комунальних послуг, оренди квартири. Автомобіль обирали разом. Оглядали автомобіль один раз в день його купівлі, в районі цирку у Дніпрі. Покупка автомобіля відбулася 20.06.2029 року. Купили автомобіль за 9000 доларів США. Розрахунок за машину був здійснений за їх спільні заощадження. До його проживання з відповідачем у нього було 2000-2500 доларів США. За час сумісного проживання з відповідачем вони придбали приблизно 1200 доларів США. Йому не відомо, чи привозили даний автомобіль до 20.06.2019 року до ТСЦ для переоформлення.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Горовий С.О. правом надання відзиву на позов не скористалися, у судовому засідання суду пояснили, що позовні вимоги позивача не визнають, оскільки між позивачем та нею не було сімейних відносин. Позивач ОСОБА_2 не заперечує проти стосунків між нею та позивачем, проте такі відносини не мали статусу сім'ї. Вона дійсно запросила відповідача до себе для утворення сімейних відносин. Після його приїзду він ніде не працював, почалися конфлікти, в тому числі з дітьми, тому він постійно з ними не проживав. Не заперечує проти того факту, що вона зверталася до позивача за допомогою оглянути квартиру для подальшої оренди, останній був присутнім при оформленні договору оренди квартири. ОСОБА_4 приходив до неї в найману квартиру, налагодив контакт с сусідами, залишався ночувати у неї, між ними існували інтимні стосунки. Між ними не було взаємних обов'язків. У неї є молодша донька, яка є інвалідом дитинства, страждає на хворобу аутизм та епілепсія. Контакту з дітьми у позивача не склалося. Вона одна сплачувала послуги няні для хворої дитини.

Вона працює косметологом. Офіційна заробітна плата маленька, але вона отримувала вдячність від клієнтів, тому її достаток був добрий. У них з ОСОБА_5 ніколи не було сумісного бюджету. За її пропозицією вони разом проходили курси навчання для отримання водійського посвідчення, за які вона сплати самостійно, в тому числі і за навчання позивача. Вона знайомила позивача з батьками, як мужчину з яким у неї відносини. Вони разом зустрічалися з його батьками, братом. Він представляв її, як дружину.

Колега старшої доньки продавав машину. Вона вирішила купити автомобіль. Позивач один раз був присутнім при огляді автомобіля в районі Мост-Сіті у м. Дніпрі. Для покупки автомобіля 18.06.2019 року вона у ОСОБА_6 взяла гроші в борг у розмірі 100 000 гривень під розписку. 75 000 гривень боргу повернула, залишок 25 000 гривень, що підтверджується розписками. При отриманні нею грошей у борг був присутній сторонній чоловік з боку ОСОБА_7 . При купівлі автомобіля позивач не був присутнім. Машина придбана за 148 500 гривень, з яких частина доларами, частково у гривнях. Вона особисто передавала гроші за автомобіль. Автомобілем користувалася вона, іноді машину брав позивач. Ремонт та технічне обслуговування оплачувала вона. Гараж для автомобіля вона найшла сама. Всі договори оренди оформлені на неї. Іноді, коли у неї на карті не було грошей, вона просила ОСОБА_8 перевести гроші за оренду, які потім повертала йому. Між ними ніколи не було спільного бюджету. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12 січня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання позивача ОСОБА_9 задоволено, витребувано у ОСОБА_2 належним чином завірені копії документів про право власності на автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 .

В ході проведення підготовчого засідання ухвалою суду, постановленою в залі суду, з занесенням до журналу судового засідання, задоволено клопотання позивача, відповідача та їх представників про допит свідків в ході розгляду справи по суті, приєднано до матеріалів справи письмові докази, які надані суду учасниками справи.

Ухвалою суду від 16 травня 2023 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по справі.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши електронні докази, суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, правомірною) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються приписи глави 8 СК України.

Отже, правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу є встановлення належності їм майна, набутого у власність у цей період, на праві спільної сумісної власності.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності в силу положень статті 74 СК України поширюється й на майно, придбане в період проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Отже законодавством передбачено рівнозначну презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна та майна, придбаного жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, до спільної сумісної власності.

Це означає, що якщо майно придбано подружжям під час шлюбу чи жінкою та чоловіком в період проживання однією сім'єю, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена на його особисті кошти, не буде належно підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя чи ту особу, яка заперечує проти належності майна до об'єктів спільної сумісної власності подружжя чи осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Подібні висновки щодо презумпції належності майна, придбаного в період шлюбу, до спільної сумісної власності подружжя та щодо розподілу тягаря доказування на спростування цієї презумпції викладено в постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 646/6271/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зазначено, що: «Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю, спільний побут, взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).

СК України не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду під час їх оцінки. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю».

Судом, протягом розгляду справи по суті ретельно досліджувались письмові докази, а саме: виписки з банківських рахунків позивача, квитанції та торгові чеки, сплачені останнім, поштові замовленнями Нової пошти на його ім'я за адресою проживання спільною з відповідачем, безліч фото та щоденникових текстових записів, доказові фото-файли та відео файли, які були надані суду в електронній формі, договори оренди квартир, документи про понесення витрат на придбання предметів побуту, які були надані відповідачем, якими підтверджується існування між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_10 близьких відносин, про що не заперечується останньої.

21.06.2025 року відповідач ОСОБА_2 купила автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією технічного паспорту на автомобіль.

Відповідно до розписки від 18.06.2019 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_11 гроші у розмірі 100000 гривень для покупки автомобіля. Даний борг відповідач ОСОБА_2 повертала ОСОБА_11 частинами, що підтверджується розписками від 28.12.2019 року, 05.12.2020 року, 27.11.2021 року, 30.12.2022 року. Такі відомості узгоджуються з показами свідків, які викладені нижче.

Позивач ОСОБА_4 не був присутнім при отриманні відповідачем у борг грошей, згоду на отримання відповідачем таких грошей не надавав. Контраргументів, які б спростували такі обставини позивачем суду не надано.

Будь-яких доказів щодо наявності у позивача ОСОБА_8 2000 доларів США, вкладення цих грошей у купівлю машини та придбання машини в інтересах сім'ї останнім суду не надано.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_13 . Вона зустрічалася з ним та відповідачем в одному тамбурі. Бачила ОСОБА_13 з великими пакетами продуктів, з водою, у домашньому халаті, коли вони тільки вселилися. У неї склалося враження, що вони сім'я. Проте, вона з ними не спілкувалася, тільки привіталася. Їй відомо, що у них появилася машина, гараж напроти будинку. За чиї гроші вона була куплена, не знає. Чи був у них сумісний бюджет вона не знає.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що бачив позивача та відповідача з середини 2019 року, оскільки вони проживали в одному будинку. До квартири він особисто не заходив. В якості кого проживав позивач в квартирі він не знає. Було помітно, що є двоє людей і є стосунки. Впевнено сказати, що це було подружжя він не може.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він є двоюрідним братом позивача, який проживав з відповідачем ОСОБА_10 5 років однією сім'єю. Він приїзжав до них на свято Новий рік 2017-2018 роки. В квартирі був один раз. Бачив ОСОБА_8 разом з відповідачем на дачі у батьків. Одного разу мав намір запросити позивача до себе в гості, то ОСОБА_16 не надала свою згоду на це. ОСОБА_4 розповідав йому, що автомобіль вони придбали за сумісні кошти. Він бачив, як останній керував автомобілем. За 5 років він бачив ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10 приблизно 20 разів. Зустрічалися на лавочці, в машині. Щодо обставин їх проживання, сумісного бюджету йому відомо зі слів брата. Хто і скільки вклав грошей в придбання автомобіля йому не відомо. Йому не відомо розмір доходів позивача та відповідача. Ніяких розмов про придбання сумісного майна при ньому не велося.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він є батьком позивача ОСОБА_18 2018 року його син проживав з відповідачем. Вони приходили до них у гості. З 2018 року на Різдво, на його день народження. Влітку приїжджали на дачу разом з донькою ОСОБА_19 . Вони жили у цивільному шлюбі. Відповідач хвалила ОСОБА_13 . Він був у них в гостях один раз у 2020 році. Про їх спільний бюджет йому відомо зі слів сина. Йому не відомий розмір доходу ОСОБА_20 . Син переїхав до м. Дніпро з м. Біла Церква. Частину речей він відправив поштою до них, частину до ОСОБА_21 сина були свої заощадження, розмір яких він не знає, та вони дали йому у 2018 році 2000 доларів на покупку машини. Оплатили йому операцію у 2019 році. Чому не давала гроші на операцію ОСОБА_16 він не знає. Відповідач не просила гроші на покупку автомобіля. В літній період вони часто приїжджали до них на дачу, проте ночувати не залишалися. Всі речі сина знаходяться в їх квартирі.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що вона знає позивача як сусіда. Він проживав разом з жінкою на першому поверсі, вона проживає на шостому поверсі. Вони зустрічалися у під'їзді. Бачила його вдень, у ввечері, з ранку, декілька разів на тиждень, з торбами АТБ Бачила його в домашньому одягу. Вони ходили разом за ручку. У них є автомобіль, марку вона не знає. Їй особисто не розповідав про їх стосунки з відповідачем, але вона бачила, що вони живуть разом. Вона особисто не була в квартирі, їй не відомо про їх спільний бюджет, про сумісні витрати. Їй не відомо коли придбали машину, за чиї гроші. ОСОБА_4 їй розказував, що він давав гроші на придбання автомобіля.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що у неї є власний бізнес. З ОСОБА_10 вона знайома 7 років. Вона займала гроші ОСОБА_23 для придбання машини у розмірі 100 000 гривень. Вони зустрічались з ОСОБА_10 в машині в районі цирку у м. Дніпро. Вони домовились про повернення грошей за можливістю. У неї знаходяться розписки про повернення боргу частинами за 2019, 2021, 2022, 2023 роки. Вона знає людину, яка продавала машину ОСОБА_24 . Цей чоловік ремонтував їй автомобіль.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що вона є донькою позивача. Її мати довго шукала машину. ОСОБА_26 , яка продала матері авто порекомендувала її клієнтка. Вона знає позивача з грудня 2018 року. Вона проживає окремо від матері, але часто буває у неї. Позивач проживав з ними не довго, оскільки молодша сестра не сприймала його, не виносила, дуже нервувала та виганяла його. Спільного бюджету у позивача та відповідача не було. Вона знає, що мати займала гроші на придбання машини у ОСОБА_7 . Гроші передавалися в машині. У ОСОБА_6 автомобіль «Лексус» білого кольору. Розписки писали в машині. Машину оформляли в сервісному центрі в МРЕО. Позивача при оформлені машини не було. Вони з мамою оглядали машину за день до її оформлення. Гроші за автомобіль передавали 19.06.2019, налічкою. Її не було при передачі грошей. Позивач проживав у своїх батьків, коли не проживав з відповідачем. Позивач іноді купував продукти, коли мама його просила та коли він приходив до неї.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснила, що вона працювала нянею молодшої доньки ОСОБА_28 з серпня 2021 року та по теперішній час. Донька ОСОБА_29 аутист, важка. ОСОБА_16 проживала разом з донькою ОСОБА_29 . До них приходила старша донька, іноді вона бачила ОСОБА_1 , який ніколи не залишався на одинці з молодшою донькою. Він ніколи не намагався встановити контакт з нею. Дитина сприймала його погано. Коли він приходив, то допомоги від нього дитині не було. ОСОБА_4 один раз залишився в квартирі, коли вона уходила додому, та надавав поради як себе поводити, коли дитина агресивна. За послуги по догляду за дитиною розраховувалася тільки ОСОБА_30 .

Свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що він був свідком передачі грошей в червні 2019 року. ОСОБА_32 бачив один раз, коли вона брала гроші в борг для придбання машини. Його попросив батько ОСОБА_6 бути присутнім при передачі грошей в якості свідка та групи підтримки. Розписку писали в машині ОСОБА_6 «Лексусі». Розписку писала ОСОБА_16 , яка брала гроші в борг, російською мовою.

Свідок ОСОБА_3 , якого допитано в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що не заперечували учасники процесу, суду пояснив, що знає ОСОБА_32 , якій він продав автомобіль «Mitsubishi Grandis», оскільки збирався переїжджати з м. Дніпра. Автомобіль він продав за 2000 доларів та 80 000 гривень. Долари передавалися купюрами по 100 доларів. С початку приїхала ОСОБА_16 з чоловіком, який стояв поруч, оглянула автомобіль. Чоловік не вступав в перемовини. На другий день поїхали разом з ОСОБА_10 та її донькою в МРЕО для переоформлення автомобілю, де виявилося, що на нього накладено штраф, який не сплачено. Він сплатив штраф і на наступний день автомобіль переоформили на ОСОБА_32 , яка була одна та розрахувалася особисто вона.

Суд, проаналізувавши вищевикладені пояснення свідків, зміст досліджених доказів, дійшов висновку, що між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_10 дійсно існували близькі відношення, але ці відносини не підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, оскільки у сторін не існувала спільного бюджету, що підтверджується тим, що позивач навіть не знав про розмір доходів відповідача. В позовній заяві позивач сам зазначає, що він втратив багато фізичних та матеріальних зусиль на належний догляд, обслуговування та ремонт автомобіля і гаражу, фінансових коштів, з власної зарплатні, на заправку автомобіля та капітальний ремонт гаражу, що свідчить про відсутність спільного бюджету, проведення спільних витрат. Також позивачем не підтверджено придбання атомобіля «Mitsubishi Grandis» в інтересах сім'ї та за спільні кошти, оскільки такі твердження спростовуються показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_33 , ОСОБА_3 , з пояснень яких слідує відсутність участі позивача при купівлі спірного автомобіля, наявними в матеріалах справи копіями розписок ОСОБА_28 про отримання у ОСОБА_6 грошей у борг в розмірі 100 000 гривень, та повернення такого боргу частинами останній, що також свідчить про відсутність між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків. Дані обставини позивачем не спростовані. Відсутність між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_34 , батька позивача, який суду пояснив що вони надавали гроші сину на операцію, що свідчить про відсутність спільного бюджету у позивача та відповідача, поясненнями позивача, який суду пояснив, що він не знає про наявність захворювання у відповідача, та йому не відомо, чи відвідувала відповідач, за час нібито його проживання з нею сім'єю, лікаря, що свідчить про відсутність його інтересу до її стану здоров'я та піклування про неї, відповідно про відсутність відносин, притаманних подружжю.

Користування позивачем автомобілем, сумісне проходженням навчання для отримання водійського посвідчення, прогулянки позивача та відповідача за ручку, сумісне знаходження їх в під'їзді, біля будинку найманої квартири, про що пояснили свідки позивача, наявність в матеріалах справи особистої переписки, в якій відповідач виявляє свої інтимні почуття до позивача, відео та фото файлів, на яких зафіксовано присутність позивача поряд з відповідачем в найманій квартирі, в різний час, в домашній обстановці, підтверджують наявність близьких відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , про що не заперечується останньою, проте це не є підтвердженням, що між позивачем та відповідачем існували відносини, притаманні подружжю з огляду на вищевикладені висновки суду. Відповідно автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , придбаний відповідачем ОСОБА_10 , не є об'єктам спільної сумісної власності подружжя, тому не підлягає поділу між позивачем та відповідачем.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи вищенаведені норми права, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Суд, відмовляючи у задоволені позову в повному обсязі, відповідно до ст.141 ЦПК України, не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, оскільки у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 141,263-265,273,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання автомобіля

«Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , об'єктом спільної сумісної власності, стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації вартості 1/2 частки автомобіля у розмірі 166230,00 гривень, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,адреса: АДРЕСА_4 ; електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Представник позивача адвокат Мартинова Олена Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 115/192, електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 , електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Представник відповідача адвокат Горовий Сергій Олександрович, адреса робочого місця: АДРЕСА_6 , електрона адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4

Суддя О.О.Костромітіна

Попередній документ
131952301
Наступний документ
131952303
Інформація про рішення:
№ рішення: 131952302
№ справи: 205/7506/22
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (24.11.2025)
Дата надходження: 24.11.2025
Розклад засідань:
07.02.2023 11:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
01.03.2023 12:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
20.03.2023 14:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
05.04.2023 12:30 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
27.04.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
16.05.2023 10:30 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
25.07.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
01.08.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
10.08.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
28.08.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
06.11.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
16.11.2023 10:04 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
07.12.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
13.12.2023 10:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
12.02.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
22.02.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
12.03.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
25.03.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
09.04.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
13.05.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
28.05.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
16.07.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
29.07.2024 14:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
13.08.2024 14:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
14.10.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
29.10.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
11.12.2024 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
11.02.2025 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
25.02.2025 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
11.03.2025 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
16.04.2025 14:30 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
23.05.2025 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
20.08.2025 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
27.10.2025 13:45 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
02.12.2025 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська