Справа № 167/1253/25
Номер провадження 2/167/751/25
про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Сіліч І. І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності,
встановив:
10 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку. За формою та змістом позовна заява повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, положеннями п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 було подано в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний суд»), однак відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача позивачем не зазначено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Абзацом 28 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року (далі Правила) визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Пунктами 19, 59 Правил встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Також п. 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов'язковим додатком.
Всупереч вищезазначеним вимогам позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не додано підтвердження про надсилання відповідачу копії поданої заяви з доданими до неї документами. Суддя зауважує, що у разі реєстрації відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі («Електронний суд») належним підтвердженням буде - квитанція про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету відповідача, у разі відсутності у ОСОБА_3 електронного кабінету - лист з описом вкладення.
Разом з цим, відповідно до п.6, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У порушення вищезазначених вимог ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено вищевказаних відомостей відповідно до вимог п. 6, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єкти справляння судового збору визначені статтею 3 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається з позову, позивач звернулася до суду з майновими вимогами про виділ частки з майна, що є спільною частковою власністю.
Виходячи зі змісту позовної заяви, позовні вимоги про виділ частки з майна, що є спільною частковою власністю є позовними вимогами майнового характеру.
Відповідно до статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частиною 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Таким чином, позовні вимоги про виділ частки з майна, що є спільною частковій власністю, у розумінні змісту даної статті є майновими вимогами, тобто судовий збір підлягає сплаті за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру (ухвала Верховного Суду від 04.03.2019 року у справі №923/441/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
Таким чином, судовий збір за подання до суду позовних вимог про виділ частки з майна, що є спільною частковою власністю, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
З огляду на викладене позивач при поданні позову до суду та визначенні ціни позову, повинна була врахувати актуальну на час подання позову нормативно-грошову оцінку (вартість) житлового будинку та земельної ділянки і сплатити судовий збір як за вимоги майнового характеру, за ставкою, передбаченою п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовийзбір» - 1 відсотка ціни позову (нормативно-грошової оцінки кватири та гаражу), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, здійснена суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів», у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закон у України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Всупереч наведеному позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не долучено звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що містить висновки про вартість спірного майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Отже, позивачу необхідно надати звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що містить висновки про вартість спірного майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.
Ураховуючи вищенаведене, позивачу необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача; надати підтвердження про надсилання відповідачу копії поданої заяви з доданими до неї документами; надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; надати звіт про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. І. Сіліч