Справа № 163/2221/25
Провадження № 2-а/163/33/25
17 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5840487 від 01 жовтня 2025 року та закриття провадження у справі,
У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5840487 від 01 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заявлені вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою його визнано винним у тому, що 24.09.2025 року о 09 годині 01 хвилині по автомобільній дорозі Т0302, 56 км., він керував автомобілем марки «FIAT DUCATO», номерний знак НОМЕР_1 , у якого були відсутні бризговики, які передбачені конструкцією даного транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху, відповідальність за що настає за ч.1 ст. 121 КУпАП, а також, в порушення п.2.4.а ПДР, на вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не пред'явив такі документи, відповідальність за що настає за ч.1 ст. 126 КУпАП. Справи про вказані адміністративні правопорушення об'єднано в порядку ч.2 ст. 36 КУпАП та за результатами їх розгляду поліцейським ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області Карпуком А.М. визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП, та винесено постанову серії ЕНА № 5840487 від 01 жовтня 2025 року за ч.1 ст.126 КУпАП.
Указану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейським не було з'ясовано наявність складу адміністративного правопорушення, не встановлено всіх обставин справи, зокрема те, що комплектацією автомобіля марки «FIAT DUCATO» не передбачено встановлення бризговиків заводом-виробником. Щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, зазначив, що підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки документів у водія не було, а всі необхідні документи були наявні у ОСОБА_1 та відповідали вимогам чинного законодавства.
Провадження у справі відкрито ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання.
На позовну заяву представник відповідача 21 жовтня 2025 року подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова винесена згідно чинного законодавства; норми ДСТУ 3649:2010 встановлюють вимогу щодо наявності на транспортних засобах бризговиків, а керування транспортними засобами без дотримання цієї вимоги є порушенням Правил дорожнього руху; вимога працівників поліції пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та чинний страховий поліс є законною та відповідає положенням ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про Національну поліцію» та Правилам дорожнього руху. На підтвердження своїх заперечень долучив відеозаписи з боді камер працівників поліції та з відеореєстратора службового автомобіля.
У відповіді на відзив від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ч.5 ст.262 КАС України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив, що 01 жовтня 2025 року о 10 годині 02 хвилини 30 секунд поліцейським ВОНС в місті Ковель УПП у Волинській області - капралом поліції Карпуком Андрієм Миколайовичем винесено постанову серії ЕНА № 5840487, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24.09.2025 року о 09 годині 01 хвилині по автомобільній дорозі Т0302, 56 км., керував автомобілем марки «FIAT DUCATO», номерний знак НОМЕР_1 , у якого були відсутні бризговики, які передбачені конструкцією даного транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху, відповідальність за що настає за ч.1 ст. 121 КУпАП, а також, в порушення п.2.4.а ПДР, на вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не пред'явив такі документи, відповідальність за що настає за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП суд виходить з такого.
Частиною першою ст.121 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. «е» п. 31.4.7 (е) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Отже, відсутність грязезахисних фартухів і бризговиків віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
При цьому, конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою, так і до грязезахисних фартухів і бризговиків.
Таким чином, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь - яких доказів, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.
Зокрема, з наданих представником відповідача відеозаписів з нагрудних боді камер працівників поліції вбачається лише спілкування працівників поліції з позивачем, фіксування факту відсутності бризговиків та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що конструкцією транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , передбачено наявність бризговиків.
Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Натомість ОСОБА_1 подав суду відповідь офіційного дилера FIAT на його запит від 07.10.2025 року про те, що автомобілі марки «FIAT», модель «DUCATO», поставляються Товариству дистриб'ютором в комплектації, що не передбачає встановлення на цих транспортних засобах бризговиків заводом-виробником.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.
Щодо визнання винним та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП суд зазначає таке.
Частина 1 статті 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 2.1.ґ. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
Відповідно до п.1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Стаття 35 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлює вичерпний перелік підстав для зупинення транспортного засобу. Зокрема, такими підставами є порушення водієм ПДР, наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
З долучених до відзиву відеозаписів вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу марки «FIAT DUCATO», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та в подальшому вимоги до водія пред'явити документ на посвідчення права керування таким транспортним засобом, документ про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс стало виявлення працівниками поліції технічної несправності автомобіля - відсутності бризговиків, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
У постанові від 10.09.2019 року по справі №537/2324/17 Верховний Суд наголошує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи. Накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обгрунтованим, навіть коли факт іншого порушення правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.
Тож доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв'язку з тим, що комплектацією транспортного засобу не передбачено встановлення бризговиків, що виключає наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП, а відтак підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів відсутні, судом спростовуються.
Оскаржувана постанова серії ЕНА № 5840487 від 01 жовтня 2025 року судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова була прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем, згідно з вимогами ч. 2 ст.71 КАС України, не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами наявності у діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова поліцейського ВОНС в місті Ковель УПП у Волинській області - капрала поліції Карпука Андрія Миколайовича серії ЕНА № 5840487 від 01 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. підлягає скасуванню у зв'язку з недотриманням принципів правомірної адміністративної поведінки.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що обставини, викладені в позові, підтвердились частково, а саме щодо неправомірного притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та щодо накладення стягнення на підставі ст.36 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а справа - направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - ВОНС в місті Ковель УПП у Волинській області для врахування всіх обставин справи та прийняття рішення.
У зв'язку з частковим задоволенням позову суд приймає рішення відповідно до ч.3 ст.286 КАС України.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Постанову поліцейського відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області - капрала поліції Карпука Андрія Миколайовича серії ЕНА № 5840487 від 01 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.1 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень штрафу скасувати, а справу направити у відділ організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області - на новий розгляд.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - не відомий.
Найменування відповідача - Департамент патрульної поліції; місцезнаходження - вулиця Ф.Ернста, 3, місто Київ; ЄДРПОУ - 40108646.
Головуюча: суддя А.Л. Гайдук