Справа № 157/1653/25
Провадження № 2-а/162/149/2025
19 листопада 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Савича А. С.,
за участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника Коляду Д. І. 15.09.2025 та через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся в Камінь-Каширський районний суд Волинської області з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтував тим, що постановою поліцейського ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП в Волинській області, Ковальчука Анатолія Олексійовича, серії ЕНА № 5632946 від 02.09.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень, оскільки 02.09.2025 він, будучи водієм транспортних засобів ТОВ «Негабарит-Сервіс», керуючи автомобілем Volvo FH, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Прикордонників, 1, у с. Старовойтове винен у тому, що транспортний засіб DAF, який перевозив, на думку поліцейського, має номер кузову пошкоджений корозією, чим порушив п. 32.2 ПДР. Вважає, що оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню, оскільки поліцейський не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин даної справи, покладені на нього обов'язки щодо збирання та оцінки доказів, чим порушив п. 5 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Доказів того, що номер кузова автомобіля DAF мав пошкодження в п.7 оскаржуваної постанови не зафіксовано. Звертає увагу, що жодне експертне дослідження чи тимчасове поміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку не проводилось. Більше того, після вручення постанови, позивач безперешкодно продовжив перевезення автомобіля DAF за межі України, про що свідчить CRM № 00163139. Також суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП є водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення подія. Позивач автомобілем не керував, тобто не є водієм транспортного засобу, тому не може бути суб'єктом правопорушення.
З урахуванням наведеного, просить скасувати оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, закрити провадження у справі, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.09.2025 адміністративну справу передано для розгляду до Любешівського районного суду Волинської області, яка надійшла до цього суду 13.10.2025.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 14.10.2025 відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с.26-27).
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 23.10.2025 за заявою позивача замінено у даній справі первісного відповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції на належного - Головне управління Національної поліції у Волинській області. Надано Головному управлінню Національної поліції у Волинській області строк для подання відзиву на позов - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відкладено розгляд справи до 11 год 00 хв 06.11.2025. (а.с.51).
Відзив на позовну заяву відповідач не подав. Представник відповідача Токарчук Ю. 19.11.2025 подала до канцелярії суду заяву (з додатком), у якій просить долучити диск з відеозаписом до справи.
У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що поліцейським ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП в Волинській області, Ковальчуком А. О. винесено постанову серії ЕНА № 5632946 від 02.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121-1 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн (а.с.7).
З змісту цієї постанови вбачається, що 02.09.2025 близько 21 год 37 хв по вул. Прикордонників, 1, у с. Старовойтове ОСОБА_1 , будучи водієм транспортних засобів ТОВ «Негабарит-Сервіс», керуючи автомобілем Volvo FH, д.н.з. НОМЕР_1 , яким перевозив транспортний засіб марки ДАФ, де номер кузову знищено корозією, чим порушив п.32.2 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-1 КУпАП (а.с.7).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст.23, п.1 ч. 1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо (зокрема, передбачені статтею 121-1 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
За положеннями статей 249, 276 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У постанові від 14.03.2018 по справі №760/2846/17 Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтею 121-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені.
Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок реєстрації транспортних засобів.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в експлуатації водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах, а також транспортних засобів, номери агрегатів яких знищені або підроблені.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що в діях позивача відсутня, як об'єктивна, так і суб'єктивна сторона, правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП.
З наданих представником відповідача відеофайлів з нагрудної камери поліцейського вбачається, що поліцейські підійшли на територію, де був припаркований автомобіль з лаветою, на якій знаходився транспортний засіб DAF, який, на думку поліцейського, має пошкоджений корозією номер кузову. Після цього поліцейський відібрав пояснення у ОСОБА_1 та в подальшому, без фактично розгляду справи, без роз'яснення йому вимог ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, виніс оскаржувану постанову, в якій навіть не зазначив жодних доказів вчиненого правопорушення.
Як убачається із копії оскаржуваної постанови, що надана суду позивачем, даних про долучення будь-яких доказів вчинення правопорушення до цієї постанови немає.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач відзив на позов не подав, як і не подав будь-яких доказів, на підтвердження факту вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Також суд звертає особливу увагу на те, що ОСОБА_1 не експлуатував транспортний засіб DAF (не керував ним), тобто не був водієм, тому позивач не є суб'єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Окрім відсутності даних про експлуатацію транспортного засобу позивачем, в матеріалах справи відсутні й докази про те, що ідентифікаційні номери складових частин транспортного засобу не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені.
Пошкодження корозією номеру кузова транспортного засобу (яке, окрім того, жодними належними і допустимими доказами не підтверджено), не є тотожним поняттям, що ідентифікаційні номери складових частин транспортного засобу не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені.
Отже, у діях позивача відсутня й об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-1 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5632946 від 02.09.2025 є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Отже, у суду наявні підстави для задоволення адміністративного позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 1000,00 грн.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Колядою Д. І. укладено договір № 1209-25 від 12.09.2025 про надання правничої допомоги (а.с.6, 38).
У підтвердження факту надання позивачу правничої допомоги він подав до суду копії документів: договору про надання правничої допомоги від 12.09.2025, акту приймання-передачі наданих послуг від 16.10.2025, про надані послуги, а саме: консультація, збирання доказів, вивчення документів та підготовка та подача позовної заяви; платіжної інструкції № 10911 від 16.10.2025, в якій зазначено, що ОСОБА_1 сплатив Коляді Д. І. згідно з договору про надання правничої допомоги № 1209-25 від 12.09.2025 на загальну суму 1000,00 (одна тисяча) грн.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані адвокатом послуги, а також подані до суду документи, врахувавши характер виконаної роботи, принципи співмірності та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, необхідності виконаних послуг та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача у розмірі 1000,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат щодо сплати судового збору, суд доходить такого висновку.
Як вбачається із платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» 1.305078657.1 від 12.09.2025, при зверненні до суду із позовною заявою позивач переплатив суму судового збору, сплативши 1212,00 грн, замість необхідних 605,60 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір передбачений законом у сумі 605,60 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за відповідною його заявою до місцевого суду у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 5632946 від 02.09.2025 поліцейського ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Ковальчука Анатолія Олексійовича за ст. 121-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції України у Волинській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору, а також 1000,00 (одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та проголошено 19.11.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: Коляда Дмитро Ігорович: адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місця знаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 40108604.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич