Справа № 161/18014/25
Провадження № 2-а/161/306/25
14 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.
при секретарі судового засідання - Хилько О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
02.09.2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.07.2025 року №2681, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він не оновив свої персональні дані у термін, визначений законодавством, а саме у період 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток №2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 р. №1987. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, за те, що він не оновив своєчасно свої персональні дані. Розгляд даної адміністративної справи проводився у відсутності позивача, останнього не сповіщали про наявність даної справи, місце, час її розгляду, його пояснення не заслуховувалися, додаткові матеріали не витребовувалися. Крім того, ОСОБА_1 довічно є особою з інвалідністю з дитинства з ураженням опорно рухового апарату. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний, був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 10.11.2024 року. Жодних змін в цій інформації не було. Отже, відповідач володів щодо позивача всіма необхідними обліковими та персональними даними. Вказує також, що позивач шляхом електронної взаємодії уточнив свої дані 25.02.2025 року. Оскаржувану постанову позивач отримав лише 22.08.2025 року. На підставі викладеного, вказав, що з даною постановою не згідний, вважає її незаконною та не обґрунтованою, оскільки не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить суд скасувати постанову №2681 від 14.07.2025 року, провадження у справі закрити.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.09.2025 року у вказаній справі було поновлено пропущений строк для звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.09.2025 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено дію постанови№2681 від 14.07.2025 року.
02.10.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що 14 липня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив персональні дані в терміни передбачені законодавством. За результатами розгляду адміністративної справи була винесена постанова №2681 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено на останнього мінімальний штраф в сумі 17000,00 грн. Крім цього, у даному відзиві зазначено, що уточнення облікових даних, як таке, у військовозобов'язаного ОСОБА_1 відбулося лише 25.02.2025 року. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 14.07.2025 року №2681, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Із вказаної постанови слідує, що 14.07.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не оновив своєчасно свої персональні дані у терміни визначені законодавством, а саме у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, чим порушив норми п.п10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності постанови № 2681 від 14.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
За приписами частині 1 та 2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 5, 6 пп. 1 п. 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Судом встановлено, що 14 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , постановою № 2681 установив, що громадянин ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП». На позивача цією постановою накладено штраф у сумі 17000 гривень.
Однак, вирішуючи спірні правовідносини, суд бере до уваги, що постанова № 2681 за справою про адміністративне правопорушення від 14.07.2025 року, винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 без врахування вимог ст.38 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням, а тому підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Згідно оскаржуваної постанови № 2681 від 14.07.2025 року судом встановлено, що порушення ОСОБА_1 , як військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період вчинено у зв'язку із несвоєчасним оновленням свої персональних даних у терміни визначені законодавством, а саме у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року.
Судом встановлено, що виявлення вказаного правопорушення відповідачем відбулось 25.02.2025 року, оскільки саме в цей день позивачем було оновлено персональні дані при особистій явці останнього (про факт оновлення позивачем персональних даних 25.02.2025 року зазначається відповідачем у відзиві на позовну заяву).
Однак спірну постанову № 2681 за справою про адміністративне правопорушення винесено 14 липня 2025 року, тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 14.07.2025 року поза межами строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню, як така, що винесена з недотриманням вимог чинного законодавства, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно довідки №084644 до акту огляду МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 38, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №2681 від 14.07.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн., передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП- закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 14 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович