Справа № 161/18630/25
Провадження № 2-а/161/327/25
14 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.
при секретарі судового засідання - Хилько О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
09.09.2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, 16.07.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 стосовно позивача ОСОБА_1 винесено постанову № 2964, згідно якої його визнано винним у правопорушенні передбаченому ч. 3 ст. 210 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Із вказаної постанови вбачається, що він 14.10.2024 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на виклик, чим порушив вимоги ч. 1 та абзац 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року. Вказує, що дій спрямованих на порушення вказаних норм з його боку не було. Позивач є батьком трьох малолітніх дітей, а тому користується правами на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. Крім цього, у відповідності до вимог діючого законодавства, позивач виконав дії, пов'язані з наданням відомостей та уточнення облікових даних, зокрема, встановленням додатка «Резерв+», подання відповідних відомостей, тощо. Будь-якої повістки (повідомлення) позивач не отримував, переховуватися від ТЦК та СП у позивача підстав не було. На підставі викладеного, вказав, що з даною постановою не згідний, вважає її незаконною та не обґрунтованою, оскільки не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту, процедури складання, а тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №2964 від 16.07.2025 року, провадження у справі закрити.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2025 року у вказаній справі було поновлено пропущений строк для звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.10.2025 року до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , 1987 року народження, перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року військовозобов'язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою ЖДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів та надіслана останньому за допомогою Укрпошта, із необхідністю явки у конкретно визначений час 11 год. 00 хв. 24.10.2024 року. У вказаний день позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодних документів щодо поважності причин неявки не надав. Зважаючи факт неявки ОСОБА_1 за повісткою було сформовано подання щодо розшуку останнього, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. За результатами розшуку була винесена постанова №2964 від 16.07.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 1987 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн. Зважаючи на вищевикладене, вважає, що дії позивача, а саме неявка за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Крім того, оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, вчасне уточнення облікових даних, не виключає обов'язку з'являтися за викликом до відповідного ТЦК та СП, а тому оскаржувана постанова є законною та такою, що була винесена відповідно до норм чинного законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 №2964 від 16.07.2025 року ОСОБА_1 , 1987 року народження, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Із вказаної постанови слідує, що 16.07.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 не прибув по повістці № 673185, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 24.10.2024 року. Своїми діями порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №2964 від 16.07.2025 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
За приписами частині 1 та 2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.8 ст.15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.
Відповідно до абзаців 1 - 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Судом встановлено, що 16 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , постановою №2964 установив, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП». На позивача цією постановою накладено штраф у сумі 17000 гривень.
Однак, вирішуючи спірні правовідносини, суд бере до уваги, що постанова №2964 за справою про адміністративне правопорушення від 16.07.2025 року, винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 без врахування вимог ч.7 ст.38 , та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням, а тому підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Згідно оскаржуваної постанови №2964 від 16.07.2025 року судом встановлено, що порушення ОСОБА_1 як військовозобов'язаним, правил військового обліку в особливий період вчинено у зв'язку із неприбуттям позивачем за викликом по повістці №673185 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год 00 хв 24 жовтня 2024 року для звірки персональних даних.
Таким чином, виявлення вказаного правопорушення відповідачем відбулось саме 24 жовтня 2024 року, оскільки в цей день було з'ясовано, що позивач по повісті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11:00 год. 24 жовтня 2024 року не з'явився.
Однак спірну постанову №2964 за справою про адміністративне правопорушення винесено 16 липня 2025 року, тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 16.07.2025 року поза межами строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню, як така, що винесена з недотриманням вимог чинного законодавства, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Питання про розподіл судових витрат сторонами перед судом не порушувалось.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.38, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №2964 від 16.7.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн., передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП- закрити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 14 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович