Справа № 154/3881/25
Провадження № 2/931/411/25
(заочне)
19 листопада 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Безп'ятко О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 вересня 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Володимирського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 лютого 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1054-6970, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7800,00 грн на наступних умовах: строк, на який надається кредит, 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 16.12.2022 року; базовий період сплати відсотків - 14 календарних днів, стандартна процентна ставка становить 1,5%, знижена процентна ставка становить 1,00%. 26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №УКФ-261224-2, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 1054-6970 від 19.02.2022 року. В свою чергу позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 17.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 36855,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7800,00 грн та за відсотками - 27885,00 грн, за комісією - 1170,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 1054-6970 від 19.02.2022 року в розмірі 36855,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26 вересня 2025 року цивільну справу передано до Локачинського районного суду Волинської області за підсудністю.
17 жовтня 2025 року справа надійшла з Володимирського міського суду Волинської області до Локачинського районного суду Волинської області за підсудністю.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року справу прийнято до свого провадження, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19 листопада 2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 62 на звороті). Одночасно у позовній заяві просить розгляд справи провесту за її відсутності та не заперечує щодо заочного розгляду (а.с. 3 на звороті-4).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, яке повернулося на адресу суду з відміткою «вручено особисто» (а.с. 64). Про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 19 лютого 2022 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1054-6970 (далі - кредитний договір) в електронній формі у розумінні ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А274. Даний договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник даним підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті https://navse.in.ua/, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (а.с. 15-20).
Згідно умов даного кредитного договору, сторони погодили такі його істотні умови: розмір кредиту - 7800 грн та дата його надання - 19.02.2022 (п.4.1), строк кредитування - 300 календарних днів, дата повернення кредиту 16.12.2022 (п.4.9), базовий період - 14 днів (п.4.4), знижена процентна ставка надається протягом базового періоду, або протягом усього періоду у разі своєчасної сплати процентів та комісії - 1,00% (п. 4.6), стандартна процентна ставка - 1,50% застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням періоду дії зниженої процентної ставки (п.4.6), комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (п.4.7).
Також, договором передбачено, що невід'ємною його частиною є додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики НБУ, які також підписані відповідачем (а.с. 20 на звороті-26, 27-28, 29).
На виконання умов кредитного договору 19 лютого 2022 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано відповідачу кредитні кошти в розмірі 7800 гривень шляхом переказу на його банківську карту № НОМЕР_1 за допомогою системи EasyPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1054-6970 від 19.02.2022 року, виданою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с. 54А).
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором.
Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не виконала своїх обов'язків та не повернула надані кpeдитні кошти в строки, передбачені договором.
Згідно розрахунку заборгованості за договором 154-6970 від 19.02.2022 року, станом на 26.12.2024 року заборгованість у ОСОБА_1 становить 36855,00 грн, з яких 7800 грн - основний борг, 27885,00 грн - залишок відсотків, 1170,00 грн - залишок комісії (а.с. 34-46).
Крім того, із даного розрахунку вбачається наступне: із 19.02.2022 року по 23.02.2022 року відповідачу нараховувалися відсотки за ставкою 1% грн в день; із 24.02.2022 по 24.02.2022 відповідачу жодні відсотки не нараховувались, з 25.04.2022 по 15.12.2022 відповідачу нараховувалися відсотки за ставкою 1,50% грн в день до 300 дня включно.
Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідач будь яких доказів не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
26 грудня 2024 року між ТОВ «Новий Колектор» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено договір факторингу № УКФ-26124-2, відповідно до умов якого від ТОВ «Укр кредит фінанс» переходить до ТОВ «Новий Колектор» право вимоги до боржників за відповідним реєстром боржників (а.с. 47-51).
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2022, ТОВ «Новий Колектор» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1054-6970 від 19.02.2022 року на загальну суму 36855,00 грн, з яких 7800,00 грн - заборгованість по основному зобов'язанню, 27885,00 грн - заборгованість по процентах, 1170 грн - заборгованість за комісією (а.с. 52-53).
Таким чином, ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1054-6970 від 19.02.2022 року та вправі пред'являти відповідні вимоги про стягнення коштів, оскільки заборгованість за кредитним договором так і не була сплачена відповідачем.
Згідно довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 1054-6970 від 19.02.2022 року, сформованої ТОВ «Новий Колектор», сума заборгованості ОСОБА_1 становить 36855,00 грн, з яких 7800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27885,00 грн - заборгованість за відсотками, 1170,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 54).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору, відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок. Таким чином, кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач, в порушення положень кредитного договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, користуючись коштами наданими йому кредитором, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату відсотків за користування кредитом, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість за вищезазначеним правочином.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, відповідач правом на подання відзиву не скористалася.
З огляду на викладене, та враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт утворення заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитним договором, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання, та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в межах заявлених позовних вимог, а відтак, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1054-6970 від 19 лютого 2022 року у розмірі 36855,00 грн, з яких 7800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27885,00 грн - заборгованість за відсотками, 1170,00 грн - заборгованість за комісією.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі ст. ст. 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1054-6970 від 19 лютого 2022 року у розмірі 36855 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 19.11.2025 року.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп'ятко