Справа № 159/6940/25
Провадження № 2/159/2228/25
17 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивачка звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до припинення навчання, але не довше як до досягнення ОСОБА_3 віку 23 років.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні 17.11.2025 відповідачем ОСОБА_2 заявлено відвід судді, у зв'язку з родинними зв'язками помічника судді Маліченко І.Ю. та позивачкою у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Суд, перевіривши доводи відповідача в обґрунтування заяви про відвід судді, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до п. п. 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.та 13.12.1985, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
Під час розгляду даної заяви за наданими матеріалами не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді даної цивільної справи.
При розгляді заяви про відвід судом врахована позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Білуха проти України» від 09.11.2006, заява №33949/02, п.п. 47-55, ECHR 2006 «наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві».
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об'єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад цивільного судочинства, в тому числі у зв'язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов'язаних із згадуваними обставинами.
З метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи судом, недопущення в подальшому сумнівів у сторін та інших учасників справи щодо безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, розглянувши заяву про відвід судді Чалого А.В., суд дійшов висновку про її задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 36-40, ст. 252 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді задовольнити.
Цивільну справу № 159/6940/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - передати до канцелярії Ковельського міськрайонного суду Волинської області для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. В. Чалий