Справа № 159/6151/25
Провадження № 2/159/2002/25
17 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал» або позивач, або кредитор або позикодавець) звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач або боржник або позичальник) в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за договором № 480129627 від 23.02.2022 у розмірі 27918 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 23.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 480129627 за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 22000 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 480129627 від 23.02.2022.
30.10.2023 ТОВ «Таліон плюс» відступило право вимоги за кредитним договором до відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно до умов договору факторингу № 30/1023-01.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклади договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 27918 грн.
Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 27918 грн., яка складається з 22000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 5918 грн. заборгованості за процентами (на дату відступлення права вимоги).
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 05.09.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи вирішив здійснювати у змішаній формі, задовольнив клопотання позивач про витребування доказів у АТ «Приват Банк».
03.10.2025 до суду надійшли витребувані судом документи з АТ «Приват Банк».
До суду повернулося поштове відправлення № 0610278352270, яким відповідач повісткою повідомлялась про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.
Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
23.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 480129627 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 2.3 договору, кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором в сумі 22000 грн, який має бути повернено до 16.03.2022.
Кредитн кошти надається шляхом перерахування на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 (п. 5.1.1).
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування. Строк Дисконтного періоду користування складає 21 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу (п. 3.6 договору).
Згідно з п. 7.1 договору, сума кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 16.03.2022, а саме не пізніше ніж через 21 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
Згідно п. 8.5.1. договору, якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом будуть визначається за процентною ставкою 0,74% на день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 2,10 % в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п. 8.3. договору).
Процентна ставка після закінчення дисконтного періоду складає 2,98% на день (п. 8.4).
У разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду зобов'язання по поверненню основної суми кредиту щоразу відкладається на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів (п. 7.2.2).
В умовах кредитного договору відсутня заборона кредитору здійснювати відступлення права вимоги за цим договором.
В реквізитах кредитного договору зазначено електронний підпис (одноразовий ідентифікатор) «MNV67JU4», РНОКПП, номер телефону, адреса проживання відповідача, його електронна поштова адреса.
У паспорті споживчого кредиту «Смарт» до договору № 480129627 від 23.02.2022, який підписувався одночасно з кредитним договором одноразовим ідентифікатором «MNV67JU4» зазначені умови аналогічні тим, які вказані у кредитному договорі.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 23.02.2022 вказані прізвище, ім'я та по батькові відповідача, номер його паспорт громадянина України, дата народження, номер телефону, електронної адреси відповідача, його РНОКПП та адреса проживання та номер платіжної картки 5168-74XX-XXXX-4904.
Платіжним дорученням № 5b5c6d5d-6fde-48a4-9b26-402129e4594b від 23.02.2022, випискою з карткового рахунку відповідача (картка НОМЕР_2 ) за період з 23.02.2022 по 28.02.2022 відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», відповіддію АТ КБ «ПриватБанк» від 24.09.2025 підтверджується перерахування позивачем на виконання умов кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 22000,00 грн 23.02.2022.
Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 480129627 від 23.02.2022 стверджується, нарахування відповідачу процентів за період з 23.02.2022 по 05.05.2022 в розмірі 712,80 грн, а у період з 05.05.2022 по 13.06.2023 - в розмірі 5918,00 грн. У розрахунку відсутня інформація про здійснення відповідачем оплат за кредитним договором. Заборгованість по тілу кредиту складає 22000,00 грн.
У виписці з особового рахунку за кредитним договором № 480129627 виданою позивачем зазначено про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 27918,00 грн, яка існує станом на 25.05.2025, з яких:
-22 000 грн заборгованість за сумою кредиту;
- 5918,00 грн борг за процентами.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
В подальшому додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020 (договір викладено у новій редакції), № 27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 строк дії договору факторингу неодноразово продовжувався, востаннє додатковим договором №32 від 31.12.2023 до 31.12.2024.
Пунктом 2.1. договору факторингу в новій редакції, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
У п. 1.3. договору визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, під порядковим номером 36 314, Клієнт відступив Фактору право вимоги до відповідача за кредитним № 480129627 від 23.02.2022 на загальну суму 22712,80 грн.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.
Відповідно до укладеного договору, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).
Права вимоги за цим договором факторингу переходять з моменту підписання сторонами Реєстру прав вимоги (п. 4.1).
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 27918,00 грн, порядковий номер у реєстрі 6348.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) та позивач (Фактор) уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Клієнт зобов'язався відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників та сума грошових вимог зазначаються у Реєстрі боржників. (п. 1.1).
Відповідно до п.1.2 договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
04.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем підписано Реєстр боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 у якому зазначено, що до позивача перейшло право вимоги за договір № 480129627 від 23.02.2022 на загальну суму 27918 грн (22000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 5918,00 грн боргу за процентами).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем також підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, відповідно до якого позивач стає кредитором по відношенню до боржників зазначених у Реєстрі боржників, з моменту підписання цього акту.
Платіжними інструкціями від 25.06.2025 №483, від 10.06.2025 № 467, 468, від 11.06.2025 №469, №470, від 19.06.2025 №478, 479 підтверджується сплата позивачем ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу коштів в розмірі 6810635,54 грн.
Витягом з ЄДР від 18.06.2025 підтверджується, що позивач здійснює діяльність з інших видів грошового посередництва, інші види кредитування, надання інших фінансових послуг (вед - 64.19, 64.92, 64,99).
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір № 480129627 від 23.02.2022 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV67JU4», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, правилами надання грошових послуг в позику мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
На виконання п. 1.2 договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивавчем 04.06.2025 підписано Реєстр Боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 480129627 від 23.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Платіжним дорученням від 23.02.2022, відповіддю АТ «Приват Банк» від 03.10.2025 та випискою по картковому рахунку відповідача за період з 23.02.2022 по 28.02.2022 підтверджується належність картки НОМЕР_2 відповідачу та зарахування на цю картку коштів в розмірі 22000 грн 23.02.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщодоговором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути тіло кредиту 16.03.2022.
У матеріалах справи відсутня інформація, що відповідач повернув тіло кредиту.
Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.
Отже, суд дійшов висновку, що станом на день звернення з позовом кредитні кошти в повному розмірі не повернуто, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 22000 грн. є підставною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до умов кредитного договору, за користування кредитом протягом 21 дня позичальник зобов'язаний сплачувати 0,74% надань, якщо він поверне тіло кредиту у зазначений термін (п. 8.5.1), а якщо не поверне то процентна ставка складає 2,1% на день (п. 8.3 договору).
Суд встановив, що відповідач отримані кредитні кошти не повернув кредитору.
Відповідно до п. 8,4 та 7.2.2 договору у разі не повернення тіла кредиту вчасно, термін повернення щоразу продовжується на один день, але не більше як на 90 днів, а процентна ставка у цей період складає 2,98% на день.
З долученого до позову розрахунку видно, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за період з 23.02.2022 по 13.06.2023 в розмірі 5918,00 грн
Нарахований розмір процентів не суперечить умовам нарахування процентів за кредитним договором.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованих за період з 06.05.2022 по 13.06.2022 процентів в розмірі 5918 грн. є підставною.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 27918,00 грн. з яких: 22000 грн. суми виданого кредиту та 5918,00 грн нарахованих станом на 31.07.2025 процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2422,40 грн. то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-1 від 05.06.2025 укладений з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» з додатком №1; додаткову Угоду № 25770567513 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, відповідно до якої позивач уповноважив адвокатське бюро надавати йому правову допомогу, зокрема у справі за кредитним договором відповідача; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.
Актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, вартість послуг правничої допомоги, зокрема:
- складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - 5000 грн.
- вивчення матеріалів справи - 1000 грн.
- підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 480129627 від 23.02.2022 - 500 грн.
- Підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 480129627 від 23.02.2022 - 500 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
На переконання суду не були необхідними витрати пов'язані із зверненням адвоката з адвокатським запитом до банку про надання йому інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, оскільки така інформація є банківською таємницею відповідно до ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» і її розголошення на запит адвоката не передбачено, чого адвокат не міг не знати. Тому, понесення таких витрат не було необхідним у цій справі.
У зв'язку з чим розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до розподілу необхідно зменшити на розмір понесених витрат на складання адвокатського запиту - 500,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
Відповідач не ставив під сумнів співмірність та обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а суд самостійно позбавлений можливості здійснювати зменшення розміру витрат без відповідної заяви учасника справи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 6500,00 грн. (7000,00 грн. - 500,00 грн.), які підлягають до розподілу.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує положення частини другої статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 480129627 від 23.02.2022 у розмірі 27918 грн, з яких:
- 22000 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;
- 5918 грн. нарахованих процентів за період з 06.05.2022 по 13.06.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10; ЄДРПОУ: 43541163)
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 17.11.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ