Справа № 159/7012/25
Провадження № 2/159/2245/25
(заочне)
14 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - ТОВ «Свеа Фінанс») через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 15.09.2024 ТОВ «Селфі Кредит» і відповідач ОСОБА_1 уклали у формі електронного документа з використання електронного підпису договір про споживчий кредит №1769920, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 7300,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою процентів 1% в день та штрафу у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту та процентів у розмірі 1095 грн на четвертий день такого невиконання, та у розмірі 80,30 грн починаючи з п'ятого дня за кожний день такого невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань.
На підставі договору факторингу №01.02-04/25 від24.02.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги за договором про споживчий кредит №1769920 від 15.09.2024 перейшло до позивача.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань, позивач просить стягнути заборгованість за споживчим кредитом в сумі 31302,40 грн, з яких: 7300,00 грн основна сума боргу, 11826,00 грн заборгованість за процентами, 12176,40 грн пені, а також просив стягнути 2422,20 грн судового збору.
08.10.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Враховуючи згоду позивача та керуючись положеннями статті 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 14 листопада 2025 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
15.09.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом подання відповідачем в Особистому кабінеті на сайті ТОВ «Селфі Кредит» заяви на отримання кредиту, укладений договір №1769920 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», з використанням відповідачем одноразового ідентифікатора К335.
За умовами договору (а.с.9-14) товариство надає споживачу грошові кошти в розмірі 7300 грн (п.1.2), строком на 360 днів (п.1.3). Періодичність зі сплати процентів кожні 20 днів. Детальні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (п.1.4 Договору). Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти. Стандартна процента ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3 цього Договору. (п.1.5, п.1.5.1 Договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 33580,00 грн (п.1.10, п.1.10.1 Договору). Кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на реквізити платіжної карти № НОМЕР_1 .
Проценти, що нараховуються за договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).
У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 1095,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 80,30 грн починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4, п.6.4.1, п.6.4.2 Договору).
Детальна інформація про умови кредитування відображена у Паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомлений (а.с.15-16).
ТОВ «Селфі Кредит» виконало зобов'язання за договором і перерахувало 15.09.2024 на платіжну карту № НОМЕР_1 кошти у розмірі 7300 грн, що підтверджено повідомленням ТОВ «Пейтек» (а.с.30).
Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.27-28) ОСОБА_1 за період з 15.09.2024 до 24.02.2025 (142 дні) ТОВ «Селфі Фінанс» нарахувало проценти за ставкою 1% в день в розмірі 11826,00 грн.
Окрім відсотків, відповідачу нараховані штрафні санкції відповідно до п.6.4, п.6.4.1, п.6.4.2 Договору:
- 09.10.2024 в розмірі 1095,00 грн;
- за період з 10.10.2024 по 24.02.2025 в розмірі 11081,40 грн (по 80,3 грн щодня).
Загальний розмір заборгованості станом на 24.02.2025 склав 31302,40,00 грн, з яких 7300,00 грн основного боргу, 11826,00 грн проценти, 12176,40 грн пеня.
24.02.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений Договір факторингу №01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №1769920 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 15.09.2024 (а.с.31-37, 44).
Після набуття права вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» додаткових нарахувань не проводило.
Будь-яких платежів на повернення кредиту відповідач не вносив.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Укладений 15.09.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 договір №1769920 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором К335 і за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, умов пролонгації, порядку нарахування та сплати процентів.
Відповідач, підписавши цей договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитними коштами, які перераховані на вказаний ним картковий рахунок.
Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договором про споживчий кредит.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
На підставі договору факторингу №01.02-04/25 від 24.02.2025, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс»,позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором №1769920 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 15.09.2024.
Суду наданий договір факторингу, реєстр боржників, витяг з реєстру боржників, акт приймання передачі документації, акт повернення прав вимоги, акт приймання-передачі реєстру боржників, платіжна інструкція, які належно засвідчені печатками та підписами сторін. Тому позивач підтвердив право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Щодо основної суми кредиту.
Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) в розмірі 7300,00 гривень.
Відповідач розмір заборгованості за тілом кредиту не спростував, платежів на його повернення не вносив.
Щодо нарахування відсотків.
Позивачем згідно з наданим розрахунком заявлені до стягнення проценти в розмірі 11826,00 грн, які нараховані первісним кредитором в межах строку кредитування (142 дні) за відсотковою ставкою 1%.
Проценти за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача повному об'ємі.
Щодо нарахування неустойки (штрафу, пені).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору про споживчий кредит (15.09.2024), так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором про споживчий кредит у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відтак, загальна сума заборгованості за договором №1769920 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 15.09.2024, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 19126,00 гривень (7300,00 - тіло кредиту + 11826,00 - проценти).
Щодо судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог витрати зі сплати судового збору.
Позивач сплатив судовий збір за ставкою 0,8 в розмірі 2422,40 грн. Позов задоволений на 61,10% (19126,00х100/31302,40), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1480,08 грн судового збору (2422,40х61,10:100).
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3,6, 207, 509, 512, 514, 526, 530, 626, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1769920 від 15.09.2024 в розмірі 19126 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять шість) гривень, з яких 7300,00 грн основного боргу, 11826,00 грн проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1480 (одну тисячу чотириста вісімдесят) гривень 08 копійок судового збору.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: вул.Іллінська, 8, м.Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 14.11.2025.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК