Справа № 157/1224/25
Провадження №2/157/561/25
(заочне)
14 листопада 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 24 серпня 2022 року.
Позов мотивовано тим, що 24 серпня 2022 року позивач передав у борг відповідачу грошові кошти в сумі 4000 доларів США, які той зобов'язався повернути у строк до 31 липня 2023 року. Після спливу цього строку відповідач боргу позивачу не повернув, проте, визнаючи наявне в нього зобов'язання, періодично, з місяця у місяць, став відавати гроші. Однак, упродовж декількох місяців, ОСОБА_2 перестав повертати гроші в силу якихось причин, фактично відмовився сплачувати заборговані кошти. На час пред'явлення позову сума боргу складає 3000 доларів США. Розуміючи, що боржник відмовляється повертати борг, ОСОБА_1 був змушений повідомити відповідачу про те, що має намір звернутися до суду з позовною заявою про стягнення боргу. Ніяким чином це не вилинуло на нього, сума боргу не зменшилася. Позивач зазначає також, що гроші в борг він надавав безвідсотково, ніякого матеріального зиску із цього не має, підприємницької діяльності, у тому числі пов'язаної із кредитуванням, він не веде. Фактично він намагався допомогти людині, котра опинилася у матеріальній скруті і потребувала коштів, які він на тоді мав.
Зобов'язання щодо повернення боргу, яке позивач описав, виникло в ОСОБА_2 на підставі наданої ним розписки, зі змісту якої вбачається, що відповідач отримував від ОСОБА_1 зазначену грошову суму в борг у визначений ними строк - 31 липня 2023 року. Письмових підтверджень - розписок про повернення 1000 доларів СІІІА позивач відповідачу не передавав, однак саме так і є. Борг на сьогодні становить рівно 3000 доларів США. За офіційним курсом Національного банку України на 10 липня 2025 року 1 долар США = 41,7745 гривень, таким чином борг у національній валюті складає 125 323 гривні 50 копійок.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 24 серпня 2022 року в розмірі 125 323 гривні 50 копійок та судові витрати по справі.
За п'ять днів до початку першого судового засідання позивач подав заяву про зміну предмета спору, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 24 серпня 2022 року в розмірі 3000 доларів США та судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, відзиву на позов не подав.
Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до статі 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 24 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 4000 доларів США, які останній зобов'язався повернути в строк до 31 липня 2023 року.
Власноручно підписаною розпискою від 24 серпня 2022 року ОСОБА_2 підтвердив факт отримання коштів за договором позики та зобов'язався повернути їх вчасно.
Відповідач, не з'явившись у судове засідання та не подавши відзиву на позов, не заперечив викладених позивачем обставин щодо укладення договору позики та факту отримання грошових коштів у борг у зазначеній сумі, а тому суд сприймає таку поведінку відповідача як визнання цих обставин.
Водночас, позивач у позовній заяві вказав, що частину боргу в сумі 1000 доларів США відповідач йому повернув, а тому він ставить вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі, що залишилася неповернутою, а саме 3000 доларів США.
Відповідно до положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, суму боргу своєчасно не повернув. Зазначене підтверджується наявною в позивача борговою розпискою ОСОБА_2 , яка у випадку повного виконання останнім зобов'язань за договором мала бути повернута позичальнику. Наведене також підтверджується обраною відповідачем позицією у судовому процесі, який, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в жодне із судових засідань не з'явився й не подав заперечень стосовно позовних вимог, що суд розцінює як визнання позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач не заявив вимог про стягнення з відповідача суми індексації боргу, трьох процентів річних, а тому суд не вирішує питання про стягнення коштів, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач довів перед судом підставність своїх вимог, а тому позов підлягає до задоволення повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 1253 грн 24 к., що підтверджуються квитанціями від 09 та 10 липня 2025 року.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, статтями 509, 526, 530, 1046 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 24 серпня 2022 року в сумі 3000 (три тисячі) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) гривні 24 копійки судового збору.
Рішення суду може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий: Б.С. Гамула