Справа № 156/1213/25
Провадження № 3/156/809/25
20 листопада 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВПД № 2 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Білецька Інна Миколаївна,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особам роз'яснено,
клопотань не надходило, відводів не заявлено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 450180 від 11.09.2025, складеного поліцейським відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержантом поліції Белеєм В.М., 11.09.2025 року о 08:45 год. на автодорозі Перетоки - Самоволя Володимирського району Волинської області водій ОСОБА_1 керував трактором Т-40 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив, що того дня не керував трактором. Той трактор був несправний, тому стояв без руху, а він перебував за 50 метрів від т/з. Трактор належить ОСОБА_2 . ОСОБА_3 також перебувала того дня повинна була збирати картоплю.
Того ж дня по селу їздили працівники ТЦК разом з працівниками поліції, і коли під'їхали до городу, ОСОБА_1 втікав не від працівників поліції, а від працівників ТЦК тому, що не має бронювання. Поліцейський, який склав на нього протокол про адміністративне правопорушення перевищив свої повноваження, оскільки такі поширюються на Львівську область, а оформляти документи за ст. 130 КУпАП в с. Самоволя він не мав права. Просив закрити провадження у справі.
Захисник адвокат Білецька І. М. просила провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зауважила, що адміністративні матеріали безпідставні, у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Факту керування т/з ОСОБА_1 працівниками поліції не доведено. ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння як пішохід, а не як водій т/з. Крім того, просила суд взяти до уваги відповідь ГУНП у Львівській області на адвокатський запит згідно з яким поліцейський ОСОБА_4 в с. Самоволя не мав права виконувати повноваження, а з відеозапису слідує, що патруль працівників поліції рухався по населеному пункту Самоволя Володимирського району Волинської області.
Суд викликав у судове засідання поліцейського відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержанта поліції Белея В.М., однак він не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за ст. 130 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) згідно зі ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ст. 255 КУпАП встановлено, що складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП віднесено до компетенції, зокрема, органів Національної поліції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП теритріальним органом поліції надані та досліджені судом такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450180 від 11.09.2025 року, складений поліцейським відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержантом поліції Белеєм В.М. у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, складений поліцейським відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержантом поліції Белеєм В.М., згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводився;
- направлення на огляд до КНП «Сокальська районна лікарня» водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене поліцейським відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержантом поліції Белеєм В.М., згідно з яким огляд ОСОБА_1 у КНП «Сокальська районна лікарня» не проводився;
- рапорт поліцейського СРПП ВПД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Белея В.М. від 11.09.2025 з описом події, яка сталася 11.09.2025 року о 08:45 год. на автодорозі Перетоки-Самоволя Володимирського району Волинської області;
- копія постанови, винесена поліцейським відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержантом поліції Белеєм В.М, ЕНА № 5895396 від 11.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- оптичний диск DVD-R з відеозаписами з місця події, на відеозаписі з назвою «рух Курта» якого зафіксовано патрулювання працівників поліції в межах населеного пункту с. Самоволя Володимирського району Волинської області та виявлення трактора, який стояв на полі, поруч біля якого перебував ОСОБА_1 .
З відеозапису «Курта 130» слідує, що під час розмови з працівником поліції, сидячи на місці пасажира в автомобілі, ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом у день, час та місці, що зазначені в протоколі. Надалі в ході розмови працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із виявленням у нього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. З виявленими ознаками алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився, однак відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 пояснював, що напередоні вживав алкоголь. Надалі працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 268 КупАП та ст. 63 Конституції України.
Сторона захисту заявляла про те, що поліцейський відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУПН у Волинській області ст. сержант поліції Белей В.М. не уповноважений на складення протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП на території Володимирського району Волинської області.
На підтвердження цього стороною захисту надано, а судом досліджено відповідь ГУНП у Львівській області № 353455-2025 від 03.11.2025 відповідно до якої за дорученням начальника відділення поліції № 2 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області від 10.09.2025 № 107 «Про залучення особового складу ВнП № 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області до заходів пов'язаних виконанням Законом України «Про мобілізацію» від 17.04.2024, у спільних групах оповіщення військовозобов'язаних та резервістів», для встановлення місця перебування військовослужбовців, котрі самовільно залишили військову частину, 11.09.2025 з 06:00 год. до 16:00 год. поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_4 було залучено для несення служби на території обслуговування Сокальської, Белзької та Великомостівської територіальних громад Шептицького району Львівської області. 11.09.2025 накази (доручення) керівництвом відділення поліції № 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області на старшого сержанта поліції ОСОБА_4 щодо несення служби на території с. Самоволя Володимирського району Волинської області не видавались.
У протоклі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450180 від 11.09.2025 місцем вчинення правопорушення вказано автодорогу Перетоки-Самоволя.
Разом з тим, за клопотанням сторони захисту у судовому засіданні судом допитано як свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які в той день перебували на сусідньому городі та були свідками події, і всі однозначно ствердили, що город, на якому стояв трактор ВК 00019 розміщений в адміністративно-територіальних межах села Самоволя Володимирського району Волинської області. Місцем події є саме населений пункт село Самоволя, а не с. Перетоки, чи дорога на с. Перетоки. Такі ж обставини підтверджуються відеозаписом «рух Курта» з якого вбачається, що працівники поліції патрулювали в населеному пункті с. Самоволя Володимирського району Волинської області.
Зважаючи на вищевикладене, суд виснував, що протокол серії ЕПР1 № 450180 від 11.09.2025 про адміністративне правопорушення складений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержантом поліції Белеєм Василем Михайловичем, який не був уповноваженим на складення протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП на території Володимирського району Волинської області.
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствердили, що ОСОБА_1 того дня трактором Т-40 не керував.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03).
ЄСПЛ зазначав, що його рішення, які до речі є джерелом права в Україні, фактично слугують не лише для вирішення справ, направлених до Суду, але, взагалі, для роз'яснення, захисту та розвитку правил, встановлених Конвенцією, що сприяє дотриманню державами зобов'язань, які вони взяли на себе як Договірні Сторони (Ireland v. the United Kingdom, § 154). Таким чином, місія системи, створеної Конвенцією, полягає у визначенні питань державної політики в загальних інтересах, що підвищує стандарти захисту прав людини та розширює судову практику в сфері прав людини у всьому суспільстві держав-членів Конвенції (Konstantin Markin v. Russia [ВП], § 89).
Доктрина «плодів отруйногодерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева».
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).
Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Варто зазначити, що «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням особи спеціального права на певний строк. Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо. Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Всі докази у даній справі зібрані неуповноваженою особою, а тому суд визнає їх неналежними, у зв'язку з чим такі не можуть бути враховані судом у цій справі.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя виснував, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
V. Судові витрати
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 3 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для звернення судового збору із ОСОБА_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст. 33-35, ч. 3 ст. 130, 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
Клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Білецької Інни Миколаївни про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір стягненню із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягає.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І. Є. Малюшевська