154/3964/25
2/154/1579/25
(заочне)
20 листопада 2025 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Тивонюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року в провадження Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, щоОСОБА_1 звернулась до АТ «Акцент-банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву 22.06.2023 року. При підписанні анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачці, що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена». Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строком на 240 місяців та видано платіжну картку.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.
Однак, відповідачка ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість у відповідачки за кредитним договором від 22.06.2023 року становить 36 753,85 грн., яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) -26 106,43 грн.; загальний залишок заборгованості за процентами -10 647,42 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.
За доводами позивача на даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав банку.
З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 22.06.2023 року в розмірі 36 753,85 грн. та понесені судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 2 422,40 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 200,00 грн.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 29.09.2025 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі розгляд її постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, визначено строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду на направляла.
Ухвалою суду від 20.11.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 22.06.2023 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Акцент Банк» та зазначено персональні дані.
Підписанням цієї заяви відповідачка погодилась та підтвердила, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становлять Договір про надання банківських послуг.
Відповідачкою було визнано, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
22.06.2023 року ОСОБА_1 було заповнено та підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до якої відповідачка просила відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт.
22.06.2023 року ОСОБА_1 було заповнено та підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої відповідачка просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Також, 22.06.2023 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка "Зелена", наданого АТ «Акцент Банк», який містить основні умови кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума ліміту - від 1 000 до 200 000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит) грн.; строк кредитування - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у Банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту - протягом одного дня (максимальний строк); процентна ставка відсотків річних - пільгова (до 62 днів 0,000001%), базова (3,4% на місяць, що становить 40,8 % річних); порядок повернення кредиту щомісяця, до останнього дня поточного місяці включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн. й не може перевищувати повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. Споживач має право достроково погасити кредит та/або заборгованість за ним з урахуванням нарахованих відсотків; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8% у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості); споживач має право відмовитись від договору протягом 14 календарних днів.
Підписуючи паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 було підтверджено отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надану, виходячи із обраних умов кредитування.
Таким чином, 22.06.2023 року між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 у встановленій законом письмовій формі укладено Кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10077167206), відповідно до якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строки повернення коштів, строк кредитування. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Відповідно до Довідки позивача за картками ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_1 ) та видано картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 строком дії до 12/31 та встановлено кредитний ліміт, розмір якого відображено у Довідці за лімітами.
Відповідно до виписки по картці, ОСОБА_1 в період з 22.06.2023 року по 14.07.2025 року активно користувалась кредитними коштами та поповнювала картку.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 22.06.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за даним кредитним договором становить 36 753,85 грн., яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) -26 106,43 грн.; загальний залишок заборгованості за процентами -10 647,42 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягу з Державного реєстру банків від 01.02.2022, статуту, підтверджується що АТ «Акцент - Банк» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Публічним є договір, в якому одна сторона- підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову.
У спірних правовідносинах позивач запропонував відповідачці скористатися банківськими послугами шляхом приєднання до запропонованих умов отримання і використання кредитних коштів. 22.06.2023 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за картою, заяву про відкриття поточного рахунку, чим підтвердила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Крім того, 22.06.2013 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка "Зелена".
Зазначені дії є послідовними і супроводжувались ознайомленням позичальником із запропонованими банком умовами кредитування.
З огляду на викладене вище, підписавши Анкету-заяву, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за картою, заяву про відкриття поточного рахунку та Паспорт споживчого кредиту, який є складовою частиною кредитного договору, ОСОБА_1 таким чином добровільно погодилась на запропоновані банком умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання повернути використані кредитні кошти та сплатити проценти за їх використання.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Аналізуючи зміст кредитного договору від 22.06.2023 року та його складових (заяву щодо встановлення кредитного ліміту за картою, заяву про відкриття поточного рахунку та Паспорт споживчого кредиту), суд дійшов висновку, що 36 753,85 грн. заборгованості було нараховано правомірно, згідно з умовами договору, підписаного відповідачем в письмовій формі.
Утворення боргу підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а правові підстави для стягнення боргу позивачем доведені відповідними письмовими доказами, які по своїй суті є паперовими копіями складових кредитного договору, з якими відповідачка ознайомилася та погодилася з їх змістом.
Отже, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані проценти не повернула.
Суд вважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності достатні та підтверджують обставини, на які він покликається. Суд резюмує, що у позивача виникло право вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи, що відповідач користувалась наданими позивачем коштами, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, права позивача на повернення позичальником кредиту та сплату ним процентів дійсно порушено відповідачем, а тому вони підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Судом встановлено, що 08.04.2025 року між АО «Правовий курс» та позивачем АТ «Акцент -Банк» було укладено Договір про надання правничої допомоги №22012025, за умовами якого об'єднання взяло на себе зобов'язання з приводу надання правничої допомоги у спорі, який є предметом здійснення даного судового провадження.
Як вбачається із акту прийому-передачі наданих послуг від 14.08.2025 року до вищевказаного правочину вартість правничої допомоги склала 21 200 грн. та складається з наступного: вивчення матеріалів справи, аналіз законодавства, аналіз та оцінка перспективності звернення до суду 1000 грн; перевірка комплектності документів, визначення підсудності справи, підготовка та направлення досудової вимоги боржнику 1000 грн; розрахунок суми судового збору та надання клієнту реквізитів його сплати - 500 грн; підготовка на направлення позовної заяви до суду 7200 грн; моніторинг справи у суді та написання процесуальних документів по справі 5100 грн; отримання виконавчого листа 1000 грн; перевірка судового рішення та виконавчого документа на відповідність обов'язкових реквізитів 400 грн; написання однієї заяви про примусове виконання рішення та здійснення контролю за фактичне та оперативне виконанням судового рішення на стадії виконавчого провадження, яке є завершальною стадією судового рішення 5000 грн.
Проте позивач просить стягнути з відповідачки на свою корись судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 200,00 грн.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім цього, суд зазначає, що внаслідок запровадження з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, які наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст.137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.09.2021 року при розгляді справи № 160/12268/19.
Разом з тим, відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, попри ту обставину, що про наявність судового провадження останню було повідомлено своєчасно, а тому вона мала можливість в належний спосіб розпорядитися своїми процесуальними правами.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Із наведеного слідує, що понесені позивачем та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 2 422,40 грн., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 200 грн., у зв'язку із задоволенням позову, підлягають компенсації за рахунок відповідача.
Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ст.625, ст.1050 ЦК України, суддя
Позов Акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент- Банк» (юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080), заборгованість за Кредитним договором №б/н від 22.06.2023 року, у розмірі 36 753 (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 85 коп., яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) -26 106,43 грн.; загальний залишок заборгованості за процентами -10 647,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент- Банк» (юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080), судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент- Банк» (юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080), витрати на правничу допомогу в розмірі 20 200 (двадцять тисяч двісті) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Олександр МУШКЕТ