154/4239/25
2/154/1663/25
19 листопада 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
при секретарі Багдасаровій Л.А
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Володимирського міського суду Волинської області з позовною заявою до Володимирської міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Спадщина відкрилася після смерті її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Володимир (бувший Володимир-Волинський) Волинської області. ОСОБА_2 склала заповіт 15 лютого 2011 року, яким заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом і зазначає, що інших спадкоємців, зокрема тих, хто має право на обов'язкову частку, немає.
Позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини до Володимирської державної нотаріальної контори. Обґрунтовуючи пропуск строку, ОСОБА_1 вказує на те, що вона не знала про наявність заповіту, посвідченого на її ім'я, та про те, що мати заповіла їй земельну ділянку. Вона також стверджує, що ніхто їй про це не повідомив, і вона не знала про необхідність подавати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний термін після смерті матері. Про наявність заповіту та інші обставини позивач дізналася лише наприкінці серпня 2025 року, коли знайшла заповіт серед документів, які належали її покійній матері. Крім того, позивач зазначає про певні проблеми зі здоров'ям, які мають тривалий характер, що спричиняє постійні стреси та переживання; це буде підтверджено відповідними документами.
Внаслідок пропуску строку позивач не може реалізувати своє законне право на оформлення спадщини. Згідно з частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд має право визначити додатковий строк для її подання. Позивач вважає, що зазначені вище обставини є поважними причинами пропуску строку, і підтверджує, що не подавала іншого позову до Володимирської міської ради з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 1270, 1272 ЦК України та статтями 4, 175, 177 ЦПК України, позивач просить суд визначити додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву, за якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд слухати справу у її відсутність.
Представник відповідача Володимирської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява міського голови про визнання позову, в якій просить слухати справу у відсутність їх представника, не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 ..
Згідно із частиною третьою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Правовідносини, які склалися з приводу обставин прийняття спадщини регулюються цивільним законодавством України.
В той же час при вирішенні даної справи суд у відповідності до ч.ч.1 та 4 ст.10 ЦПК України керується принципом верховенством права застосовуючи при цьому Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відтак, відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини.
Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 284804 ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 належала земельна ділянка площею, 0,1 гектарів для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Договором дарування квартири від 02 жовтня 2000 року стверджується, що ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 .
Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 стверджується факт зміни прізвища позивача після одруження 08 вересня 2001 року із ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Копією свого паспорта громадянина України НОМЕР_2 позивач стверджує, що у подарованій квартирі зареєстроване її місце проживання по даний час.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчила 15 лютого 2011 року у головного лікаря Володимир-Волинської центральної районної лікарні, зареєстрований у книзі під №1, за змістом якого на випадок своєї смерті земельну ділянку, яку отримала у власність та користування по АДРЕСА_1 , заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від цього ж дня.
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на праві приватної власності майно.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю позивача ОСОБА_1 .
Отже, відповідно до ст.1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 , є її донька ОСОБА_1 .. Інших спадкоємців немає.
Повідомленням Володимирської державної нотаріальної контори № 1028/01-16 від 24 жовтня 2025 року підтверджується, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не заводилася, що є підтвердженням того, що будь-які заяви про прийняття спадщини від позивача чи від інших осіб до нотаріуса у строк, який необхідний для прийняття спадщини не надходило, а відтак прав чи інтересів інших осіб в разі задоволення позову порушено не буде.
Отже, як встановлено у справі та підтверджено відповідними належними та допустимими доказами, позивачка пропустила строк для прийняття спадщини.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
З письмових пояснень позивача вбачається, що після смерті матері, вона у встановлений законом шестимісячний строк, не звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки не знала про наявність заповіту та спадкового майна.
Суд вважає, що причини названі позивачем не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Однак, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
З врахуванням принципу верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, з врахуванням доводів позивача щодо поважності причин пропуску нею строків для прийняття нею спадщини по смерті її матері, а також із врахуванням того, що факт прийняття спадщини позивачем не порушить прав та інтересів інших осіб, суд визнає такі причини поважними та задовольняючи позов встановлює ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для надання можливості подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, Володимирська міська рада визнала позов, а інших зацікавлених у спадковому майні осіб немає.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1268-1272 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Володимирського міського суду Ігор ВІТЕР