154/4267/25
2/154/1679/25
(заочне)
19 листопада 2025 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
за участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2025 позивач звернувся до Володимирського міського суду Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Свій позов мотивує тим, що 04.07.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 00-9842068 на суму 11 500,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
На виконання умов кредитного договору № 00-9842068 від 04.07.2024 року ТОВ «Макс Кредит» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кошти безготівковим зарахуванням через ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
20.01.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9842068 від 04.07.2024 року.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників №б/н від 20.01.2025 року до договору факторингу 1 та Акту приймання-передачі (Додаток №11, № 12), до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 00-9842068 від 04.07.2024 року становить 35 512,54 грн, яка складається з: 11 275,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24 237,54 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
У зв'язку з викладеним, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-9842068 від 04.07.2024 року, у розмірі 35 512,54 грн та судові витрати, котрі складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 та витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 гривень.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року відкрито провадження у справі розгляд її постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, визначено строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказу, призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду на направляв.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 04.07.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9842068, відповідно до умов якого він отримав кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 360 днів, з кінцевою датою повернення 29.06.2025 року.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора: 88683.
Умови кредитування також вказані в паспорті споживчого кредиту до договору №00-9842068 від 04.07.2024 року.
Відповідно до п. 1.4 Договору, позичальник зобов'язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичну дату оплати процентів, а саме: 19.07.2024 року та на кожний 15 день після цієї дати протягом строку кредитування. Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору, стандартна процента ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).
Відповідно до п. 1.6 Договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що складає: 1500,00 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 172/02 від 06.02.2025 року та додатку до неї, на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № 4441-11XX-XXXX-5140, згідно до договору №00-9842068 від 04.07.2024 року, було зараховано 10 000 грн.
Крім того, згідно витребуваної судом інформації, судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Зарахування коштів відповідачу ОСОБА_1 в сумі 10 000 грн. підтверджується випискою по руху коштів на рахунку за період з 04.07.2024 року по 09.07.2024 року.
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.
20.01.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9842068 від 04.07.2024 року.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 20.01.2025 року до договору факторингу 1 та Акту приймання-передачі (Додаток №11, № 12), до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Оскільки на підставі даних договорів відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «ФК «Ейс», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідачка не вчасно та не в повному обсязі проводила платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконує умови договору.
Із даного розрахунку вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором, в сумі 35 512,54 грн, яка складається з: 11 275,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24 237,54 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не належним чином виконує умови зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушивши зобов'язання по умовах договору має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором на загальну суму 35 512,54 грн., яка жодними належними та допустимими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Судом встановлено, що 20.08.2025 року між АБ «Соломко та партнери» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, за умовами якого бюро взяло на себе зобов'язання з приводу надання правничої допомоги у спорі, який є предметом здійснення даного судового провадження.
Як вбачається із акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року до вищевказаного правочину вартість правничої допомоги склала 7 000 грн. та складається з наступного: складення позовної заяви 5 000 грн. (2 год.); вивчення матеріалів справи 1 000 грн. (2 год.); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 500 грн. (1 год.); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 500 грн. (1 год.).
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім цього, суд зазначає, що внаслідок запровадження з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, які наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст.137ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.09.2021 року при розгляді справи № 160/12268/19.
Разом з тим, відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, попри ту обставину, що про наявність судового провадження останнього було повідомлено своєчасно, а тому він мав можливість в належний спосіб розпорядитися своїми процесуальними правами.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Із наведеного слідує, що понесені позивачем та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 2 422,40 грн., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., у зв'язку із задоволенням позову, підлягають компенсації за рахунок відповідача.
Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ст.625, ст.1050 ЦК України, суддя
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою (остання відома): АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, юридична адреса: 02090, Україна, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок, 8, офіс, 310а), заборгованість за кредитним договором № 00-9842068 від 04.07.2024 року у розмірі 35 512 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 54 коп., яка складається з: 11 275,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24 237,54 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою (остання відома): АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, юридична адреса: м. Київ, вул. Алматинська,8, офіс 310а), судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою (остання відома): АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, юридична адреса: м. Київ, вул. Алматинська,8, офіс 310а), витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олександр МУШКЕТ