21 листопада 2025 року м. Рівне №460/16070/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
05.09.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як невійськовозобов'язаного; зобов'язання внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про те, що він невійськовозобов'язаний, відповідно до відомостей, які містяться у військово-обліковому документі та паспорті громадянина України; визнання протиправними дій, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку; зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/16070/25. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з позовною заявою, вимоги ґрунтуються на тому, що на підставі акту дослідження стану здоров'я №8935 ОСОБА_1 17.07.2007 був знятий з військового обліку та набув статусу невійськовозобов'язаного. З додатку «Резерв+» позивачу стало відомо про те, що він безпідставно поновлений на військовому обліку, а у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів міститься недостовірна інформація про те, що він є військовозобов'язаним і має звання за номером ВОЗ. ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою, якою просив внести інформацію про виключення його з військового обліку, однак такі відомості відповідачем так і не були внесені до Реєстру. Крім цього, позивач дізнався про те, що перебуває у розшуку з додатку «Резерв+», попри те, що він не не був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та й не міг бути притягнутий до такої відповідальності, з огляду на те, що має статус невійськовозобов'язаного. За наведеного дії відповідача вважає протиправними та просить виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає. На обґрунтування заперечень покликається на те, що згідно даних Єдиного державного військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних як військовозобов'язаний з 25.02.2009 (графа 37 облікової картки). Відомості щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відсутні. В доданому до позову Тимчасовому посвідченні НОМЕР_1 в розділі придатність до військової служби вказано: «визнаний непридатним до військової служби в мирний час за гр.І ст.73 «В» наказу МОУ №207 від 1999 року. Підлягає медичному переогляду 27.01.2008 року». В розділі зняття з військового обліку наявний запис з печаткою про зняття з військового обліку 07.07.2003 на підставі наказу МОУ від 09.06.2006 №342. В той же час, поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних. Позивачу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку №2586546, яку надіслано на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, та за якою він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год 00 хв 06.03.2025. Позивач за вищезазначеною повісткою не прибув та про причини неприбуття не повідомив. Вказане слугувало підставою для автоматичного формування звернення до Рівненського управління поліції ГУНП в Рівненській області щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. За наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідженням по справі письмових доказів суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, має тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане 07.04.2003 в зв'язку з відсутністю бланків військових квитків. Прийнятий на військовий облік по ВОС 999000А як такий, що придатний до нестрокової служби.
До такого тимчасового посвідчення, в графу «придатність до військової служби» внесено запис: «27.01.2003 р. визнаний непридатним до військової служби в мирний час за гр.І ст.73 «в» наказу МОУ №207-99. Підлягає медпереобстеженню 27.01.2008 р.». В розділі зняття з військового обліку наявний запис з печаткою про зняття з військового обліку 09.06.2006 на підставі наказу МОУ від 09.06.2006 №342. В нижньому правому кутку наявний штамп «НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИЙ. Рівненський МВК Рівненської області» з датою 17.07.2007. Підстави для цього не вказані. Запис про виключення з військового обліку військовозобов'язаних відсутній. Дані про ВЛК також відсутні.
Суду не надано рішення ВЛК у вигляді довідки, постанови, свідоцтва, протоколу, тощо. Стороною позивача надано лише копію акту обстеження стану здоров'я за №8935, з якої неможливо встановити дату. Акт оформлено Рівненською обласною консультативною поліклінікою і він підтверджує лише постановку ОСОБА_1 діагнозу «плоскоступість обох стоп з ознаками деформуючого артрозу». Жодних висновків про його придатність /непридатність до військової служби такий акт не містить.
22.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку №2586546 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 про необхідність з'явитися на 09 год 00 хв 06.03.2025 до органу ТЦК для уточнення даних.
Повістку надіслано адресату засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, номер поштового відправлення - 0610232901198.
Оскільки ОСОБА_1 не прибув за повісткою, ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС 16.03.2025 позивача було оголошено в розшук.
За даними застосунку «Резерв+», сформованими відносно ОСОБА_1 23.05.2025 та на 12.08.2025: він є військовозобов'язаним, дата уточнення даних: 19.05.2024, відстрочки немає, ВЛК не проходив. Наявна примітка «Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку»., причиною розшуку вказано: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата початку розшуку: «16.03.2025».
Позивач направляв відповідачу письмову заяву про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про те, що він є невійськовозобов'язаним, про зняття статусу «в розшуку» та про закриття щодо нього провадження про притягнення до адміністративної відповідальності, до якої долучав, зокрема, копію паспорта, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, акту обстеження стану здоров'я.
Відповідач отримання такої заяви заперечив. Жодних змін до реєстру не вносив і підстав для цього не вбачає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує на такому.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» №2232-XII від 25.03.1992.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.
У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов'язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов'язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
А відповідно до частини шостої цієї ж статті - виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;
9) померли.
При цьому, поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону № 2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку повністю втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку - ні.
Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка, або документу, що його замінює, повинні існувати відповідні підстави. Це саме стосується відмітки про те, що особа є невійськовозобов'язаною.
У тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 , яке видане йому взамін військового квитка, наявні лише дві відмітки про зняття з військового обліку і жодної про його виключення з військового обліку.
В той же час і в даному документі наявний штамп «НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИЙ. Рівненський МВК Рівненської області» з датою 17.07.2007. Підстави для цього не вказані. Дані про ВЛК також відсутні.
Відповідач вказує про відсутність у нього будь-яких документів, які б доводили існування підстав для виключення позивача з військового обліку.
Позивачем таких документів також не надано і про їх існування не обумовлено.
Фактично, доводи позивача в цій частині зводяться до того, що він знятий з військового обліку на підставі акту дослідження стану здоров'я №8935, на підставі якого його визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Разом з тим, акт дослідження стану здоров'я №8935 складений Рівненською обласною консультативною поліклінікою і жодних висновків про придатність /непридатність ОСОБА_1 до військової служби такий не містить та і не може містити, позаяк не є постановою ВЛК.
Докази проходження позивачем ВЛК у 2007 році відсутні, як відсутні і будь-які докази того, ОСОБА_1 визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 , яке видане йому взамін військового квитка, наявний лише запис про те, що він визнаний непридатним до військової служби в мирний час за гр.I ст.73 «в» наказу МОУ №207-99, причому з приміткою про те, що він підлягає повторному медичному обстеженню 27.01.2008.
Слід зауважити, що наказ «МОУ №207-99» - це наказ Міністерства оборони України №207 від 12.07.1999, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.07.1999 за №501/3794, яким внесено зміни та доповнення до наказу Міністра оборони України №2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України».
Даним підзаконним нормативно правовим актом було затверджено Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України. Таким Розкладом визначено контингент осіб, які підлягають медичному огляду за графами, статті Розкладу хвороб та назви хвороб і фізичних вад (дефектів), за якими проводиться медичний огляд.
Стаття 73 містила назву хвороб і фізичних вад (дефектів) «Плоскостопість та інші деформації стопи та пальців» і поділялася на пункти, які для контингенту графи I кваліфікувалися наступним чином:
а) зі значним порушенням - непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку,
б) з помірним порушенням - непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час,
в) з незначним порушенням функцій - непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час,
г) за наявності об'єктивних даних без порушення функцій - придатні.
Таким чином, запис у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 відповідає вимогам наказу Міністерства оборони України №207 від 12.07.1999, і доводить ту обставину, що позивач був визнаний непридатним до військової служби лише у мирний час, і в той же час, обмежено придатним - у воєнний. Про повну непридатність зі зняттям з військового обліку не йшлося, тим більше, зважаючи на примітку про необхідність повторного обстеження 27.01.2008.
Зважаючи на викладене та на відсутність будь-яких інших записів про проходження позивачем ВЛК і про визнання його повністю непридатним до військової служби, суд констатує відсутність правових підстав вважати позивача виключеним з військового обліку.
При цьому, законодавець виокремлював і виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», і при знятті з військового обліку, Законом передбачена можливість повторного взяття на такий облік.
На переконання суду, позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено (знято) з військового обліку.
Водночас, як вже зазначалося вище, тимчасовим посвідченням НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006, саме «знятий з військового обліку військовозобов'язаних». Підставою цьому якраз і слугувало визнання його непридатним до військової служби в мирний час за гр.I ст.73 «в» наказу МОУ №207-99, з приміткою про те, що він підлягає повторному медичному обстеженню 27.01.2008.
Разом з цим, 15.01.2015 наказом Міністерства оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002 щодо відміни положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних» зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.
Крім того, суд зазначає, що така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у частині п'ятій статті 37 Закону № 2232-XII для зняття військовозобов'язаного з військового обліку. Відсутня вона і у частині шостій цієї статті, як підстава для виключення з військового обліку.
Оскільки позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII підлягав повторному взяттю на військовий облік.
Жодних підстав для виключення позивача з військового обліку не встановлено.
Саме по собі проставлення у тимчасовому посвідченні рядового ОСОБА_1 17.07.2007 штампу «НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИЙ», не доводить факту виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, а також не спростовує правомірність повторного взяття його на обік після зняття з такого обліку за наказом МОУ № 342 від 09.06.2006.
За наведеного вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до задоволення не підлягають.
Що стосується решти позовних вимог, то суд зауважує на такому.
За приписами частини першої-п'ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частин першої - п'ятої статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За приписами пункту 16 Порядку №1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1487, військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За приписами частини третьої статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Цей Порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 20 Порядку №560, з оголошенням мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
резервісти та військовозобов'язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.
Відповідно до пункту 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
За правилами пункту 22 Порядку №560, резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
При цьому, згідно з пунктом 23 Порядку №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до пункту 24 Порядку №560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
За правилами пункту 28 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до пункту 30-3 Порядку №560, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Зазначені вище норми законодавства свідчать про те, що військовозобов'язані мають обов'язок за викликом (повісткою) районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки прибути за місцем виклику з метою, зокрема, уточнення своїх персональних даних, а у разі неприбуття з поважних причин - у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовано повістку №2586546 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 про необхідність з'явитися на 09 год 00 хв 06.03.2025 до органу ТЦК для уточнення даних.
Однак, як зазначає відповідач, позивач за вищезазначеною повісткою не прибув та про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до пункту 9 Положення №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.
В свою чергу, статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітці до вказаних норм передбачено, що «положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».
За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, розшук військовозобов'язаних, призовників або резервістів ТЦК та СП є процедурою встановлення місцезнаходження особи, яка не з'явилася за викликом або ухиляється від виконання обов'язків військового обліку. Наслідком розшуку є примусовий привід особи до ТЦК та СП.
З матеріалів справи слідує, що у зв'язку з неприбуттям позивача за повісткою до ТЦК, відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС 16.03.2025 було автоматично сформовано звернення до Рівненського управління поліції ГУНП в Рівненській області щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». А за статтею 259 КУпАП, яка має назву «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
В свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У спірному випадку позивача оголошено в розшук у зв'язку з неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на підставі автоматично сформованого звернення до Рівненського управління поліції ГУНП в Рівненській області щодо доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС.
При цьому, доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу - складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Отже, розшук військовозобов'язаного з метою доставлення / адміністративного затримання оголошений у спірному випадку правомірно та у порядку, визначеному законом.
Доставлення військовозобов'язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення.
Зазначене вище свідчить про безпідставність доводів сторони позивача про порушення відповідачем порядку винесення протоколу/постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, є Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017.
За правилами статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Про те, що в розділі «Правопорушення» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів наявні відповідні дані відомості відсутні.
Це у повній мірі відповідають встановленим судом обставинам, оскільки доставлення військовозобов'язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення.
Натомість, позивач заявляє позовну вимогу про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не містять жодної інформації про порушення правил військового обліку позивачем, така позовна вимога є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в повній мірі відповідають визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а відтак суд не має правових підстав для визнання їх протиправними.
Відповідачем у повній мірі доведено правомірність оскаржуваних дій в порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_1 в позові до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як невійськовозобов'язаного; зобов'язання внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про те, що він невійськовозобов'язаний, відповідно до відомостей, які містяться у військово-обліковому документі та паспорті громадянина України; визнання протиправними дій, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку; зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Н.В. Друзенко