21 листопада 2025 року м. Рівне №460/18709/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі іменується - відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач №2), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На обґрунтування спірних правовідносин зазначив, що він як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив їй у призначенні такої пенсії. Вказує, що причиною такої відмови стало те, що період проживання або роботи станом на 1 січня 1993 року менше 3 років. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач №1 подав до суду відзив, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що період проживання або роботи в зоні добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року становить менше 3 років. Тобто, на думку відповідача, умова про постійне місце проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не може бути застосована до позивача. Тому, згідно з наданими документами, позивач права на зниження пенсійного віку не набув. За таких обставин, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач №2, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала на території зони гарантованого добровільного відселення (3 категорія), що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого знаходиться з матеріалах справи.
Позивач 18.09.2025 звернувся до органів Пенсійного фонду з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням від 26.09.2025 №172650011430 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у призначенні пенсії за віком. В якості підстави зазначено: у зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання або роботи станом на 01.01.93.
Згідно висновків рішення, загальний період постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення становить 35 років 1 місяць 17 днів, в тому числі станом на 01.01.1993 проживала (працювала) у зоні гарантованого добровільного відселення 2 роки 10 місяців 7 днів, що не дає право на зниження пенсійного віку.
До періоду постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання в Новобузькому педагогічному училищі з 01.09.1986 по 30.06.1990 згідно довідки від 21.03.2025 №34, в тому числі за час канікул з 29.12.1986 по 11.01.1987, з 01.07.1987 по 31.08.1987, 3 29.12.1987 рп 11.01.1988, 3 01.07.1988 рп 31.08.1988, 3 29.12.1988 по 11.01.1989, з 01.07.1989 по 31.08.1989, з 29.12.1989 по 11.01.1990, який потребує підтвердження факту постійного проживання на відповідній території радіоактивного забруднення.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796).
Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 3 років, на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі - Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 років.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою Рокитнівської селищної ради Рівненської області №456 від 01.04.2025, ОСОБА_1 проживала в с. Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області з 26.04.1986 по 01.09.1986.
Згідно з довідкою Рокитнівської селищної ради Рівненської області №10-05/33 від 09.04.2025, ОСОБА_1 проживала в с. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області за різними адресами з 21.04.1990 по даний час.
Село Карпилівка Рокитнівського району та с.Рокитне Роктнівського району Рівненської області, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (ІІІ категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Водночас, як зауважує відповідач та не заперечує позивач, ОСОБА_1 в період з 01.09.1986 по 30.06.1990 навчалась Новобузькому педагогічному училищі Миколаївської області, розташування навчального закладу не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Як зазначає позивач, період навчання не спростовує факт постійного проживання позивання на території радіоактивного забруднення.
З даного приводу суд зауважує, що відповідно до довідки Новобузького фахового педагогічного коледжу №34 від 21.03.2025, підтверджено, що позивач з 01.09.1986 по 30.06.1990 навчалась в навчальному закладі на денній формі навчання.
Згідно навчальним планом, було передбачено канікули в періоди:
29.12.1986 по 11.01.1987,
01.07.1987 по 31.08.1987,
29.12.1987 по 11.01.1988
01.07.1988 по 31.08.1988,
29.12.1988 по 11.01.1989,
01.07.1989 по 31.08.1989,
29.12.1989 по 11.01.1990.
Водночас, суд зауважує, що вказана довідка не підтверджує фактичне проживання позивача в період канікул на території зони гарантованого добровільного відселення.
У довідках органів місцевого самоврядування, якими підтверджено період проживання вказані періоди відсутні.
Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
Висновок аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17, що обов'язково враховується судом при вирішенні даних спірних правовідносин.
Аналізуючи надані документи, суд вважає, що позивачем підтверджено період проживання / роботи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 (2 роки 10 місяців 7 днів, що відповідає висновкам пенсійного органу, викладеним в оскаржуваному рішенні)
з 26.04.1986 по 01.09.1986
з 01.07.1990 по 17.07.1991
з 17.07.1991 по 01.01.1993
Відтак, суд погоджується із доводами пенсійного органу, що матеріали справи не містять належних доказів факту постійного проживання та (або) роботи позивача в зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років з моменту аварії до 01 січня 1993 року, тому, суд дійшов висновку, що на даний час підстави для застосування до позивача положень п.5 ч.2 ст.55 Закону №796-XII у суду відсутні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл Соборна, 3,м.Слов'янськ,Донецька область,84121, код ЄДРПОУ 13486010)
Суддя В.В. Щербаков