щодо повернення заяви без розгляду
21 листопада 2025 року Р і в н е №460/12802/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву предстанвика позивача про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2) у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації від 21.05.2025 № 8686 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військова частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.05.2025 № 148 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на відповідну посаду;
зобов'язати військову частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 12.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
06.10.2025 представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду поданої позивачем уточненої позовної заяви, суд виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вказане кореспондується з вимогами пунктів 4, 5 статті 161 КАС України, згідно з якими позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
В свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.
Тотожна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі № 320/15179/21 (адміністративне провадження № К/990/17920/23).
Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки (частина 1 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У поданій до суду 06.10.2025 уточненій позовній заяві ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги наступного змісту:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації від 21.05.2025 № 8686 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 148 від 22.05.2025 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Отже, зміст матеріально-правових вимог позивача вказаний у первісній позовній заяві та уточненій позовній заяві є відмінним. В свою чергу, на обґрунтування позовних вимог, заявлених в уточненій позовній заяві, позивач покликається на ті самі обставини, що й у первісному позові.
Суд констатує, що подана представником позивачем 06.10.2025 уточнена позовна заява фактично є заявою про зміну предмета позову із зазначенням нового відповідача - військової частини НОМЕР_2 .
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 12 КАС України визначено форми адміністративного судочинства.
Так, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частинами другою-третьою статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вказував суд раніше, ухвалою суду від 12.08.2025 вирішено розгляд справи здійснювати відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що провадження у цій справі відкрито 12.08.2025, то її розгляд по суті розпочався 12.09.2025, а тому заява про зміну предмета мала бути подана позивачем не пізніше ніж за п'ять днів до 12.09.2025.
Водночас, заяву про уточнення позовних вимог (яка по суті є заявою про зміну предмета позову) подано позивачем до суду 06.10.2025, тобто після закінчення строку на вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, клопотання до ухвалення рішення у справі про залучення до участі у ній співвідповідача - військову частину НОМЕР_2 позивачем не подано, як і не подано копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду, який позивач просить визнати протиправним та скасувати, так само як і не додано клопотання про його витребування судом.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини сьомої статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування, оформлене відповідно до статті 80 КАС України.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відтак, процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява N 19164/04, п. 47).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
З огляду на те, що заява про уточнення позовних вимог подана позивачем поза межами встановленого строку, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 КАС України та без дотримання частини третьої статті 48 КАС України, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 47, 167, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Ткаченко Єлизавети Володимирівни про уточнення позовних вимог, - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 21 листопада 2025 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК