за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
21 листопада 2025 р. Р і в н е №460/5555/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербакова, розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду в адміністративній справі №460/5555/25,
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.25 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії позивачу за період з 01.11.24 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.25 позивачу відповідачем проведено перерахунок пенсії за період з 01.11.24 та розраховано таку складову пенсії як "розмір пенсії по інвалідності у розмірі відш. факт. збитків" у заниженому розмірі, тобто з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
До суду надійшла письмова заява стягувача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 09.10.25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/5555/25 протягом одного місяця з дня отримання суб'єктом владних повноважень ухвали.
До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/5555/25.
У поданому звіті відповідач вказав, що на виконання цього рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок якого розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків обраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 2361,00 * 6 = 14166,00,00 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії.
Крім того, повідомлено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду нараховано 97 749,09 грн (урахуванням раніше виплачених сум), яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Звіт відповідає вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України і поданий у встановлений судом строк.
Розглянувши у встановлений строк в порядку письмового провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до частин першої-другої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами першою-другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом ч. 1-2 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Як вбачається із заяви позивача про встановлення судового контролю, останній акцентує увагу на протиправному застосуванні розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Щодо виплати пенсії у заниженому розмірі.
Рішенням суду у справі №№460/5555/25 визначається дата, з якої позивачу слід здійснити перерахунок та виплату основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з ...); нарахування та виплата пенсії на виконання судового рішення не обмежується кінцевою датою.
З самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.
Варто зауважити, враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму у кожному році, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням таких змін.
Тому, виконуючи рішення суду у справі №460/5555/25 відповідач зобов'язаний застосовувати наступні розміри :
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.
Тобто, відповідач був зобов'язаний на виконання судового рішення нараховувати та виплачувати позивачу пенсію до моменту настання таких випадків:
1 - зміна правого статусу позивача;
2 - зміна законодавства.
Водночас, у поданому звіті відповідач вказав, що на виконання цього рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок якого розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків обраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 2361,00 * 6 = 14166,00,00 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, здійснюючи нарахування пенсії у вищезазначеному розмірі, діяло відповідно до норм чинного законодавства.
Щодо виплати заборгованості перерахованих коштів на виконання рішення суду.
Суд наголошує, що у заяві про встановлення судового контролю у порядку ст. 382 КАС України, позивач не акцентує на цьому своєї уваги та не наводить доводів та аргументів щодо виплати такої суми коштів.
Разом з тим, судом уважає за необхідне зазначити таке.
Як повідомлено представником ПФУ, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду позивачу нараховано 97 749,09 грн (урахуванням раніше виплачених сум), яка буде виплачена після виділення коштів з Державного Бюджету на ці цілі.
Частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пп. «а» п. 9).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 Nє 423 (далі -Положення № 423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства лід час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.
З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11*, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що відповідачем ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.
Станом на дату розгляду звіту, рішення суду у справі №460/5555/25 обліковується в Реєстрі судових рішень .
Згідно Плану доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2024 рік, затвердженого Головою правління 19.10.2024 року, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду було виділено 23008 тис.грн.
У листопаді-грудні 2024 року, Пенсійним фондом України було погашено заборгованість за рішеннями суду включно по 19.11.2020.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду має бути визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін.
Суд зауважує, що 30.12.2024 року наказом Пенсійного фонду України № 172 затверджено тимчасовий розпис доходів та видатків на I квартал 2025 року.
Тимчасовим розписом доходів і видатків ГУ ПФУ в Рівненській області на I квартал 2025 року не передбачено кошти на виконання рішень суду.
Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.
Таким чином, рішення суду у даній справі в повному обсязі буде виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а матеріалами справи підтверджено, що Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах повноважень.
Щодо накладення штрафу на керівника
Приписами ст. 382-3 КАС України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду виконане відповідачем у межах повноважень, то правові підстави для застосування штрафу до керівника відсутні.
Водночас, звіт відповідача слід прийняти.
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду адміністративній справі №460/5555/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 21 листопада 2025 року
Суддя В.В. Щербаков