про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 року м. Рівне№460/21336/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2020 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7506 ХГ13218 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2021 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7507 ХГ13218 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2022 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7508 ХГ13218 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2023 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7509 ХГ13218 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 1 лютого 2020 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7506 ХГ13218 про грошове забезпечення станом на 01.01.2020 виходячи при обчисленні розміру пенсії з розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмежень сукупної пенсійної виплати максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 1 лютого 2021 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7507 ХГ13218 про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 виходячи при обчисленні розміру пенсії з розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмежень сукупної пенсійної виплати максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 1 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7508 ХГ13218 про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 виходячи при обчисленні розміру пенсії з розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмежень сукупної пенсійної виплати максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 1 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 № 12/1/7509 ХГ13218 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 виходячи при обчисленні розміру пенсії з розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмежень сукупної пенсійної виплати максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.07.2025 у справі №420/23756/24 та від 08.10.2025 у справі №560/12997/24.
Предметом спору у даній справі є вимога Позивача про зобов'язання Відповідача здійснити з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.10.2025 про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, виходячи при обчисленні розміру пенсії з розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмежень сукупної пенсійної виплати максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Проте, всупереч цьому, Позивач звернувся до суду з позовом понад шестимісячний строк, а саме 20.11.2025, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
До позовної заяви Позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку звернення.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання Позивачу строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обгрунтування.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя К.М. Недашківська