21 листопада 2025 року м. Рівне №460/7700/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача - адвоката О.О.Пузирка; представників відповідача - В.О.Шеремети та О.В.Кобилянського; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025 №58901700240523, №58881700240523, №58891700240523, №58871700240523, №58601700240523.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки при здійсненні господарської діяльності при виконанні робіт (надання послуг) контрагентам за договорами були оформлені належні первинні документи, що підтверджували обсяги та вартість виконаних робіт. Витрати на ТМЦ, які використовувалися при виконанні робіт, підтверджені відповідними документами; придбані Позивачем ТМЦ у подальшому списувалися шляхом оформлення актів списання; після прийняття робіт в окремих випадках складалися дефектні акти, а виявлені дефекти усувалися фактично за власний рахунок виконавця робіт. Тому, Позивачем повністю документально доведено обсяги витрат та доходів за спірні періоди. Просив задовольнити позов повністю.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
Відповідач зазначає, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки при проведенні документальної перевірки були досліджені та оцінені надані Позивачем документи щодо обсягів та вартості виконаних робіт за договорами, акти відповідних форм, акти списання ТМЦ. За наслідками перевірки встановлені порушення норм податкового законодавства, що є наслідком прийняття оскаржуваних рішень. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 30.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 29.05.2025.
Ухвалою суду від 29.05.2025, постановленою без оформлення окремого документа, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 24.06.2025.
Ухвалою суду від 24.06.2025, постановленою без оформлення окремого документа, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 08.07.2025.
Ухвалою суду від 08.07.2025, постановленою без оформлення окремого документа, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.09.2025.
Ухвалою суду від 04.09.2025, постановленою без оформлення окремого документа, у судовому засіданні оголошена перерва до 25.09.2025.
Ухвалою суду від 25.09.2025 судове засідання відкладене на 21.10.2025.
Ухвалою суду від 21.10.2025, постановленою без оформлення окремого документа, у судовому засіданні оголошена перерва до 06.11.2025.
Ухвалою суду від 06.11.2025, постановленою без оформлення окремого документа, у судовому засіданні оголошена перерва до 13.11.2025.
У судовому засіданні 13.11.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення - 21.11.2025 о 12 год 00 хв, в порядку статті 227 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
На підставі Наказу від 02.01.2025 №6-п зі змінами, внесеними Наказом від 02.01.2025 №9-п, контролюючим органом проведена перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складений Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2023» від 04.02.2025 №2516/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 (а.с. 45 том 1).
Позивач подав до контролюючого органу Заперечення на Акт перевірки від 04.02.2025 №2516/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 (а.с. 169 том 1).
У зв'язку з поданням Заперечень на Акт перевірки від 04.02.2025 №2516/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115, керівником контролюючого органу винесений Наказ від 05.03.2025 №665-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 », яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , з 07.03.2025 тривалістю 5 робочих днів (далі - Наказ №665-п) (а.с. 236 том 2).
На підставі Наказу №665-п сформоване Направлення на перевірку від 05.03.2025 №1127/Ж3/17-00-24-05-16 (а.с. 238 том 2).
За результатами перевірки оформлений Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2023» від 20.03.2025 №4518/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 (далі - Акт перевірки) (а.с. 67 том 2).
На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025:
№58901700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 981764,71 коп, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов'язаннями - 850264,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131500,60 грн (далі - ППР №58901700240523) (а.с. 25 том 1);
№58881700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 81813,72 грн, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов'язаннями - 70855,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10958,38 грн (далі - ППР №58881700240523) (а.с. 28 том 1);
№58891700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 765906,25 грн, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов'язаннями - 612077,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 153019,25 грн (далі - ППР №58891700240523) (а.с. 32 том 1);
№58871700240523, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 14028,22 грн (далі - ППР №58871700240523) (а.с. 35 том 1);
№58601700240523, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн (далі - ППР №58601700240523) (а.с. 37 том 1).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваних рішень - ППР №58901700240523, №58881700240523, №58891700240523, №58871700240523, №58601700240523, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Актом перевірки встановлені порушення платником податків:
абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. із змінами і доповненнями, пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218 (втратив чинність 16.07.2021р.), п.1 розд. 1 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 за №865/36487, а саме: в книзі обліку доходів і витрат не вірно визначено дохід та понесені витрати;
п.164.1, п. ст. 164, п.177.1, п.177.2, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 850264,11 грн., в т.ч. за 2018 р. на 8896,40 грн., за 2019 р. на 121578,65 грн., за 2020 р. на 206606,60 грн., за 2021 р. на 117655,12 грн., за 2022 р. на 235470,91 грн., за 2023 р. на 160056,44 грн;
ч.2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме у Звітах за серпень 2017 року - червень 2018р. відображені нарахування за договорами ЦПХ;
п. 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), пункт 1 розділу 3 Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.04.2015р. №435 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905 (із змінами та доповненнями), чинного на момент формування та подання звітності, а саме несвоєчасно подано Звіт за лютий 2016 року;
п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, пп. "г" п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016р.за № 159/28289 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 612077 грн., в т.ч. за грудень 2018 р. - 9885 грн., грудень 2019 р. - 135088 грн., грудень 2020 р. - 224563 грн., грудень 2021 р. - 242541 грн.;
п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), а саме: не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями) на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 3060381,87 грн., в т.ч. за 2018 р. - 49424,43 грн., за 2019 р. - 675436,94 грн., за 2020 р. - 1122814,43 грн., за 2021 р. - 1212706,07 грн.
підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010 р. (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження суми військового збору на загальну суму 70855,34 грн., в тому числі за 2018 р. на 741,37 грн., за 2019 р. на 10131,55 грн., 2020 р. на 17217,22 грн., 2021 р. на 9804,59 грн., 2022 р. на 19622,58 грн., 2023 р. на 13338,04 грн.;
п. 44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, а саме незабезпечення зберігання ФОП ОСОБА_1 первинних документів.
Перевіркою встановлено, що відповідно до первинних документів та пояснень фізичної особи-платника податків в період з 01.01.2018 по 31.12.2023 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 здійснював такі види господарської діяльності: органiзацiя будiвництва будiвель, будiвництво житлових i нежитлових будівель, електромонтажнi роботи, установлення столярних виробів, покриття пiдлоги й облицювання стін, малярнi роботи та скління, іншi роботи iз завершення будівництва, покрiвельнi роботи, дiяльнiсть у сферi архітектури, іншi види роздрiбної торгiвлi поза магазинами.
Перелік платників податків - контрагентів, з якими в періоді, що перевірявся, Позивач перебував у господарських відносинах (контрагенти-покупці):
- ТОВ "ДЕЛЬТА ТЕКС", код ЄДРПОУ 37357021;
- ТОВ "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ - РЗВА", код ЄДРПОУ 34704105;
- ТОВ "БРФ "ВІДРОДЖЕННЯ", код ЄДРПОУ 40722813;
- ТОВ "Кроноспан Рівне", код ЄДРПОУ 40144003.
Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2018-2021 роках , відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи встановлено заниження загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 214346,6 грн., в тому числі за 2019 р. - 13568,60 грн., за 2020 р. - 25000 грн., 2021 р. - 175778,08 грн., у 2022 р. та 2023 р., відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи відхилень встановлено завищення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 1799214,93 грн., в тому числі за 2022 р. - 1009001,93 грн., 2023 р. - 790213,00 грн.
Перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2019 році становить 2078026,60 грн., що більше ніж задекларовано на 13568,60 грн - розбіжність виникла у зв'язку з тим, що у грудні 2019 р. не включено суму доходу 16282,32 грн. з ПДВ (13568,60 грн. без ПДВ), отриману від ТОВ - ПІДПРИЄМСТВО 'ТРАНЗИТ- СЕРВІС', що надійшла за надані послуги.
Судом установлено, що дана сума не відображена в Книзі обліку доходів і витрат за №13355 від 20.01.2014.
Перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2020 році становить 1578939,54 грн., що більше ніж задекларовано на 25000 грн - розбіжність виникла у зв'язку з тим, що 25.02.2020 не включено суму доходу 30000 грн. з ПДВ (25000 грн. без ПДВ), отриману від ТОВ "Високовольтний Союз - РЗВА" (ЄДРПОУ 34704105), що надійшла за ремонт та облаштування 1 пов. в буд. інв. № 2 ТОВ "Високовольтний Союз - РЗВА" по вул.Білій, 16 в м.Рівне згідно договору підряду № 1-04-19 від 29.03.2019.
Судом установлено, що дана сума не відображена в Книзі обліку доходів і витрат за №13355 від 20.01.2014.
Перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2021 році становить 3187732,46 грн., що більше ніж задекларовано на 175778,08 грн - розбіжність виникла у зв'язку з тим, що 24.12.2021 не включено суму доходу 210933,70 грн. з ПДВ (175778,08 грн. без ПДВ) отриману від ТОВ "Кроноспан Рівне" (ЄДРПОУ 40144003), що надійшла за реконструкцію промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Барона Штенгеля, 4а. Будівля для відпочинку працівників підприємства. Договір № 24/IN/2020 від 26.08.2020.
При цьому, дана сума не відображена в Книзі обліку доходів і витрат за №13355 від 20.01.2014.
Проведеною перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2022 році становить 5138456,97 грн., що менше ніж задекларовано на 1009001,93 грн., у 2023 році становить 8941292,11 грн., що менше ніж задекларовано на 790213,00 грн.
Розбіжність виникла у зв'язку з тим, що дохід за 2022рік та 2023 рік визначено за першою подією - по факту виконання робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт.
За результатами перевірки встановлено заниження загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 200778,08 грн., в тому числі за 2020 р. - 25000 грн., 2021 р. - 175778,08 грн., у 2022 р. та 2023 р., відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи відхилень встановлено завищення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 1799214,93 грн., в тому числі за 2022 р. - 1009001,93 грн., 2023р. - 790213,00 грн.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Відповідно до положень п.177.3 ст.177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 2 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачено, що у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 3 пункту 1 Розділу 2 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність передбачено, що у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Зазначене вище свідчить про те, що Позивачем порушено вимоги п. 164.1 ст. 164, п.177.1, 177.2 ст.177 ПК України, пп. 2 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, пп. 3 п. 1 Розділу 2 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Щодо питання визначення документально підтверджених витрат, судом установлено таке.
Проведеною перевіркою встановлено, що Позивач здійснював господарську діяльність за КВЕД: 41.10 - Органiзацiя будiвництва будiвель; 41.20 - Будiвництво житлових i нежитлових будiвель; 43.21 - Електромонтажнi роботи; 43.32 - Установлення столярних виробiв; 43.33 - Покриття пiдлоги й облицювання стiн; 43.34 - Малярнi роботи та склiння; 43.39 - Iншi роботи iз завершення будiвництва; 43.91 - Покрiвельнi роботи; 47.99 - Iншi види роздрiбної торгiвлi поза магазинами.
Договірні відносини за договором будівельного підряду регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV та Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.
Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду (п. 88 Загальних умов).
Таким чином, оформлення форм первинних облікових документів у будівництві генпідрядними організаціями у разі залучення субпідрядних організацій регулюється договором підряду та Загальними умовами.
Самостійно розроблені форми первинних облікових документів мають містити обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.
Отже, у первинних документах, що оформлюються для закриття актів виконаних робіт, слід зазначати фактично здійснені витрати, які замовник повинен відшкодувати підряднику.
З матеріалів справи слідує, що Позивач укладав договори будівельного підряду із замовниками, а виконані роботи оформлялися актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3.
В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, що надані до перевірки та суду міститься інформація щодо понесених витрат, в тому числі, вартість матеріалів, виробів і комплектів. До перевірки також надано акти списання будівельних матеріалів, акти приймання виконання робіт (з розшифровкою матеріалу).
Перевіркою встановлено, що вартість понесених матеріалів, виробів і комплектів, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та наданих документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, чеків, банківських виписок) становить у 2018 р. - 1727081,09 грн., 2019 р. - 1049030,42 грн., 2020 р. - 1507480,05 грн., 2021 р. - 714249,73 грн., у 2022 р. - 2429102,10 грн., у 2023 р. - 4090153,38 грн.
Загальний реєстр актів приймання виконаних будівельних робіт міститься в матеріалах справи (а.с. 104 том 2).
Позивач зазначає, що Наказом Державного комітету статистики України та державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 «Про затвердження типових форм первинної документації з обліку в будівництві» від 21.06.2002 затверджені типові форми № КБ-2в та № КБ-3.
№ КБ-2в - на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
№ КБ-3 - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання вищезазначених форм не є обов'язковим».
Однак, наказом Державного комітету статистики України та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 453/553 від 04.12.2009 скасовано наказ Державного комітету статистики України та державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 «Про затвердження типових форм первинної документації з обліку в будівництві» від 21.06.2002 року, нових типових форм не затверджено.
Позивач зазначає, що виходячи із положень цих наказів необґрунтованим є висновок перевіряючого про наступне: «Отже, у первинних документах, що оформлюються для закриття актів виконаних робіт, слід зазначати фактично здійснені витрати, які замовник повинен відшкодувати підряднику. (Такої вимоги чинні нормативні документи не містять). ФОІІ Піголь А. І. уклав договори будівельного підряду із замовниками. Виконані роботи оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3. В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, що надані для перевірки міститься інформація щодо понесених витрат, в тому числі вартість матеріалів, виробів і комплектів. Крім того, до перевірки надано акти списання будівельних матеріалів, акти приймання виконаних робіт (з розишфровкою матеріалу), що були відсутні в ході проведення планової виїзної документальної перевірки».
Суд погоджується з доводами Позивача про те, що наказ Державного комітету статистики України та державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 «Про затвердження типових форм первинної документації з обліку в будівництві» від 21.06.2002 скасовано.
Проте, суд зазначає, що самостійно розроблені форми первинних облікових документів мають містити обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.
При цьому, надані Позивачем до перевірки та суду документи - Акти КБ-2 та КБ-3 містять чітке зазначення про суми витрат; від зміни назви документів не зазначає змін їх суть.
Перелік придбаних та використаних матеріалів, виробів і комплектів, наведено у Додатках 3-8 до Акта перевірки.
Відповідно до Додатка 3 до Акта перевірки (а.с. 109 том 2), використано у 2018 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт - 1727081,09 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках - 49424,43 грн; ПДВ - 9884,89 грн.
Відповідно до Додатка 4 до Акта перевірки (а.с. 127 том 2), використано у 2019 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт - 1049030,42 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках - 661868,34 грн; ПДВ - 132373,67 грн.
Відповідно до Додатка 5 до Акта перевірки (а.с. 147 том 2), використано у 2020 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт - 1507480,05 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках - 1122814,43 грн; ПДВ - 224562,89 грн.
Відповідно до Додатка 6 до Акта перевірки (а.с. 164 том 2), використано у 2021 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт - 714249,73 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках - 1212706,07 грн; ПДВ - 242541,21 грн.
Відповідно до Додатка 7 до Акта перевірки (а.с. 178 том 2) за 2022 рік всього придбано будівельних матеріалів на суму 3117167,48 грн, використано матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів - 4206834,52 грн.
Відповідно до Додатка 8 до Акта перевірки (а.с. 192 том 2) за 2023 рік всього придбано будівельних матеріалів на суму 4473864,65 грн, використано матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів - 5670501,44 грн.
Отже, придбано будівельні матеріали, що віднесені до валових витрат становлять у 2018 р. - 1776505,52 грн., 2019 р. - 1710898,762 грн., 2020 р. - 2630294,48 грн., 2021 р. - 1926955,8 грн., з них 1197553,70 грн. віднесено до витрат відповідно до книги обліку доходів та витрат, у 2022 р. - 3117167,48 грн., у 2023 р. - 4473864,65 грн.
Таким чином, Позивачем безпідставно віднесено до витрат вартість придбаних будівельних матеріалів на загальну суму 2317411,17 грн., в тому числі, за 2018 р. - 49424,43 грн. (1776505,52 грн. - 1727081,09 грн.), за 2019 р. - 661868,34 грн. (1710898,762 грн. - 1049030,42 грн.), за 2020 р. - 1122814,43 грн. (2630294,48 грн. - 1507480,05 грн.), за 2021 р. - 483303,97 грн. (1197553,70 грн. - 714249,73 грн.).
У даному випадку вартість придбаних будівельних матеріалів перевищує вартість понесених матеріалів, виробів і комплектів відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2.
З матеріалів справи також вбачається, що Позивачем безпідставно віднесено до витрат вартість придбаних будівельних матеріалів на загальну суму 1759842,03 грн., в тому числі, за 2022 р. - 688065,38 грн., за 2023 р. - 1071776,65 грн.
Зазначене підтверджується тим, що станом на 31.12.2022 дебіторська заборгованість становить 1748948,38 грн. з ПДВ за надані ремонтно-оздоблювальні роботи, а вартість використаних матеріалів, виробів і комплектів становить 688065,38 грн., станом на 31.12.2023 р. дебіторська заборгованість становить 2697203,97 грн. з ПДВ за надані ремонтно-оздоблювальні роботи, а вартість використаних матеріалів, виробів і комплектів становить 1071776,65 грн.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп.177.2 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Так, відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 пункту 177.4. Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до п.п. 177.4.5. п. 177.4 ст. 177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця:
- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
- витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України;
- документально не підтверджені витрати.
Підпунктом 177.4.6. пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено, що підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.
Основним критерієм достовірності використання в господарській діяльності товарів, робіт, послуг, тощо є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та безпосередньо пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Отже, враховуючи вищенаведене, встановлено, що платником податків завищено вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, відповідно до додатка Ф2 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2023 роки на загальну суму 6308557,72 грн., в тому числі, за 2018 р. - 49424,43 грн., за 2019 р. - 661868,34 грн., за 2020 р. - 1122814,43 грн., за 2021 р. - 477861,47 грн., за 2022 р. - 2317173,63 грн., за 2023 р. - 1679415,42 грн.
Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, відображеного в Податкових деклараціях про майновий стан і доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено його заниження на загальну суму 4723689,47 грн., в т.ч. за 2018 р. на 49424,43 грн., за 2019 р. на 675436,94 грн., за 2020 р. на 1147814,43 грн., за 2021 р. на 653639,55 грн., за 2022 р. на 1308171,70 грн., за 2023 р. на 889202,42 грн., чим порушено вимог п.164.1, п. ст. 164, п.177.1, п.177.2, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України.
Дана розбіжність виникла в результаті заниження загального оподатковуваного доходу та завищення вартості документально підтверджених витрат, відображених у додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2023 роки.
Згідно з п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.
Пунктом 167.1 статті 167 ПК України починаючи з 01.01.2016р. ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Перевіркою правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету фізичною особою - платником податків встановлено заниження суми податку, що підлягає сплаті на загальну суму 850264,11 грн., в т.ч. за 2018 р. на 8896,40 грн., за 2019 р. на 121578,65 грн., за 2020 р. на 206606,60 грн., за 2021 р. на 117655,12 грн., за 2022 р. на 235470,91 грн., за 2023 р. на 160056,44 грн.
Таким чином, внаслідок заниження загального оподатковуваного доходу та завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, відповідно до додатка Ф2 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2023 роки, допущено заниження чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4723689,47 грн., в т.ч. за 2018 р. на 49424,43 грн., за 2019 р. на 675436,94 грн., за 2020 р. на 1147814,43 грн., за 2021 р. на 653639,55 грн., за 2022 р. на 1308171,70 грн., за 2023р. на 889202,42 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 встановлено їх заниження на суму 612077 грн., в т.ч. за грудень 2018 р. - 9885 грн., грудень 2019 р. - 135088 грн., грудень 2020 р. - 224563 грн., грудень 2021 р. - 242541 грн.
Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Положеннями п.189.1 ст.189 ПК України передбачено: у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Отже, у разі придбання товарів/послуг, які не використовувалися в господарській діяльності, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.
Основним критерієм достовірності використання в господарській діяльності товарів, робіт, послуг, тощо є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та безпосередньо пов'язані з провадженням господарської діяльності.
На підставі наданих до перевірки документів проведеною перевіркою встановлено, що вартість понесених матеріалів, виробів і комплектів, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та наданих документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, чеків, банківських виписок) становить у 2018 р. - 1727081,09 грн., 2019 р. - 1049030,42 грн., 2020 р. - 1507480,05 грн., 2021 р. - 714249,73 грн., у 2022 р. - 2429102,10 грн., у 2023 р. - 4090153,38 грн.
Перевіркою встановлено, що платником податків безпідставно віднесено до податкового кредиту вартість будівельних матеріалів на загальну суму 3046813,27 грн. без ПДВ, в тому числі, за 2018 р. - 49424,43 грн., за 2019 р. - 661868,34 грн., за 2020 р. - 1122814,43 грн., за 2021 р. - 1212706,07 грн.
При цьому, Позивачем не надано до перевірки та суду документів, які б давали змогу достовірно визначити: кількість ТМЦ понесених для будівництва будівель.
Таким чином, платником податків допущено порушення пп.189.1 ст.189, пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України - не включено до складу податкових зобов'язань вартість ТМЦ, які віднесені до складу податкового кредиту та не використовувались в господарській діяльності та відсутні на залишках на суму ПДВ 609393 грн., в т.ч. за грудень 2018 р. - 9885 грн., грудень 2019 р. - 132374 грн., грудень 2020 р. - 224563 грн., грудень 2021 р. - 242541 грн.
Відповідно до п.185.1 ст.198 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України передбачено:
датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
За операціями з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Під час перевірки встановлено, що Позивачем не зареєстровано та не включено до складу податкового зобов'язання у грудні 2019 р. суму ПДВ в розмірі 2714 грн. вартості наданих послуг ТОВ - ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНЗИТ- СЕРВІС» (ЄДРПОУ 23306998).
Отже, проведеною перевіркою правомірно встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що оподатковуються за основною ставкою (р.1.1 Декларації «Операції, що оподатковуються за основною ставкою») по наданих послугах в сумі 2714 грн., в т.ч. грудень 2019 р. - 2714 грн., чим порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Перевіркою дотримання строків реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки платником податків не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 3046813,27 грн., в тому числі, за 2018р. - 49424,43 грн., за 2019р. - 661868,34 грн., за 2020р. - 1122814,43 грн., за 2021р. - 1212706,07 грн.
Також, платником податків ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 2714 грн., в т.ч. за грудень 2019р. в сумі 2714 грн., чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Суб'єкт господарювання міг дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов'язку.
В результаті порушень, зазначених вище, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2018 р. - 31.12.2023 р. встановлено заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 612077 грн., в т.ч. за грудень 2018р. - 9885 грн., грудень 2019 р. - 135088 грн., грудень 2020 р. - 224563 грн., грудень 2021 р. - 242541 грн., чим порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пп.189.1 ст.189, пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України.
Позивач зазначає, що оплата робіт замовниками здійснювалась на підставі фактично витрачених матеріалів та фактично виконаних об'ємів робіт по узгодженій ціні на підставі акта виконаних робіт та актів на списання матеріалів; матеріали придбані підрядником ФОП ОСОБА_1 , крім тих, що були передані замовником придбавались у відомих в м. Рівне та Рівненській області постачальників ТЦ «Екватор», ТЦ «Маяк», інших місцевих постачальників за роздрібними цінами, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.
Позивач вказує, що між замовником ТОВ «ДЕЛЬТА ТЕКС» та ФОП ОСОБА_1 підписані акти виконаних робіт від 28.02.2018, від 05.02.2018 (три акти). Використані матеріали списані актом списання № 1 від 01 березня 2018 року. Аналогічно, 31.03.2018 (два акти) та 12.03.2018 підписані акти виконаних робіт, використані матеріали списані актом № 3 від 05 квітня 2018 року. 28 травня 2018 року підписано два акти виконаних робіт, використані матеріали списані актом списання матеріалів № 5 від 29 травня 2018 року. 15 червня 2018 року підписано два акти виконаних робіт, використані матеріали списані по акту № 6 від 17 червня 2018 року. 08 серпня 2018 року підписано акт виконаних робіт до договору № 22/1-08/2018 від 02.08.2018 року, матеріали не списувались, акти на списання матеріалів відсутні. Аналогічна ситуація підтверджується складанням актів виконаних робіт у 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках при складанні актів виконаних робіт і списанні матеріалів окремими актами на списання матеріалів. Проте, як зазначає Позивач, такі акти не були враховані контролюючим органом.
Щодо таких посилань Позивача суд зазначає, що акти списання ТМЦ були надані контролюючому органу та проаналізовані ним в Акті перевірки.
Позивач зазначає, що при укладанні договорів на виконання ремонтних будівельних робіт із зазначеними замовниками проектно-кошторисна документація не складалася. Об'єм робіт, що підлягав виконанню сторони визначали шляхом складання дефектного акту (попередній розрахунок), а вартість робіт за домовленістю сторін з врахуванням вартості матеріалів та їх кількості.
Представник Позивача під час розгляду справи по суті зазначив, що після складання дефектних актів Позивач усував виявлені недоліки.
Проте, належних та допустимих доказів списання ТМЦ в частині, що стосується після оформлення дефектних актів, суду не надано.
Таким чином, оскаржувані ППР №58901700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 981764,71 коп, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов'язаннями - 850264,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131500,60 грн, №58881700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 81813,72 грн, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов'язаннями - 70855,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10958,38 грн, №58891700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 765906,25 грн, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов'язаннями - 612077,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 153019,25 грн, та №58871700240523, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 14028,22 грн, є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.
Щодо оскаржуваного ППР №58601700240523, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн, суд зазначає таке.
Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 року за №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити.
Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів та витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Судом установлено, що копію наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.03.2025 № 665-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 березня 2025р. №1127/Ж3/17-00-24-05-16, вручено платнику податків 07.03.2025 під підпис.
Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Позивачу 07.03.2025 вручено запит №1 від 07.03.2025, з проханням надати документи за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.
В ході проведення перевірки платник податків не надавав у повному обсязі запитувані документи щодо господарських операцій та пояснення, що стосуються встановлених порушень обліку господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт від 10.03.2025 за №457/Ж6/17-00-24-05-19, що засвідчує факт ненадання платником податків ФОП ОСОБА_1 документів стосуються встановлених порушень обліку господарської діяльності.
При цьому, на дату завершення перевірки документи та пояснення, що стосуються встановлених порушень обліку господарської діяльності не надано.
Відсутність первинного документу свідчить також і про не виконання платником податків, свого податкового обов'язку, визначеного п. 36.1 ст. 36 п. 44.1 ст. 44 ПК України, зокрема в частині визначення об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі належним чином складених первинних документів.
Не виконання податкового обов'язку, у відповідності до п. 109.1 ст.109 ПК України є податковим правопорушенням - незабезпечення зберігання документів, визначених у пункті 44.1 ст.44 ПК України, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами пункту 121.1. статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Тому, оскаржуване ППР №58601700240523 не підлягає скасуванню.
Позивач також зазначає, що Акт позапланової документальної виїзної перевірки від 20.03.2025 №4518/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки за кожним порушенням, відображеним в акті перевірки, не вказано первинних документів.
Щодо таких доводів Позивача суд зазначає таке.
Відповідно до пп.2 п.4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України за №727 від 20.08.2015 (далі Порядок №727), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: 1) викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Відповідно до пп.3 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до Акта документальної перевірки.
Суд зазначає, що Акт позапланової документальної виїзної перевірки від 20.03.2025 №4518/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 відповідає вимогам, визначеним Порядком №727, зокрема, такий документ містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства; у ньому повною мірою викладено обставини й факти фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства; такі факти містять посилання на первинні документи, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
При цьому, детальна інформація про встановлені перевіркою порушення податкового законодавства з покликанням на первинні документи міститься в Додатках до Акта перевірки, які містяться в матеріалах справи.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень - ППР №58901700240523, №58881700240523, №58891700240523, №58871700240523, №58601700240523 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 листопада 2025 року
Суддя К.М. Недашківська