з питань залишення позову без розгляду
21 листопада 2025 року м. РівнеСправа №460/11658/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення і виплати позивачу з 29.01.2020 по 31.03.2021 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (із обов'язковим перерахунком розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії) з 29.01.2020 по 31.03.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 роки відповідно, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки відповідно, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2021 рік, відповідно із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До початку розгляду справи по суті відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з наказом від 29.03.2021 №69 позивача звільнено зі служби 31.03.2021, однак із запитами про надання відомостей про грошове забезпечення ОСОБА_1 звернувся до відповідача лише 18.06.2025, а з позовом до суду в липні 2025 року, тобто більше ніж через чотири роки від дати звільнення. Покликаючись до положень статті 233 та пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України в редакції після 19.07.2022 відповідач зазначив, що строк звернення позивача до суду з цим позовом розпочав свій перебіг з 01.07.2023 та закінчив такий перебіг - 30.09.2023. Відтак, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, а тому позов слід залишити без розгляду з урахуванням положень ст. 123 КАС України.
При вирішенні клопотання суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Водночас, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Проте, з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, стаття 233 КЗпП України, яка визначає строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зазнала значних змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відтак, після 19.07.2022 строк звернення до суду за вирішенням спору про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Таким чином, у цій справі до позовних вимог слід застосовувати положення частини другої статті 233 КЗпП України у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, якою визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При вирішенні питання про відкриття провадження у цій судовій справі судом були враховані вищевказані обставини, оцінивши які, суд дійшов висновку, що позов подано у строк, установлений законом, про що зазначено в ухвалі від 14.07.2025.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом. Відтак, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись статтями 121, 166-167, 240, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повну ухвалу складено 21 листопада 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко