Справа № 420/38862/25
21 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Головного управління ДМС України в м. Одесі, Головного управління ДМС України в м. Києві, Хаджибейського відділу ДРАЦС м. Одеси, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Одеської міської ради, Представника Верховної Ради України з прав людини, Одеської обласної військової адміністрації, третя особа - малолітня дитина ОСОБА_3 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Головного управління ДМС України в м. Одесі, Головного управління ДМС України в м. Києві, Хаджибейського відділу ДРАЦС м. Одеси, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Одеської міської ради, Представника Верховної Ради України з прав людини, Одеської обласної військової адміністрації, третя особа - малолітня дитина ОСОБА_3 , в якій позивачі просять суд:
1. Визнати протиправними дії та бездіяльність Хаджибейського ДРАЦС та всіх відповідних посадових осіб.
2. Визнати протиправними дії та рішення ДМС (усіх підрозділів), що стосуються Позивачів.
3. Скасувати всі незаконні протоколи та відмови ДРАЦС та ДМС.
4. Зобов'язати ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини.
5. Зобов'язати ДМС забезпечити законне перебування батька дитини та скасувати відмову.
6. Заборонити ДМС вчиняти будь-які дії з видворення або депортації до вирішення справи.
7. Визнати порушення прав малолітньої дитини відповідно до Конституції України та Конвенції ООН.
8. Зобов'язати відповідачів надати всі документи та запити, відмовлені раніше.
9. Постановити окрему ухвалу щодо посадових осіб за ознаками злочинів, передбачених КК України.
10. Звільнити Позивачів від судового збору.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просять:
1. Заборонити ДМС будь-які дії щодо ОСОБА_4 до рішення суду.
2. Зобов'язати ДМС надати матеріали перевірки та документи, подані 10.10.2025.
3. Зобов'язати ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини.
4. Визнати дії працівників ДМС протиправними.
5. Направити матеріали до Бюро державних розслідувань (БДР) та прокуратури.
6. Покласти судові витрати на відповідачів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч.4 ст.152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що заява про забезпечення позову надійшла на електронну адресу суду та скріплена електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .
При цьому, позовна заява подана до суду щодо порушених, на думку ОСОБА_1 , прав ОСОБА_3 , яка вказана третьою особою у справі, а сама позивачка - ОСОБА_1 не звертається до суду в її інтересах, що прямо вбачається з позову, оскільки вона вказана в якості позивача у справі.
Також, позовна заява подана до суду щодо порушених, на думку ОСОБА_1 , прав ОСОБА_2 , який зазначений в якості позивача у справі.
Відповідно до ч.1-2 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Згідно з ч.1 ст.56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з ч.1-2 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не додала належних та допустимих доказів на підтвердження її повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а надана заява-доручення від 19.11.2025 року не є таким документом в розумінні КАС України.
Згідно з ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що заяву позивачів про забезпечення позову необхідно повернути заявникам без розгляду.
Керуючись ст.18, 44, 150, 151, 152, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Головного управління ДМС України в м. Одесі, Головного управління ДМС України в м. Києві, Хаджибейського відділу ДРАЦС м. Одеси, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства юстиції України, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Одеської міської ради, Представника Верховної Ради України з прав людини, Одеської обласної військової адміністрації, третя особа - малолітня дитина ОСОБА_3 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Н.А. Кузьменко