Справа № 420/31948/25
21 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , прож. АДРЕСА_2 ) до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (просп. Миру 22, м. Житомир, Житомирська область,10004)про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.
Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядає справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року роз'єднані позовні вимоги позивача, виділені в окремі провадження позовні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), а також до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо неправомірності дій про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 31.08.2014 року по 30.11.2015 року; з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року.
Справа, яка виділена в окреме провадження (зі справи №420/29167/25), що була передана на реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду та їх розподілу на загальних підставах у порядку ст. 31 КАС України, присвоєний № 420/31948/25 та передана на розгляд судді Катаєвій Е.В.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року справу № 420/31948/25 за позовними вимогами ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (код ЄДРПОУ 08183359) про визнання протиправними дії щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року індексації-різниці грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року індексації-різниці грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 ,у фіксованій величині 4106,30 грн в місяць (з урахуванням раніше виплачених сум) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
Позивач вказує, що Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 01.09.2014 № 248 (по стройовій частині) його було включено до списків особового складу інституту та зараховано на всі види забезпечення з 31 серпня 2014 року.
Відповідно до наказу начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 30.03.2019 № 86 (по стройовій частині) його виключено зі списків особового складу інституту та виключено зі всіх видів забезпечення з 30 березня 2019 року, як такого що вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_3 .
Позивач вказує, що під час проходження служби з 31.08.2014 по 30.03.2019 в Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, зокрема, за період з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок №1078, правові висновки викладені у постановах Верховного Суду та зазначив, що величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року з лютого 2008 року склала 253%
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на велечину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн*253,30%/100 = 4463,15 грн.
Позивач зазначає, що згідно з абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної йому індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 356,85 = 4106,30 грн.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на позов представник відповідача позивач зазначив про безпідставність позовних вимог. Вважає, що позов ґрунтується на хибному тлумаченні положень законодавства та підзаконних актів щодо нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовців. Позивач вимагає перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, що не передбачено постановами Кабінету Міністрів України та суперечить чинним на момент нарахувань нормам.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій звернув увагу на те, що саме у справі №420/31948/25 не є предметом розгляду перерахунок грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, а позовні вимоги стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.Позивач вважає, що відповідач не розібрався в суті спору, не розуміє позовних вимог Позивача та некоректно, на власний розсуд тлумачить норми чинного законодавства.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу, у тому числі з 31.08.2014 по 30.03.2019 в Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова відповідно до наступних наказів:
наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 29.08.2014 року №118 вирішено солдата ОСОБА_1 , водія аеромобільно-десантної роти, призначеного наказом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №11 від 23.08.2014 року на посаду курсанта інституту 30.03.2019 року, вважати таким, що вибув до нового місця служби;
наказом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №248 від 01.09.2014 року солдата ОСОБА_1 , якій прибув з військової частини НОМЕР_2 , призначеного на посаду курсанта, зараховано до списків особового складу.
наказом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №86 від 30.03.2019 року вирішено курсантів, які закінчили Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова та наказом МОУ від 30.03.2019 року №153 призначені на відповідні посади з присвоєнням військового звання «лейтенант», 30.03.2019 року виключити зі списків особового складу інституту та направити для подальшого проходження служби: лейтенанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 .
У зв'язку з не нарахуванням та виплатою відповідачем за період з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року індексації-різниці грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, позивач вважаючи порушеними свої права звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 2 Закону України №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 9 Закону України №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ.
Згідно з статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Частиною 2 ст.5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вказана частина ст.5 діє в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року, а саме проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо спірних правовідносин по даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №825/874/17, який зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Однак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин не проведення розрахунку).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд зазначив, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19 та інших, тобто за сталою судовою практикою виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Частиною 2 ст.5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вказана частина ст.5 діє в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року, а саме проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
З 01 грудня 2015 року в абзацах 3,4,5,6 пункту 5 Порядку №1078 по суті зазначено про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Згідно з абз. 3-6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених абз.1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Таким чином, нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3,4,6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Застосовуючи вказаний підхід Верховного Суду, викладений у постанові (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Такий правовий підхід Верховний Суд виклав також у постановах від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Крім того, згідно з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для правильного застосування абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно установити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Позивач зазначив, що індексація - різниця склала 4106,30 грн в місяць.
Судом встановлено, що згідно з довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення доход позивача у березні 2018 року порівняно з доходом у лютому 2018 року збільшився на 356,85грн (7516,85грн-7160,00грн).
Індексація - різниця склала 4106,30 грн в місяць (4463,15-356,85грн).
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачу повинна бути нарахована та виплачена індексація - різниця у період з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року з розрахунку 4106,30 грн в місяць.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, розглянувши справу в межах позовних вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , прож. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (просп. Миру 22, м. Житомир, Житомирська область,10004, код ЄДРПОУ 08183359) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року з розрахунку 4106,30 грн в місяць.
Зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.03.2019 року з розрахунку 4106,30 грн в місяць.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва