Справа № 420/34643/25
20 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кузьменко Н.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.12.2024 року, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 14.10.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення номер 4656 від 06.12.2024 р. «Про утримання надміру виплачених сум пенсії «згідно пенсійній справі та особистому рахунку НОМЕР_1 ., прийнятим ГУ ПФУ в Одеській області в сумі 9840,13 грн.»... у зв'язку з повідомленням про працевлаштування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління з питань виплат припинити утримання 20 відсотків щомісячно з пенсії;
- зобов'язати відповідача повернути вже незаконно утриману суму з пенсії починаючи з січня місяця 2025 року по сьогодні та відновити у повному обсязі, сума стягнення на 01.11.2025 р. складає 5950,80 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, о чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 17.10.2025 року позовна заява була залишена без руху, а позивача повідомлено про необхідність у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки у позовній заяві та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.
Також, ухвалою від 17.10.2025 року було відмовлено в задоволені клопотань про поновлення строку звернення до суду та про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В ухвалі від 17.10.2025 року судом були зазначені наступні недоліки позовної заяви та залишено позов без руху, а саме, необхідність чітко та конкретно зазначити зміст позовних вимог до відповідача з урахуванням положень ч.1 ст.5 КАС України, обґрунтувати з посиланнями на норми законодавства в чому полягає порушене право позивача з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо заявлених позовних вимог; не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; не надання належним чином засвідчених копій доказів; обґрунтування пропуску строку звернення до суду; необхідність надання документу про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн.
В зв'язку з цим, суд своєю ухвалою від 17.10.2025 року зазначив про необхідність вказані недоліки усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.
Позивач копію ухвали суду від 17.10.2025 року отримав 06.11.2025 року.
17.11.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з додатками та клопотання уточнення про звільнення від сплати судового збору з додатками.
Розглянувши зазначені документи, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.12.2024 року, зобов'язання вчинити певні дії слід повернути позивачеві з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2, 4 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що про порушення свого соціального права вона дізналася з листа від ПФУ в Одеській області 30 грудня 2024 р. та відразу звернулася зі скаргою в Головне управління ПФУ Одеської області. Отримала відповідь від 17.01.2025 р. за номером 1532-287/Л-02/8-1500/25 з якою була не згодна, далі звернулася до Пенсійного фонду України в м. Київ де теж питання щодо скасування Рішення номер 4756 від 06.12.2024 р. не було вирішено, а натомість відповідь від 01.04.2025 р. за номером 12819-10775/Л-03/8-2800/25 поглибила конфліктний спір щодо порушення конституційного та соціального права. З січня місяця 2025 року послідовно займалася відновленням порушеного конституційного права на пенсійне забезпечення гарантованого ст. 46, 48 Конституції України.
Позивач вказує, що звернення до Уповноваженого ВР України з прав людини було обґрунтовано її позицією в конфлікті та активними діями у заходах досудового врегулювання спору. Головною метою звернення - відновити порушення соціального права, які не були відновлені впродовж січня та лютого місяців 2025 р. ПФУ в Одеській області. Однак, повноваження омбудсмена виявились обмеженими, тому рішення 4656 від 06.12.2024 р. не було скасовано, саме тому питання не було вирішено повністю і вона змушена звернутися до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суддя зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з ч.3 ст.105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа вважає, що виконавчий орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви про призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший, відновлення або зміну способу виплати пенсії, утримання з пенсії прийняв рішення, яке суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, або прийняття такого рішення виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа може оскаржити таке рішення до керівника цього виконавчого органу Пенсійного фонду.
Скарга може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більш як через 30 календарних днів з дня ознайомлення застрахованої особи з прийнятим рішенням.
Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений виконавчим органом Пенсійного фонду, що розглядає скаргу.
Якщо виконавчий орган Пенсійного фонду доводить до відома особи, яка подала скаргу, страхувальника рішення про повне або часткове незадоволення її/його скарги, така особа/страхувальник має право звернутися з повторною скаргою до виконавчого органу Пенсійного фонду вищого рівня протягом 30 календарних днів з дня доведення до її/його відома рішення, що оскаржується.
Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства.
З урахуванням зазначеного, скориставшись наданим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правом на подання скарги на рішення № 4656 від 06.12.2024 р., позивач повинна була звернутися до суду протягом трьох місяців після отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.01.2025 р. № 1532-287/Л-02/8-1500/25 або Пенсійного фонду України від 01.04.2025 р. № 12819-10775/Л-03/8-2800/25, однак звернулася до Одеського окружного адміністративного суду лише 09.10.2025 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку звернення до суду.
Суддя зазначає, що звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та неодноразове листування з ним не вважається досудовим вирішенням спору в даному випадку, оскільки законодавством такого виду досудового порядку вирішення спору не передбачено, а тому доводи позивача з цього приводу в якості підстав для поновлення строку звернення до суду суддя вважає необґрунтованими та безпідставними.
Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.
Таким чином, зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду суддя вважає неповажними, тому в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Вказані позивачем обставини ніяким чином не підтверджують факт неможливості звернення до суду в установлений законом строк, що могло бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Тобто, станом на 20.11.2025 року недоліки адміністративного позову не усунуто.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.12.2024 року, зобов'язання вчинити певні дії необхідно повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.121, 122, 123, 169, 243, 248 КАС України, суддя -
Відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.12.2024 року, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Н.А. Кузьменко