про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 р. № 400/12343/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування усіх документів оформлених 12.11.2024 року,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
Визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов'язані з моїм незаконним затриманням, утриманням та спробою примусового направлення до військової частини.
Скасувати усі незаконно оформлені документи, складені щодо мене посадовими особами РТЦК 12.11.2024 року (акти, направлення, відмітки, журнальні записи тощо).
Зобов'язати РТЦК вилучити незаконні записи з внутрішніх журналів обліку, якщо вони були внесені.
Зобов'язати відповідача утриматися від подібних дій щодо мене в майбутньому.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В силу положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 відсутній виклад обставин, які стали підставою для звернення до суду і посилання на докази, якими ці обставини підтверджуються.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до норм ч.4. ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд зауважує, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.
Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 не є конкретними щодо того, які саме дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 є протиправними і в чому вони полягають.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, вимога про визнання протиправними дії чи бездіяльності, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положення є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідок протиправності дії чи бездіяльності.
Разом з тим, у позовній заяві позивач просить скасувати «усі незаконно оформленні документи» без визнання їх протиправними.
Також, за вимогами ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Всупереч цій нормі позивач не додав до позову копії актів, які він просить скасувати.
Крім того, позивачем вказано адресу відповідача 54034, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61.
Проте відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог п.4 ч.5 ст. 160 КАС України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Позивач просить византи протиправними дії відповідача щодо незаконного затримання 21.05.2024 року, а до суду позивач звернувся лише 18.11.2025 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В супереч вказаному разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст. 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 172 КАС України, суд,-
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України, додати до позову копії оскаржуваних актів та клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому.
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко