154/4290/25
2-с/154/20/25
17.11.2025 м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 24.10.2025 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки
встановила :
В провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебувала заява ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки.
Судовим наказом від 24.10.2025 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі (однієї четвертої) частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 20.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави -302 гривні 80 копійок судового збору.
14.11.2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вищевказаного судового наказу.
В обгрунтування заяви, ОСОБА_1 вказує, що з 23.01.2023 знаходиться під вартою у ДУ "Слідчий ізолятор" м.Чернігів Чернігівської області, за весь період перебування не отримував і не отримує грошових виплат, тому немає можливості сплачувати аліменти.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Як встановлено п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Як вбачається зі ст. 180 Сімейного кодексу України- Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Так, якщо батько перебуває в СІЗО, він всеодно зобов'язаний сплачувати аліменти, оскільки його обов'язок утримувати дитину зберігається незалежно від його статусу чи працевлаштування. Аліменти можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі на основі потреб дитини та реальних фінансових можливостей батька, а також враховуються інші обставини.
Статтею 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 183 СК України- той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину- однієї четверті, …, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
За змістом глави 15 СК України право на звернення до суду із позовом/заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить особі, з якою проживають діти, та є безумовним, тобто таким, що не обтяжено необхідністю існування жодної умови чи то дотримання якогось порядку. Тобто, таке право є абсолютним, належить особі, з якою проживають діти та яка забезпечує умови їх проживання та не ставиться в залежність від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Частиною 7 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою3розділуVцьогоКодексу. ( ч.8 ст.170 ЦПК України).
Враховуючи, що у боржника за судовим наказом про стягнення аліментів відсутнє право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу про стягнення аліментів, а відтак у прийнятті заяви про скасування судового наказу про стягнення аліментів необхідно відмовити і роз'яснити заявнику його право на звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів або перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160,161,170,171,353 ЦПК України,
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 24.10.2025 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки - відмовити.
Роз'яснити заявнику його право на звернення до суду із заявою про зменшення розміру аліментів, або перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
Копію даної ухвали направити стягувачу та боржнику для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ