154/4315/22
1-кп/154/90/25
11.11.2025 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , представників потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимирі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України, клопотання про повернення обвинувального акту,
В провадженні Володимир-Волинського міського суду Волинської області знаходиться зазначена кримінальна справа.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , якого підтримав його підзахисний, звернувся з клопотанням про повернення обвинувального акту, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема затвердження прокурором обвинувального акту та не скріплення його печаткою на думку захисника є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. При цьому посилався на правові позиції ВС, викладену у постанові від 28.08.2018 (справа №344/5091/13-к) та Об'єднаної палати КК ВС від 14.06.2021 у справі №686/9636/18.
Прокурор, потерпілий та їх представники заперечували проти заявленого клопотання, оскільки обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені відповідає вимогам ст.291 КПК України, а зазначені захисником недоліки є надуманими.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Аналізуючи зазначену норму закону, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт набуває статусу офіційного документу з моменту його затвердження прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні. Окрім того зазначена норма кримінального процесуального закону не містить обов'язкової вимоги щодо необхідності скріплення гербовою печаткою підпису уповноваженої особи компетентного органу для надання йому статусу офіційного документа.
Також, у Додатку № 55 до Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27, визначено орієнтовний перелік документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою у разі їх створення у паперовій формі або засвідчуються кваліфікованою електронною печаткою прокуратури у разі їх створення в електронній формі. Вказаним Додатком не передбачено застосування гербової печатки щодо затвердження обвинувального акта. Зазначено лише, що в інших необхідних випадках гербова печатка проставляється на документах за рішенням Генерального прокурора, його першого заступника чи заступника, керівників регіональних, місцевих прокуратур, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, такий складений та підписаний слідчим і затверджений прокурором, містить дату та місце його затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченої та потерпілих осіб, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, твердження про відсутність у кримінальному провадженні обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, матеріальної шкоди, цивільного позову, а також про наявність витрат на залучення експерта та незастосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Із матеріалів кримінального провадження також вбачається, що до обвинувального акту додано передбачені ч.4 ст.291 КПК України додатки - реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки ОСОБА_7 та захисника про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Отже зауваження захисника про те, що затверджений та підписаний прокурором обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не скріплений печаткою , що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документа, оскільки саме підписання та затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підписом та печаткою надає цьому документу статусу офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням, суд визнає таким, що не ґрунтується на вимогах КПК України та, відповідно й не свідчить про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_7 вимогам ст. 291 цього Кодексу.
Також, враховуючи, що кримінальним процесуальним законом не передбачено необхідності скріплення обвинувального акту печаткою прокурора, що на думку захисника надавало б цьому документу статусу офіційного і свідчило б про належний нагляд за досудовим розслідуванням є безпідставним, оскільки стаття 291 КПК України таких вимог до обвинувального акту не містить.
Правова позиція щодо необхідності посвідчення обвинувального акта гербовою печаткою зазвичай базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу. Також додатково зазначається посилання на підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правила діловодства та документообороту. Такий підхід суперечить ст.1 КПК України - порядок кримінального провадження на території України визначається лише Конституцією України, міжнародними договорами, цього Кодексу та інших законів України. Таким чином, посилання на будь-які підзаконні нормативно-правові акти або акти організаційно-розпорядчого характеру є незаконним.
За таких обставин, зазначені захисником недоліки обвинувального акту, на які останній посилається, як на підстави для повернення прокурору є необґрунтованими та недоведеними, а тому, суд не вбачає законних підстав для повернення обвинувального акту, у зв'язку з чим відмовляє захиснику у заявленому клопотанні.
Крім того, суд зауважує, що питання щодо повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні вирішується на стадії підготовчого судового засідання у відповідності до вимог ст.314 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 81 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України, поданого захисником ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 15-10 год. 14.11.2025
Головуючий суддя : ОСОБА_9