Ухвала від 21.11.2025 по справі 380/19318/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ВІДМОВИ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ТА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

21 листопада 2025 року м. Львівсправа № 380/19318/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку та клопотання представника відповідача від 10 жовтня 2025 року та від 13 листопада 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі № 380/19318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2023 року № 0005030703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за лютий 2022 року на суму 14 672 963 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 7 336 481,50 грн, прийнятого на підставі акту від 18 листопада 2022 року № 8622/07-03/44086035 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» (код ЄДРПОУ 44086035)» щодо дотримання податкового законодавства під час декларування за лютий 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:

- документів, якими може бути підтверджено право особи, якою підписано позовну заяву, на звернення до суду та докази того, що вказана особа є діючим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО»;

- документа про сплату судового збору у розмірі, який становить 30 280,00 грн;

- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням суду доказів, які відповідні обставини підтверджують.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року заяву позивача від 09 жовтня 2025 року про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено; продовжено позивачу встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 29 вересня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, до 24 жовтня 2025 року.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року заяву позивача від 22 жовтня 2025 року про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено; продовжено позивачу встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 29 вересня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, до 10 листопада 2025 року.

На виконання вимог ухвали судді від 29 вересня 2025 року про залишення позовної заяви 10 листопада 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала:

- заяву від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку з додатками;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО»;

- квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 10 листопада 2025 року № 0131010040 про сплату судового збору в розмірі 30280,00 грн.

Заява представника позивача від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку мотивована тим, що адвокат Пащинська Аліна Олександрівна 24 квітня 2024 року подала адвокатський запит до Головного управління ДПС у Волинській області про отримання інформації та документів, а саме копій всіх наказів про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО», направлень на проведення перевірки, акта перевірки та податкових повідомлень-рішень, якщо такі є, за період з січня 2022 року по квітень 2023 року. У відповідь на адвокатський запит Головне управління ДПС у Волинській області надіслало відповідь за № 6668/6/03-20-07-03-06 від 30 квітня 2024 року з додатками, надавши копію акту від 18 листопада 2022 року № 8622/07-03/44086035 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО», копії податкових повідомлень-рішень форми «В1» № 0005030703 від 11 березня 2023 року, форми «В3» № 0005050703 від 11 січня 2023 року, форми «В4» № 0005080703 від 11 січня 2023 року та копії наказів від 20 вересня 2022 року № 1559-п та від 21 жовтня 2022 року № 1874-п.

Позивач стверджує, що не отримував від Головного управління ДПС у Волинській області до 30 квітня 2024 року ні наказу на проведення перевірки, ні акту перевірки, ні податкових повідомлень-рішень, складених на підставі цього акту. Отримавши відповідь на адвокатський запит, 15 травня 2024 року позивач подав позов до Львівського окружного адміністративного суду, предметом якого є визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення (справа № 380/10373/24). Тобто позивач об'єктивно дізнався (і не міг дізнатися у інший спосіб) про порушення свого права 30 квітня 2024 року.

У процесі розгляду справи № 380/10373/24 позивачу стало відомо, що Головне управління ДПС у Волинській області надіслало на адресу товариства низку листів, стверджуючи, що у них були, зокрема оскаржуване податкове повідомлення-рішення, однак зі змісту повідомлення про повернення рекомендованого листа неможливо дізнатися вміст документу, зокрема у зв'язку з відсутністю опису вкладень. Враховуючи цю інформацію, для підтвердження або спростування позиції відповідача, адвокат Бабич Марта Ігорівна, яка представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО», надіслала адвокатський запит до АТ «Укрпошта», у відповідь на який АТ «Укрпошта» повідомило: «Щодо поштового відправлення № 4302702778353, про яке йде мова у вашому запиті, повідомляємо, що інформація стосовно цього відправлення в автоматизованій системі Укрпошти відсутня, це може свідчити про те, що у Вашому запиті неправильно зазначений тринадцятизначний номер поштового відправлення або воно було прийнято до пересилання більше ніж півроку тому». Отже, враховуючи цю відповідь, а також відсутність у листах, які були надані відповідачем опису вкладень, неможливо дізнатися вміст цього рекомендованого листа.

Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2025 року у справі № 380/10373/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» було залишено без розгляду і 23 вересня 2025 року, тобто невідкладно позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин неодноразово змінювався перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач стверджує, що діяв добросовісно та вжив усіх можливих заходів для з'ясування змісту рішень контролюючого органу, оскільки дізнавшись про можливу наявність податкових повідомлень-рішень через наявність податкового боргу, негайно звернувся з адвокатським запитом 24 квітня 2024 року. Отже, фактичним моментом, коли позивач дізнався про порушення свого права та отримав можливість ознайомитися з оскаржуваними рішеннями, є 30 квітня 2024 року - дата отримання відповіді на адвокатський запит разом з копіями акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Позивач також зазначає, що був у складних умовах, пов'язаних з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, зокрема:

- позивач не знав та не міг дізнатися про проведення перевірки, зокрема Головним управлінням ДПС у Волинській області, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» на момент подання декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року було на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області, а на момент проведення самої перевірки - в Головному управлінні ДПС у Львівській області, а також не отримувало жодного сповіщення про делегування обов'язків Головного управління ДПС у Миколаївській області іншим управлінням, і, відповідно, не одержувало жодних документів, зокрема акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення;

- військовий стан та активні бойові дії на території Миколаївської області та м. Миколаєва, у зв'язку з якими товариство було змушене змінити місцезнаходження з м. Миколаєва до м. Львів та проводити діяльність у віддаленому режимі.

Сукупність зазначених незалежних від позивача обставин, хоч і не є безпосередньою причиною пропуску формального строку, однак підтверджує об'єктивну складність ситуації, у якій був позивач.

Вказане, на переконання позивача, свідчить про поважність причин пропуску строку на оскарження спірного податкового повідомлення-рішення та про наявність підстав для його поновлення.

Ураховуючи вищевикладене, просить суд поновити строк звернення з цим позовом до суду.

Також 10 жовтня 2025 року та 13 листопада 2025 року представник відповідача подала через систему «Електронний суд» клопотання про відмову у відкритті провадження у справі, які мотивовані тим, що позовна заява, з якою звертається Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області у цій справі, містить аналогічний предмет і ті ж самі підстави спору, які вже були вирішені судами у справі № 380/10373/24, судові рішення у якій набрали законної сили. З огляду на це на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України просить суд відмовити у відкритті провадження у цій справі.

Вирішуючи заяву представника позивача від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку, суд зазначає таке.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Так, за правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 11 січня 2023 року № 0005030703.

Отже, з урахуванням предмету розглядуваного позову строк звернення до суду починається з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про наявність (прийняття стосовно нього) оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів закріплено у статті 42 Податкового кодексу України, а саме:

42.1 Податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

42.2 Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.3 Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

42.5 У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

Зазначена норма кореспондується і з абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, законодавець передбачив дві окремі ситуації, коли документи вважаються належно врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У аспекті наведених норм Податкового кодексу України суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 11 січня 2023 року № 0005030703 було предметом оскарження (серед інших податкових повідомлень-рішень, а саме від 11 січня 2023 року №№ 0005050703, 0005080703) у справі № 380/10373/24.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2023 року № 0005030703, № 0005050703, № 0005080703.

Однак постановою Верховного Суду від 09 вересня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 380/10373/24 скасовано; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі № 380/10373/24 залишено без розгляду.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та залишаючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» без розгляду, Верховний Суд вказав, зокрема таке:

«(…) У матеріалах цієї справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4302702778353 з відміткою щодо направлення позивачу на його адресу саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0005030703, № 0005050703, № 0005080703.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким на адресу позивача було направлено спірні податкові повідомлення-рішення, повернулось на адресу ГУ ДПС у Волинській області із відміткою «За закінченням терміну зберігання», проставленою 20.02.2023 № 4302702778353.

Слід зазначити, що поштова кореспонденція направлялась на адресу: 079039, м. Львів, Шевченківський район, вул. Скляна, буд. 11-А, офіс 220. Зазначена адреса є місцезнаходженням позивача згідно Виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що долучена позивачем до позовної заяви (т.1 а.с.27).

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач не вказував про зміну місцезнаходження, у відзиві на касаційну скаргу зазначена аналогічна адреса Товариства. Також позивач не надавав доказів, що невручення рекомендованого поштового відправлення відбулось через дії працівників відповідача або працівників поштової служби.

Отже спірні податкові повідомлення-рішення були відправлені на адресу Товариства та вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а саме 20.02.2023.

У постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У цій же постанові Судова палата зробила висновок, що обов'язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення-рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Враховуючи викладене, доводи позивача про неотримання податкових повідомлень-рішень від 11.01.2023 № 0005030703, № 0005050703, № 0005080703 є незмістовними, оскільки направлення означених рішень на актуальну податкову адресу Товариства (незмінність якої станом на час здійснення такого направлення позивачем не заперечується і не спростовується) та з моменту проставлення поштовим оператором відповідної відмітки про невручення адресату поштового відправлення із зазначенням такої причини спірні податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків.

З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що враховуючи обставини невручення позивачу органом поштового зв'язку рекомендованого відправлення щодо надіслання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а отже позивач не був обізнаний з обставинами прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є помилковим та таким, що суперечить як нормам права, які регулюють спірне питання, так і судовій практиці Верховного Суду, що склалась у подібних правовідносинах.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2023 № 0005030703, № 0005050703, № 0005080703, обчислюється з дня коли такі рішення вважаються врученими Товариству, а саме день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення - 20.02.2023, а наведені позивачем підстави для поновлення строків для звернення з адміністративним позовом у цій справі (відповідь ГУ ДПС у Волинській області від 30.04.2024 на адвокатський запит) не є такими, що спростовують наведені обставини та не можуть бути визнані поважними (…)».

Отже, Верховний Суд у вказаній постанові виснував, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування, зокрема податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2023 року № 0005030703, обчислюється з дня коли таке рішення вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО», а саме у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, - 20 лютого 2023 року, а наведені позивачем підстави для поновлення строків для звернення з адміністративним позовом у цій справі (відповідь ГУ ДПС у Волинській області від 30 квітня 2024 року на адвокатський запит) не є такими, що спростовують наведені обставини та не можуть бути визнані поважними.

З огляду на вказане суд відхиляє покликання представника позивача на те, що фактичним моментом, коли позивач дізнався про порушення свого права та отримав можливість ознайомитися з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є 30 квітня 2024 року (дата отримання відповіді ГУ ДПС у Волинській області на адвокатський запит), оскільки таким твердженням вже була надана належна правова оцінка Верховним Судом у справі № 380/10373/24 і жодних підстав нівелювати таку правову оцінку, надану судом касаційної інстанції за того ж правового регулювання та фактичних обставин, немає.

Звернення ж представника позивача - адвоката Бабич Марти Ігорівни із адвокатським запитом до АТ «Укрпошта» стосовно інформації про тип поштового відправлення № 4302702778353, на підставі якої можна ідентифікувати документи, надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО», та відповідь на вказаний запит ніяк не спростовує встановленого Верховним Судом під час розгляду справи № 380/10373/24 факту надсилання податковим органом на адресу позивача згаданим вище поштовим відправленням саме оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2023 року № 0005030703.

Адже у відповідь на цей запит АТ «Укрпошта» лише повідомила, що інформація стосовно поштового відправлення № 4302702778353 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня у зв'язку з або неправильно зазначеним номером поштового відправлення, або ж прийняттям його до пересилання більше ніж півроку тому. Тобто факт надсилання позивачу поштовим відправленням № 4302702778353 саме оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2023 року № 0005030703 не спростований позивачем.

Щодо покликань представника позивача на відсутність доказів вручення позивачу наказу на проведення перевірки та акту перевірки, то суд зазначає, що ці обставини мають правове значення під час встановлення дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки, у разі якщо такі зазначені позивачем як підстави позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, проте такі (відсутність доказів вручення наказу та акту) самі собою не можуть бути визначальними для висновків щодо дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо покликань представника позивача на те, що на час виникнення спірних правовідносин неодноразово змінювався перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, суд зазначає, що правова позиція згідно з якою процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у разі якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, була висловлена Верховним Судом у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 (провадження № К/9901/30170/21) і з того часу відступу від цієї позиції Верховний Суд не здійснював.

Щодо покликань представника позивача на запровадження в Україні правового режиму воєнного стану суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий триває й на сьогодні.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

У постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у разі його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожній конкретній ситуації з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку є у прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожній конкретній ситуації з урахуванням доводів, наведених у заяві, та обставин, які об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково належить брати до уваги, зокрема: територіальне розташування суду, порядок його функціонування; місце проживання (перебування) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Суд зазначає, що, незважаючи на введений воєнний стан, безліч поштових відділень в Україні працювали безперебійно; Львівський окружний адміністративний суд виконував свої повноваження, тож позивач не був позбавлений можливості вчасного звернення з відповідним позовом до суду.

Покликання ж представника позивача на те, що у зв'язку з військовим станом та активними бойовими діями на території Миколаївської області та м. Миколаєва позивач був змушений змінити місцезнаходження з м. Миколаєва до м. Львів та проводити діяльність у віддаленому режимі суд відхиляє, адже як зазначає сам позивач у своїй заяві про поновлення процесуального строку Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» змінило адресу свого місцезнаходження на м. Львів, вул. Скляна, 11А/20 17 серпня 2022 року, тоді як перевірка проводилася в період з 07 листопада 2022 року по 11 листопада 2022 року, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене 11 січня 2023 року та приблизно тоді ж було надіслане на адресу місцезнаходження позивача, тобто всі ці події відбувалися вже після зміни позивачем адреси свого місцезнаходження.

Жодних доказів, які б підтверджували твердження представника позивача про те, що позивач опинився у складних умовах, пов'язаних з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, і що саме такі умови унеможливили виконання позивачем процесуальних дій протягом установленого законом строку, представником позивача не надано.

Суд відзначає, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду - це той орієнтовний період, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. З іншого боку строк звернення до суду є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк звернення до суду суд може лише якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення позивача до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Наведені ж представником позивача у заяві від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку обставини не є об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, а є результатом суб'єктивних дій самого позивача.

Отже, суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, які зазначені у заяві від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а на обґрунтування заяви про поновлення такого строку представник позивача не навів жодних поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Вирішуючи клопотання представника відповідача від 10 жовтня 2025 року та від 13 листопада 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі, суд зазначає таке.

Підстави для відмови у відкритті провадження у справі визначені статтею 170 КАС України.

Так, за правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже, умовами для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони мають збігатися) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, які набрали законної сили.

Статтею 241 КАС України визначено види судових рішень. Частиною зазначено статті встановлено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Згідно з пунктами 12 - 15 частини першої статті 4 КАС України судовим рішенням є рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції. Рішенням суду є рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги; постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги; ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Відповідно до частини третьої статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Положенням частини четвертої статті 241 КАС України встановлено, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.

Приписами частини п'ятої статті 241 КАС України визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

За змістом частини першої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Аналізуючи наведені норми процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 800/98/17 (провадження № 11-124заі20) зазначила, що закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, зокрема ухвалення рішення щодо частини позовних вимог, ухвалення додаткового судового рішення та вирішення вимог апеляційної й касаційної скарг.

Стверджуючи про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, відповідач покликається на те, що позовна заява, з якою звертається Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області у цій справі, містить аналогічний предмет і ті ж самі підстави спору, які вже були вирішені судами у справі № 380/10373/24, судові рішення у якій набрали законної сили.

Суд встановив, що постановою Верховного Суду від 09 вересня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року скасовано; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі № 380/10373/24 залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Однак за нормами КАС України ухвала або постанова суду про залишення позову без розгляду не є рішенням, яким закінчено розгляд справи в розумінні наведених вище положень КАС України.

Так, відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Отже, оскільки постановою Верховного Суду від 09 вересня 2025 року у справі № 380/10373/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» залишено без розгляду, що не перешкоджає йому повторно звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, суд доходить висновку про те, що ця постанова не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а тому підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України відсутні.

За цих обставин у задоволенні клопотань представника відповідача від 10 жовтня 2025 року та від 13 листопада 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі належить відмовити.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 30280,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією на переказ готівки від 10 листопада 2025 року № 0131010040.

З огляду на наведене суд уважає, що позивачу належить повернути сплачений ним за подання цього позову судовий збір в сумі 30280,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 122, 123, 169, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які зазначені у заяві від 10 листопада 2025 року про поновлення процесуального строку.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути.

У задоволенні клопотань представника відповідача від 10 жовтня 2025 року та від 13 листопада 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ГРЕЙН ЕКСПО» (вул. Скляна, 11А/220, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 44086035) судовий збір в сумі 30280,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки від 10 листопада 2025 року № 0131010040.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 21 листопада 2025 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна

Попередній документ
131949473
Наступний документ
131949475
Інформація про рішення:
№ рішення: 131949474
№ справи: 380/19318/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (21.11.2025)
Дата надходження: 24.09.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення