20 листопада 2025 рокусправа № 380/18533/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» (місце знаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1 Травня, 30 Б, код ЄДРПОУ 33895476) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1 ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:
-визнати протиправними та скасувати Рішення Львівської митниці ДМСУ про коригування митної вартості товарів від 18.07.2025 р. № UA209000/2025/400090/2 та Картки відмови Львівської митниці ДМСУ в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2025 р. № UА209140/2025/000669.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірному рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, у зв'язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. Звертає увагу, з метою підтвердження числових значень складових митної вартості та з метою забезпечення всебічного підходу до правильності визначення митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, що було зумовлено наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву. На вимогу декларантом жодних додаткових документів не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. З огляду на наведене вище, вважає оскаржені рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» зареєстроване, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Інші види діяльності: Вантажний автомобільний транспорт, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Між ТОВ «МІЗОЛ» (як Покупець) та болгарською компанією ЕООД «ЕВРОИЗОЛ» (як Продавець) укладено Контракт № 1 від 26.07.2022 (далі - Контракт), згідно з яким Продавець продає, а Покупець купує товар на умовах, викладених у цьому Контракті.
Відповідно до пункту 2.1. Контракту, постачання кожної партії товарів здійснюється на підставі оформлених Продавцем Інвойсів. Згідно з пунктом 2.2., в інвойсі Продавець зазначає ціну (ціни), кількість, терміни та умови постачання товарів, терміни, валюту та умови платежів. За пунктом 2.3. Контракту - усі додаткові угоди, додатки, щоб набути чинності, мають бути викладені у письмовій формі та підписані обома Сторонами. Інвойс не набуває статусу додаткової угоди або додатку та не підлягає обов'язковому підписанню обома Сторонами контракту. В усіх випадках інвойс підписується виключно Продавцем.
Згідно пункту 3.1., ціна на товар та валюта платежу для кожної поставки зазначається в інвойсі.
За умовою пункту 6.5. складений і підписаний продавцем інвойс не потребує додаткових узгоджень/ погоджень/підписань обома сторонами. Інвойс є прямим підтвердженням продавця із виконання зобов'язання поставити товар за Замовленням покупця за найменуванням, ціною, загальною вартістю, у визначений строк та місце.
Для поставки товару сторонами підписано Додаток до Контракту від 09.05.2025 за №CM25LY425А, який містить специфікацію із описом товару «EXTRUDED GEOGRID PP 40/40 KN (ТМ ArmAll GEO 40)», одиниці виміру - м3, кількості - 20737,5 м3, ціни за одиницю 0,667 евро, а також загальну вартість товару - 13 831, 91 євро. Умова оплати за кожним Додатком - 100 % післяоплата.
На підставі умов контракту та додатку, компанією ЕООД «ЕВРОИЗОЛ» складений інвойс від 09.05.2025 №CM25LY425А, із зазначенням товару, що відповідав наведеному Додатку від 09.05.2025 № CM25LY425А.
Вартість товарів за інвойсом складала 13 831,91 євро, що також відповідала ціні товару у кожному із Додатків.
На підставі інвойсу позивачем імпортовано товар на митну територію України та задекларовано митним брокером, шляхом подання до Львівської митниці Державної митної служби України електронної митної декларації №25UA209140018273U7 від 18.07.2025.
Митну вартість товару позивачем визначено за першим (основним) методом визначення митної вартості, передбаченим п. 1 частини першої статті 57 МК України,- за ціною договору (вартістю операції).
Виходячи з фактурної вартості товару «EXTRUDED GEOGRID PP 40/40 KN (ТМ ArmAll GEO 40)», у 22, 42 та 42 рядках декларації № 25UA209140018273U7 задекларована ціна товару в розмірі 13 831,91 євро.
Разом із ЕМД №25UA209140018273U7 від 18.07.2025 для підтвердження митної вартості, декларант подав відповідачу документи:
Пакувальний лист (Packing list) №CM25LY425A від 09.05.2025;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №CM25LY425A від 09.05.2025;
Коносамент (Bill of lading) №264043041 від 21.05.2025;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) №469193 від 15.07.2025;
Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C3709A0138/00039 від 07.07.2025;
Статус особи, яка подає митну декларацію 1;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4661564 від 16.07.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №469193/1 від 16.07.2025;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 26.07.2022;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 17.08.2023;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 14.10.2024;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №9 від 16.01.2025;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №CM25LY425A від 09.05.2025;
Договір (контракт) про перевезення №277/23 від 27.07.2023.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів 1: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхуванн».
На вимогу митного органу декларант листом від 18.07.2025 №1807/2, надіслано до Львівської митниці ДМСУ усі документи, що підтверджували заявленої митної вартості товару:
Додаткові угоди до контракту №1 від 26.07.2022 р.;
Прайс-лист постачальника EOOД «ЕВРОИЗОЛ»;
Експортну декларацію відправника FEICHENG LIANYI ENGINEERING PLASTICS CO. на отримувача товару EOOД «ЕВРОИЗОЛ»/EOOD EUROIZOL за № 430120250000030324 від 17.05.2025 р.;
Транзитну декларацію Т1 № 25PL322080NSM3A6M0 від 15.07.2025 р. із вказаною вартістю товару (відправник EOOД «ЕВРОИЗОЛ» (EOOD EUROIZOL), отримувач ТОВ «МІЗОЛ») ;
Інвойс № CM25LY425A від 09.05.2025 р. відправника товару FEICHENG LIANYI ENGINEERING PLASTICS CO., на отримувача EOOД «ЕВРОИЗОЛ» (EOOD EUROIZOL);
Проформа-інвойс відправника FEICHENG LIANYI ENGINEERING PLASTICS CO. від 22.04.2025 р. № CM25LY425 на оплату партії товару компанією EOOD EUROIZOL (постачається у 3 контейнерах) на суму - 44170, 88 дол. США (умови оплати- 15% попередня оплата- -85% - після отримання коносаментів (телекс релізів);
Платіжне доручення № 660076099 від 28.05.25р компанії EOOD EUROIZOL по оплаті товару компанії FEICHENG LIANYI ENGINEERING PLASTICS CO. згідно проформи -інвойс CM25LY425 від 22.04.2025 15% попередня оплата - 6 625.63 дол. США;
Платіжне доручення № бн від 14.07.25 р. компанії EOOD EUROIZOL по оплаті товару компанії FEICHENG LIANYI ENGINEERING PLASTICS CO згідно проформи інвойс CM25LY425 від 22.04.2025 частина оплати 85% - 29 447.30 дол. США оплата вартості 2 контейнерів (Інвойс FEICHENG LIANYI ENGINEERING PLASTICS CO № CM25LY425А).
За результатами розгляду ЕМД №25UA209140018273U7 від 18.07.2025 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/800012/2 від17.03.2025.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.07.2025 № UA209000/2025/400090/2, в графі 33 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: Товар постачається відповідно до Контракту від 26.07.2022 №1 між EOOD EUROIZOL, Болгарія, та ТОВ "МІЗОЛ".
- відповідно до п 3.2- Контракту після погодження замовлення Покупця продавцем шляхом надання інвойсу (проформи-інвойс/підтвердження замовлення)(…), відповідно п.6.5 Продавець зобов'язаний підтвердити замовлення виставленням інвойсу (…).Здійснюючи аналіз вищевказаних положень Контракту, який встановлює процедуру погодження поставки товару, у тому числі і вартість товару, вбачається, що інвойс складається на підставі замовлення, при цьому, такі документи як інвойс та замовлення є взаємозалежні та самостійні документи та для встановлення усі відомостей, що містять числові значення, такі два документа, а точніше відомості, що такі містять, необхідно розглядати в сукупності. Однак, замовлення до митного оформлення не надавалось, що позбавляє можливості у повній мірі перевірити числові значення вартості товару, що містяться у поданих документах, умови поставки конкретної партії, а також чи відповідає виставлений інвойс замовленню.
- За сукупного аналізу умов Контракту, можна прийти висновку, що фактом узгодження сторонами усіх істотних умов договору, зокрема поставки конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціну, є складання та підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Документ під кодом (0380) інвойс №CM25LY425A від 09.05.2025. Однак, наданий інвойс підписаний лише зі сторони постачальника (продавця), що не відповідає вимогам Контракту та суті поняття документ, що є невід'ємною частиною контракту, та який містить погодження істотних умов поставки, та як наслідок, такий документ не може підтверджувати відомості про числові значення складових митної вартості. А за відсутності, замовлення відсутня можливість перевірити відомості, у тому числі, умови поставки, форму оплати, та вартість товару, що вказується в інвойсі;
- до митного оформлення надано рахунок на оплату витрат на транспортування №LS-4661564 від 16.07.2025, який містить ,в тому числі, інформацію щодо витрат на транспортування товару автомобільним транспортом на ділянці Гданськ-Рава-Руська. Проте, відповідно до відомостей, що містяться у товаросупровідних документах (ЦМР) товар перетнув кордон 18.07.2025, тобто, на момент виставлення рахунку відомості щодо витрат на перевезення за маршрутом Гданськ-Рава-Руська не були відомі у повному обсязі;
-у Договорі на транспортування №277/23 від 27.07.2023. пункт 1.3 вказано, що під кожне перевезення Клієнт надає Заявку, яка містить істотні умови перевезення. Заявку до митного оформлення не надано;Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів наступного змісту:
Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №:1якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи :каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;копію митної декларації країни відправлення;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення..
На вимогу митного органу, декларантом додатково надано:
-прайс-лист від продавця EOOD EUROIZOL (дата складання -01.07.2025, але рахунок-фактура виставлений 09.05.2025). необхідно зазначити, що у прайс листі відсутні відомості щодо валюти, в якій складена дана цінова пропозиція;;-експортні мд від китайського постачальника на продавця;документи на оплату товару від виробника (Китай) до продавця;-посередницька проформа;-Рахунок проформа посередницькій від 22.04.2025 №CM25LY425 виданий на суму -44170,88$ (умови оплати 15%/85%), необхідно зазначити, що валюта платежу згідно проформи -дол.США, проте у параметрах рахунку для зарахування платежу вказано позначку EUR-IBAN BG 42PRCB92301453862701 (EUR);
-надано платіжні документи: посередницьке доручення на переказ валюти від 07.07.2025на суму 29447,3$, посилається на проформу №CM25LY425 від 09.05.2025 (проформа CM25LY425 складена 09.05.2025 до митного оформлення не надавалась). Доручення на переказ валюти від 27.05.2025 на суму 6625,63 $ посилається на проформу №CM25LY425 від 22.04.2025 необхідно відмітити, що посередницькі платіжні документи не містять жодних підписів власноручних/електронних або код автентифікації та відміток банку, що не дозволяє їх розглядати як належний документ для підтвердження митної вартості
.-додаткова угода бн від 29.04.2025 у додатковій угоді зокрема зазначено, що: п.2.1-у інвойсі повинні бути вказані терміни постачання товару та терміни оплати товару, зазначені відомості у інвойсі відсутні;п.6.1 у інвойсі повинні зазначатися умови поставки із посиланням на Інкотермс, у інвойсі вказані умови FOB без вказання редакції Інкотермс.П.6.5 містить посилання на Замовлення, документ не надано; Зміни, що містяться у додатковій угоді бн від 29.04.2025 стосовно вимог до засвідчення інвойсу прийняті до уваги. Проте, інші документи, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA408050/25/5146 від 12.06.2025 - де вартість схожого товару, саме «Вироби з полімерних матеріалів: Сітка виготовлена методами екструзії.Країна виробництва:Китай/CN» становить на рівні -2,360017 дол за кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».
Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2025 № UА209140/2025/000669.
В порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 МК України, позивач випустив товар у вільний обіг за ціною, визначеною митним органом в Рішенні про коригування шляхом подання електронних митних декларацій ІМ 40 № 25UA209140018488 U1 від 21.07.2025, де розрахунок ПДВ (код 01 графа 47) складає суму 165019,61грн., донарахування - 19 342,46 грн.
Доплата донарахованого податку у розмірі 19342,46грн., здійснена шляхом блокування відповідачем вказаної суми на рахунку позивача; випуск товарів здійснено в порядку, визначеному ч. 7 статті 55 МК України
У зв'язку з наведеним, не погоджуючись із проведеними Львівською митницею коригуваннями митної вартості автомобіля, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їхскасування.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Як встановив суд, декларантом одночасно із митною декларацію було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме надано: Пакувальний лист (Packing list) №CM25LY425A від 09.05.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №CM25LY425A від 09.05.2025; Коносамент (Bill of lading) №264043041 від 21.05.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №469193 від 15.07.2025; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C3709A0138/00039 від 07.07.2025; Статус особи, яка подає митну декларацію 1; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4661564 від 16.07.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №469193/1 від 16.07.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 26.07.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 17.08.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 14.10.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №9 від 16.01.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №CM25LY425A від 09.05.2025; Договір (контракт) про перевезення №277/23 від 27.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №25UA209140018273U7 від 18.07.2025.
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05.03.2019 у справі №815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ №80269839).
Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Суд наголошує, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив постановах, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
Як видно з оскаржуваного рішення, то в ньому відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, однак не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв'язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина 5 статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Щодо аргументів відповідача, що «відповідно до п 3.2- Контракту після погодження замовлення Покупця продавцем шляхом надання інвойсу (проформи-інвойс/підтвердження замовлення)(…), відповідно п.6.5 Продавець зобов'язаний підтвердити замовлення виставленням інвойсу (…).Здійснюючи аналіз вищевказаних положень Контракту, який встановлює процедуру погодження поставки товару, у тому числі і вартість товару, вбачається, що інвойс складається на підставі замовлення, при цьому, такі документи як інвойс та замовлення є взаємозалежні та самостійні документи та для встановлення усі відомостей, що містять числові значення, такі два документа, а точніше відомості, що такі містять, необхідно розглядати в сукупності. Однак, замовлення до митного оформлення не надавалось, що позбавляє можливості у повній мірі перевірити числові значення вартості товару, що містяться у поданих документах, умови поставки конкретної партії, а також чи відповідає виставлений інвойс замовленню», то суд зазначає таке.
Відсутність замовлення, на підставі якого складається інвойс, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів, оскільки ціни визначаються в рахунку фактурі (комерційному інвойс), які позивачем були подані.
Щодо аргументів відповідача, що «За сукупного аналізу умов Контракту, можна прийти висновку, що фактом узгодження сторонами усіх істотних умов договору, зокрема поставки конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціну, є складання та підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Документ під кодом (0380) інвойс №CM25LY425A від 09.05.2025. Однак, наданий інвойс підписаний лише зі сторони постачальника (продавця), що не відповідає вимогам Контракту та суті поняття документ, що є невід'ємною частиною контракту, та який містить погодження істотних умов поставки, та як наслідок, такий документ не може підтверджувати відомості про числові значення складових митної вартості. А за відсутності, замовлення відсутня можливість перевірити відомості, у тому числі, умови поставки, форму оплати, та вартість товару, що вказується в інвойсі» та «до митного оформлення надано рахунок на оплату витрат на транспортування №LS-4661564 від 16.07.2025, який містить ,в тому числі, інформацію щодо витрат на транспортування товару автомобільним транспортом на ділянці Гданськ-Рава-Руська. Проте, відповідно до відомостей, що містяться у товаросупровідних документах (ЦМР) товар перетнув кордон 18.07.2025, тобто, на момент виставлення рахунку відомості щодо витрат на перевезення за маршрутом Гданськ-Рава-Руська не були відомі у повному обсязі », то суд зазначає таке.
Згідно з загальносвітової практики, інвойс має містити: 1) дату складання; 2)найменування товарів; 5) ціну товарів; 6) загальну вартість рахунку; 7) валюту оплати; 8) ставки та розмір податку.
Також, в інвойсі можуть зазначатись: 1) реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, 2) реквізити відвантажувального документа, 3) платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.
Інвойс - це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та зазначається зобов'язання клієнта на оплату цих послуг.
В інвойсі вказується, які саме послуги чи товару надаються клієнту, та яку оплату він зобов'язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.
У даному разі, позивачем було надано рахунок-фактуру (інвойс), що містив всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних, заявленої митної вартості. А необхідність підпису отримувача товару не є обов'язковою умовою для заповнення комерційного інвойсу і не дає причини сумніватись в його справжності.
Щодо зауважень митного органу що Декларантом не надано до митного оформлення заявки на перевезення, яка містить відомості про числові значення складової митної вартості та визначає умови перевезення та за даних умов являється основним документом, що узгоджує витрати, та, що перевезення фактично виконувалось, документи, що підтверджують договірні відносини та інформацію про вартість наданих послуг саме даним перевізником до митного не надано, то суд зазначає, що в документах, що підтверджують таку складову митної вартості Товару, як транспортні витрати, відсутні будь-які розбіжності щодо числових значень.
Митний орган не має права вимагати від декларанта та позивача такий документ, як заявку на перевезення, акт виконаних робіт та податкову накладну, оскільки надання таких документів не передбачено положеннями ст. 53 Митного кодексу України.
Крім того, для підтвердження вартості транспортних послуг надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 277/23 від 27.07.2023, рахунок-фактура № LS-4661564 від 16.07.2025 на оплату транспортних перевезень маршрутом порт Qingdao (China) - порт Gdansk (Poland) - кордон України (Рава) - по Україні (Рава-Львів); Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати № 469193/1 від 16.07.2025 р.); автотранспортна накладна (CMR) № 469139 від 15.07.2025 р. із зазначенням номеру контейнеру TCKU7659937, кількості рулонів в ньому (105, поле7), назві товару та вазі; Коносамент № 264043041 від 21.05.2025 р. із інформацією щодо контейнеру TCKU7659937, кількості рулонів в ньому (105), та вазі контейнера (9 350 кг).
Згідно з пунктом 1.1. Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №277/23 від 27.07.2023, Клієнт (ТОВ «МІЗОЛ») доручає, а Експедитор (ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ»), зобов'язався організувати за рахунок Клієнта транспортно експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту.
Згідно з підпунктом 2.1.1. Договору, Експедитор має право укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками.
Також, згідно з пунктом 1.3. Договору, при відсутності заявки, умови перевезення, послуги, вартість, данні про вантаж, тощо, визначаються транспортним документами, накладними, рахунками сторін за цим Договором. Умовами розділу 4 «Порядок розрахунків» передбачена післяоплата наданих послуг.
Як видно із Довідки про транспортні витрати № 469193/1 від 16.07.2025, вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері TCKU7659937 за маршрутом порт Qingdao (China) - порт Gdansk (Poland), становить 61261,60грн.; транспортно-eкспедиторське обслуговування за межами державного кордону України становить 31230,40грн.; міжнародне автоперевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом Гданьск - Рава складає 60278,40грн.; міжнародне автоперевезення вантажу по території України за маршрутом Рава-Львів становить 15069,60грн.; експедиторська винагорода на території України становить 1 258,80 грн. з ПДВ.
Вказані суми повністю відповідають сумам, зазначеним у рахунку LS-4661564 від 16.07.2025 . В зв'язку із виключенням оплати за автоперевезення вантажу по території України за маршрутом Рава-Львів у сумі 15 069,60 грн. та експедиторської винагороди у сумі 1 258,80 грн. з ПДВ транспортні витрати по доставці товару склали 152 770, 40 грн.
Саме на вказану суму зроблено коригування ціни товару у графі 45 митної декларації 25UA209140018273U7 від 18.07.2025 р. (13 831,91 euro * 48,4527 = 670 139,39 додати транспортні витрати 152 770, 40 грн. = 822 963, 79 грн.).
Тобто, вартість, сплачена ТОВ «МІЗОЛ» за умовами Додатку від 09.05.2025 №CM25LY425A до Контракту №1 від 26.07.2022, Інвойсу від 09.05.2025 за № CM25LY425A та складає - 13 831,91 евро; а також вартість транспортування згідно з рахунку № LS-4661564 від 16.07.2025 та довідці про вартість перевезення 152 770, 40 грн. Виходячи з вказаного, митна вартість товару задекларована позивачем в МД №25UA209140018273U7 від 18.07.2025 є належним чином документально підтвердженою, а отже, при обранні методу визначення митної вартості позивач обґрунтовано застосував основний метод - за ціною договору
Таким чином, відповідач, на момент здійснення митного контролю, мав повний перелік документів, що підтверджували вартість транспортування товару та мав можливість перевірити числове значення заявленої митної вартості шляхом віднімання. Жодних зауважень щодо наявності розбіжностей або підробок у вказаних документах Відповідачем заявлено не було.
Суд також зазначає, що митний орган не наділений повноваженнями перевіряти дотримання сторонами умов договору на транспортне експедирування, а тому відповідні посилання є безпідставними.
Тобто, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Митним органом не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку Відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
Отже, рішення про коригування митної вартості від 18.07.2025 №UA209000/2025/400090/2 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (місце знаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1 Травня, 30 Б, код ЄДРПОУ 33895476) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.07.2025 № A209000/2025/400090/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2025 №UА209140/2025/000669.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (місце знаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1 Травня, 30 Б, код ЄДРПОУ 33895476) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два)грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду ротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.11.2025.
Суддя Лунь З.І.