20 листопада 2025 рокусправа № 380/7075/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання витини дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 03.12.2024 до 06.01.2025;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 03.12.2024 до 06.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в межах спірного періоду, відповідно до свідоцтва про хворобу від 21.02.2025 № 262/44 позивач зокрема в період з 03.12.2024 по 06.01.2025 перебував на лікуванні та реабілітації у КНП ЛОР «ЛОГВВ та Р ім.Ю.Липи». Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Позивач отримав тяжке поранення, пов'язане із проходженням військової служби, у зв'язку із чим проходив стаціонарне лікування з 03.12.2024 до 06.01.2025, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 262/44 від 21.02.25, та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5858 від 06.01.25, виданою КНП ЛОР «ЛОГВВ та Р ім.Ю.Липи». У відповіді на запит відповідач не обґрунтував, з яких підстав позивачу не було нараховано та не було виплачено додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі за період перебування на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівського обласного госпіталю ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи» внаслідок отриманого ним поранення в період з 03.12.24 до 06.01.25. Оскільки відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу додаткову винагороду, позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 03.12.24 до 06.01.25.
Ухвалою від 15.04.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.
Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.11.2023 № 367 зарахувати в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (Г-054878), який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.11.2023 № 97 по особовому складу для подальшого проходження служби, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.11.2023 № 122 по особовому складу призначений на посаду старшого механіка - водія 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 1 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення (ВОС-124_91П), 27.11.2023.
Відповідно до довідки від 23.08.2024 № 50/25/14-8653 про обставини поранення старший солдат ОСОБА_1 11.08.2024 одержав поранення «вогнепальне осколкове сліпе поранення середньої третини передпліччя, перелом».
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого 5858 ОСОБА_1 у період з 03.12.2024 по 06.01.2025 знаходився у стаціонарі.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.02.2025 № 63 припинити (розірвати) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національні гвардії України та виключити ті списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого солдата (військової служби та контрактом) ОСОБА_1 (Г-054878), який здав справи та обов'язки та посадою старшого механіка-водія 3 відділення 3 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення (ВОС-121791П) та звільнено відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2025 № 23 по особовому складу у відставку (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців), без права носіння військової форми одягу, з 28.02.2025.
На адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 21.03.2025 № 50/28/12-Б-6Аз повідомила, що з аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок такого поранення.
Відповідно до інформації нарахувань та виплат грошового забезпечення та додаткових видів виплат старшому солдату ОСОБА_1 нарахована та виплачена додаткової винагороди установлена Постановою № 168 у збільшеному розмірі до 100000 грн за час його перебування на стаціонарному лікуванні за серпня 2024 по лютий 2025, а саме :
- в вересні 2024 за 20 діб серпня 2024 у розмірі 64516,13 грн;
- в жовтні 2024 за вересень 2024 у розмірі 100000 грн;
- в листопаді 2024 за 15 діб жовтня 2024 у розмірі 48381,10 грн;
- в грудні 2024 за 15 діб жовтня у розмірі 48381,10 грн;
- в січні 2025 за 1 добу жовтня, 30 діб листопада, 3 доби грудня у розмірі 112903,23 грн;
- в лютому 2025 за 16 діб січня у розмірі 51612,90 грн;
- в березні 2025 за 10 діб січня, 24 доби лютого у розмірі 117972,35 грн.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, яка полягала в невиплаті у період з 03.12.2024 до 06.01.2025 позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшеної до 100000 гривень, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац 1 пункту 1-2 Постанови № 168).
Згідно з абзацом 3 пункту 1-2 Постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Аналіз вказаної вище постанови свідчить про те, що виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або перебувають у відпустці для лікування, також здійснюється на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування.
При цьому умовою для виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування, є перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, або перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого позивач в періоди з 03.12.2024 по 06.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом: Моноплегія верхньої кінцівки (Стан після ВТ (11.08.2024): забою м'яких тканин грудної клітки, живота, обох стегон, закритого перелому с/3 лівої ліктьової кістки без зміщення, вогнепального осколкового поранення правого передпліччя з вогнепальним багатоуламковим переломом с/3 І ліктьової та променевої кісток, лікованого оперативно (операції: 11.08.2024 - ПХО вогнепальних ран, фасціотомія правого передпліччя та правого плеча, МОС АЗФ правого передпліччя, 19.08.2024 - ПХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, 11.08.2024 - ПХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, 21.08.2024 - ПоХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, 23.08.2024- ПоХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, 26.08.2024 ПоХО вогнепальних paн правої верхньої кінцівки, 28.08.2024 - ПоХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, 03.09.2024 ПоХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, накладання ранніх вторинних швів на рани правого плеча, медіальної поверхні правого передпліччя, 05.09.2024 - ПоХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, накладання ранніх І вторинних швів на рани правого плеча, медіальної поверхні правого передпліччя, 10.09.2024 - ПоХО вогнепальних ран правої верхньої кінцівки, накладання ранніх вторинних швів на рани правого плеча, медіальної поверхні правого передпліччя, 02.10.2024 - Демонтаж АЗФ, 25.10.2024 - ВР МОС обох кісток правого І передпліччя LCP та гвинтами). Постравматична невропатія нервів правого передпліччя.
Згідно з свідоцтвом про хворобу від 21.02.2025 № 262/44 у п. 12 «Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва)» - Поранення, Так, пов'язане із захистом Батьківщини. (підстава: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.08.2024 № 50/28/14-14-8653. Травма відноситься до тяжких згідно з класифікатора травм, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.20007 № 370.
Отже, факт того, що позивач отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, а тому період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 03.12.2024 по 06.01.2025 має бути зарахований до періоду, за який позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі 100000 грн на місяць.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач мав виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я в період з 03.12.2024 по 06.01.2025 і не зробивши цього вчинив протиправну бездіяльність, а тому для захисту прав та інтересів позивача, відповідача належить зобов'язати нарахувати та виплати йому зазначену винагороду.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору н, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання витини дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 03.12.2024 до 06.01.2025.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 03.12.2024 до 06.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 20.11.2025.
Суддя Кедик М.В.