21 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6121/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Першого заступника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Перший заступник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 загальною площею 17,5995 га, комунальної форми власності;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 загальною площею 17,5995 га комунальної форми власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при використанні земель комунальної форми власності. Зокрема, Кетрисанівською сільською радою, як уповноваженим органом упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на виготовлення (замовлення робіт із розроблення) паспорта водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці на території Кетрисанівської ОТГ з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 площею 17,5995 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.
Вказує, що зазначена земельна ділянка була передана в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі укладеного між ним та Бобринецькою районною державною адміністрацією договору оренди землі від 17.05.2011 (далі - договір оренди землі), умовами якого передбачено сплату лише за користування землею.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 (пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення») зобов'язано сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом (02.03.2022). У свою чергу, визначення орендної плати за водний об'єкт та внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки неможливе без виготовлення паспорту водного об'єкта.
Наголошує, що бездіяльність органу місцевого самоврядування та невиконання покладених законом повноважень щодо розробки паспорта водного об'єкта суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів створює загрозу суперечить інтересам Кетрисанівської територіальної громади, адже плата за користування водним об'єктом зараховується до місцевого бюджету.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Ухвала суду від 12.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 12.09.2024 о 14:03 год, що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа, складеною відповідальним працівником суду 16.09.2025 (а.с. 71).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , правом на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвала суду від 12.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була надіслана третій особі за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610279979403 вручена особисто 22.09.2025.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
12.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ФОП ОСОБА_1 .
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації №642-р від 16.07.2010 між Бобринецькою районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 17.05.2011 укладено договір оренди землі строком на двадцять років (а.с. 32-46).
Відповідно до пункту 1 цього Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб на території Олексіївської сільської ради Бобринецького району.
Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 17,5995 га, у тому числі: під ставком 10,8881 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1396 га, під пасовищами - 5,2957 га.
Згідно із пунктом 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року.
Вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2011 №352088034000470.
30.11.2012 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір суборенди землі, згідно якого в суборенду передано земельну ділянку площею 17,5995 га на території Олексіївської сільської ради Бобринецького району на строк до 03.06.2031. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.12.2012 №352088034002821 (а.с. 47-53).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №442207299 від 04.09.2025 право власності на земельну ділянку площею 17,5995 га з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 зареєстроване за Кетрисанівською сільською радою. Також наявний запис про реєстрацію укладеного між Бобринецькою райдержадміністрацією та ФОП ОСОБА_1 договору оренди вказаної земельної ділянки від 17.05.2011 (а.с. 54).
Листом №9921-25 від 11.08.2025 Державне агентство водних ресурсів України на запит Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області повідомило, що паспорт водного об'єкта, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 площею 17,5995 га, не погоджувався (а.с. 59).
Кетрисаніська сільська рада у відповідь на запит позивача листом №11-40/519/1 від 13.08.2025 повідомила, що в сільській раді відсутня інформація щодо розроблення паспорту водного об'єкта розташованого на земельній ділянці площею 17,5995 га з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024, яка перебуває в оренді ФОП ОСОБА_1 . Також, зазначила, що рекомендувала ФОП ОСОБА_1 звернутися до ради з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства Договір оренди землі, у тому числі і розроблення водогосподарського паспорту (а.с. 23-26).
Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області листом №10246-25 від 18.08.2025 повідомив позивачу, що інформація щодо наявності паспорта на водний об'єкт, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 на території Кетрисанівської сільської територіальної громади в Офісі відсутня (а.с. 19).
У подальшому листом від 02.09.2025 №10831-25 Державне агентство водних ресурсів України повідомило позивача, що за період з 06.01.2025 по 28.08.2025 від Кетрисанівської сільської ради паспорт водного об'єкта площею водного дзеркала 17,5995 га на погодження не надходив та не погоджувався (а.с. 62-63).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
У позовній заяві позивач вказує, що невжиття Кетрисанівською сільською радою заходів до розроблення паспорта водного об'єкту, отримання якого є підставою для внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру та обов'язку орендаря сплачувати плату за користування водним об'єктом, суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено бездіяльністю відповідача, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Частиною 1 статті 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Як встановлено судом, 17.05.2011 між Бобринецькою районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на 20 років, предметом якого є земельна ділянка із земель водного фонду загальною площею 17,5995 га, у тому числі: під ставком 10,8881 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1396 га, під пасовищами - 5,2957 га.
При цьому, умова стосовно розміру орендної плати за водний об'єкт у договорі відсутня.
Вказана земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 на даний час відноситься до земель комунальної власності Кетрисанівської сільської територіальної громади, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 договори оренди водних об'єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі. Сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, зобов'язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 51 Водного кодексу України визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За користування водним об'єктом орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за водний об'єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об'єктом.
Згідно даної Методики, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236, розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійснюється за формулою із застосуванням відповідних коефіцієнтів із урахуванням цілі використання водного об'єкта, типу водного об'єкта, місцезнаходження водного об'єкта, можливість регулювання водного об'єкта, глибину водного об'єкта, заростання водного об'єкта вищою рослинністю, площі водного дзеркала при нормальному підпірному рівні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 №572 затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови договори оренди водних об'єктів, укладені відповідно до Типового договору оренди водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420, діють до моменту закінчення строку їх дії.
Поряд з цим за пунктом 48 Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом невід'ємною частиною цього договору є паспорт водного об'єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми - паспорт та/або технічний проект рибогосподарської технологічної водойми.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 затверджено Порядок розроблення паспорта водного об'єкта (далі - Порядок №99).
Згідно із пунктом 2 Порядку №99 він спрямований на встановлення технічних параметрів водного об'єкта, гідрологічних характеристик річки (водотоку), регламентацію експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках, озерах та замкнених природних водоймах (далі - водний об'єкт) для забезпечення сталого використання (включаючи кількісне та якісне відновлення) усіх ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми, надійності функціонування споруд і для підвищення ефективності їх використання.
Пунктом 3 Порядку №99 встановлено, що замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).
Паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження (п. 5 Порядку №99).
Відповідно до пункту 6 Порядку №99 паспорт водного об'єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу. Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об'єкта розпоряднику земельної ділянки під водою.
Таким чином, Законом №963-ІХ від 04.11.2020 було зобов'язано сторін діючих договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, які не містять умов щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року, тобто до 02.03.2022.
При цьому, договір про внесення змін до договору оренди землі в частині визначення додаткового об'єкта оренди водного об'єкта, та розміру плати за його користування має відповідати Типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом та бути погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Обов'язковою передумовою внесення змін до діючих договорів оренди земель водного фонду є виготовлення паспорта водного об'єкта.
Станом на момент звернення прокурора з цим позовом до суду паспорт водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024, Кетрисанівською сільською радою не виготовлений, про що було повідомлено позивача листом від 13.08.2025.
У свою чергу, відсутність паспорту водного об'єкта, яким встановлюються технічні параметри водного об'єкта, його гідрологічні характеристики не дозволяє сторонам договору внести зміни та визначити умови, пов'язані з використанням орендарем водного об'єкта, у тому числі і розмір орендної плати.
Після отримання листа відповідача №11-40/519/1 від 13.08.2025 Перший заступник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області 08.09.2025 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його бездіяльністю Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, в постанові від 19.04.2018р. у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та низці інших, неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.
Відтак, для правильного вирішення спору необхідно перевірити чи дійсно орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносин та чи ухиляється від виконання функцій, покладених на нього законом.
Відповідно до пункту 3 Порядку №99 замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.
Таким чином, саме на розпорядника земельної ділянки покладено обов'язок з оформлення паспорта водного об'єкта.
Оскільки земельна ділянка водного фонду площею 17,5995 га з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024, яка є предметом договору оренди землі, відноситься до земель комунальної власності Кетрисанівської сільської ради, тому її розпорядником відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України є відповідач.
Враховуючи викладене, обов'язок виготовити паспорт водного об'єкта законодавство покладає саме на Кетрисанівську сільську раду, яка, як встановлено судом, юридично значимих дій щодо виготовлення паспорта водного об'єкта, що розташований на орендованій ФОП ОСОБА_1 земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 не вчинила, чим допустила протиправну бездіяльність.
Суд зазначає, що направлення листа орендарю земельної ділянки з приводу приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди землі, у тому числі і розроблення водогосподарського паспорту, не свідчить про усунення допущеної бездіяльності щодо виконання обов'язку із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності Кетрисанівської сільської територіальної громади.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Першого заступника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 загальною площею 17,5995 га, комунальної форми власності.
Зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9024 загальною площею 17,5995 га, комунальної форми власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Перший заступник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, вулиця Братів Лисенків, будинок 5, місто Знам'янка, Кіровоградська область, 27400).
Відповідач - Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365508, вулиця Шкільна, будинок 47, село Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247).
Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК