про залишення позову без розгляду
в частині позовних вимог
20 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6170/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в особі судді Дегтярьової С.В. розглянув в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,,
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не надання відповіді на подану ОСОБА_1 в адресу військової частини НОМЕР_2 заяву направлену за допомогою Укрпошти листом 2502600043059 та вручену в адресу військової частини НОМЕР_2 22 липня 2025 та зобов'язати надати обґрунтовану письмову відповідь на дану заяву;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 20.03.2022 по 31.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.03.2022 р. по 31.12.2022 р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.";
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки та зобов'язати перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки.
Позивач вказав, що в свою чергу, Указом Президента України "Про введення воєнного етану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває й досі.
Вказав, що наказом від 05.05.2025 №45-РС ОСОБА_1 , командира відділення першого артилерійського взводу 7 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , призваного за мобілізацією, виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» через сімейні обставини або інші поважні причини (необхідність здійснення постійного догляду за хворими батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я)) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 09.05.2023 року.
Позивач вказав, що лише на початку червня 2025 ним було отримано від військової частини НОМЕР_2 грошовий атестат №24/5/165 від 22.05.2025 та довідку № 24/5/685 від 22.05.2025 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, довідку № 24/5/686 від 22.05.2025 про розміри щомісячних видів грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 зазначає, що саме зі змісту цих документів позивачу стало відомо, що під час проходження служби з 20.03.2022 по 09.05.2023 відповідачем йому не здійснив нарахування грошового забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року, не здійснено перерахунок грошового забезпечення та інших виплат, та не виплачено різниці в заробітку, не виплачено грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки.
Тому позивач стверджує, що про своє порушене право він дізнався тільки на початку червня 2025 після отримання відповідних документів від військової частини, а тому просив поновити строк звернення до суду.
Ухвалою від 23.09.2025 суд відкрив провадження у справі та, оцінюючи доводи, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнав за необхідне вирішити дане питання за результатами розгляду.
Обґрунтування позову по суті
Позивач вказав, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Стверджує, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував йому індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також в подальшому не включив суму такої індексації до складу грошового забезпечення з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки в період з 20.03.2022 по 31.12.2022, що отримана позивачем після звільнення 10.05.2023.
Щодо пропуску строків звернення до суду
Відповідно до частини 1 ст.233 КЗпП України (у редакції чинній після 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Судом встановлено, що грошові виплати в частині періоду, зокрема, нарахування з 19.07.2022 до 31.12.2022, про які веде мову позивач, повинні були бути нараховані та виплачені йому після 19.07.2022, тобто після набрання чинності вказаних змін, а тому позовні вимоги про нарахування та виплату таких коштів належало заявити до суду у тримісячний строк.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Позивач вказує, що йому було невідомо про те, що грошове забезпечення йому нараховувалось та виплачувалось у зменшеному розмірі.
ОСОБА_1 наголошує, що саме дата одержання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні є датою його обізнаності про порушення прав, що є предметом спору у цій справі, а тому не вважає пропущеним строк звернення до суду, оскільки він його подав 09.09.20205.
Інших причин того, чому позивач не звертався до суду після свого звільнення в період з 06.05.2023 по 09.09.2025 позивач суду не навів.
Надаючи оцінку аргументам позивача та доказам, що знаходяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що до вимог про стягнення заробітку за період з 19 липня 2022 року застосовується частина перша статті 233 КЗпП України, у редакції, що діє з 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Звільнення військовослужбовця відбувається за наказом по особовому складу, в якому вказано, які саме виплати та в якому розмірі такій особі нараховано, які грошові виплати роботодавець військовослужбовцю не нарахував.
Суд звертає увагу на те, що позивач надав до матеріалів справи копію наказу Військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2023 №129 з детальною інформацією про нараховані виплати з вказанням періодів, відповідно до змісту якого позивач виключених зі списків особового складу частини з 10.05.2023 (а.с.15).
Предметом спору у цій справі є наявність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а також подальше включення суми такої індексації до складу грошового забезпечення з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки, зокрема, в період з 19.07.2022 по 31.12.2022.
Верховний Суд у своїй постанові погодився із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
У цій справі це відбулося шляхом обізнаності зі змістом наказу про звільнення з описом необхідних нарахувань та виплат, а також отриманими фактично виплатами.
Доказом того, що у позивача не виникли питання з приводу недоплати грошового забезпечення свідчить відсутність будь-яких його намагань з'ясувати правильність обчислення нарахованого та виплаченого йому при звільненні заробітку за період з 19.07.2022 по 31.12.2022.
Позивач повідомляє, що він звернувся з запитом та лише 22.05.2025 отримав від військової частини НОМЕР_2 грошовий атестат №24/5/165 від 22.05.2025 та довідку № 24/5/685 від 22.05.2025 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, довідку № 24/5/686 від 22.05.2025 про розміри щомісячних видів грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Він стверджує, що саме з цих документів він встановив, що йому не нараховувалась в період проходження служби з 20.03.2022 по 31.12.2022 індексація грошового забезпечення, а також не включались суми такої індексації в подальшому до складу грошового забезпечення з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки, виплачена йому після звільнення.
Матеріали справи містять довідку № 24/5/685 від 22.05.2025 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) для призначення пенсії за період з квітня 2022 по квітень 2023, яка має колонку із загальною назвою "щомісячні додаткові види грошового забезпечення", розділену на три частини без назв, в одній з яких зазначені загальні суми навпроти кожного місяця, колонку "премія" з такими ж сумами навпроти кожного місяця, а також колонку "всього, грн". Можливість встановити зі змісту цієї довідки те, чи нараховувалась позивачеві в період служби індексація грошового забезпечення та в якій сумі, неможливо (а.с.30).
Також справа містить копію довідки №24/5/686 від 22.05.2025 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії. Вказана довідка не містить колонку "індексація" та розділ "одноразові грошові виплати", а тому встановити зі змісту цієї довідки те, чи нараховувалась позивачеві в період служби індексація грошового забезпечення та в якій сумі, а також чи нараховувалась допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки та в якій сумі, неможливо (а.с.30).
З огляду на дані обставини суд критично ставиться до позиції ОСОБА_1 про те, що саме з цих документів позивач дізнався про те, що індексація йому нарахована не в повному обсязі, а грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки нарахована в сумі, що таку індексацію в собі не містить.
Окрім цього, позивач подав також грошовий атестат №24/5/165 від 22.05.2025, який містить інформацію про виплату позивачеві при звільненні 09.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки (а.с.32).
Суд бере до уваги той факт, що позивач не пояснив суду того, чому він після отримання копії наказу про звільнення від 09.05.2023 №129, в якому детально розписані всі нараховані виплати позивачеві за періодами (а.с.33), не звернувся до суду протягом трьох місяців з позовними вимогами, що є предметом розгляду даного провадження.
Суд критично оцінює позицію ОСОБА_1 з приводу того, що саме дата одержання на його запит від роботодавця грошового атестату №24/5/165 від 22.05.2025 та довідок №24/5/685 від 22.05.2025 та № 24/5/686 від 22.05.2025 є датою його обізнаності про порушення прав, що є предметом спору у цій справі, оскільки такі документи містять тільки суми, які фактично отримував позивач, в тому числі і суму отриманої при звільненні 09.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, що достеменно йому було відомо і так.
Суд вважає, що відсутність у позивача грошового атестату №24/5/165 від 22.05.2025 та довідок №24/5/685 від 22.05.2025 та № 24/5/686 від 22.05.2025 не перешкоджала зверненню його з позовом до суду, оскільки всю інформацію з приводу нарахувань та виплат суд міг витребувати у відповідача як за власною ініціативою, так і за необхідності, за клопотанням позивача, а зміст отриманих позивачем документів не є за суттю повідомленням про суми, нараховані та отримані ним після звільнення в розумінні ст.116 КЗпП України.
Суд вважає, що позивачу було достеменно відомо про розмір нарахованої та виплаченої йому після 09.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, а також відсутності виплати індексації у вказаному періоді, а тому чекати інформації з цими ж сумами виплат для звернення до суду не було потреби.
Більш того, пасивна поведінка позивача з 10.05.2023 по початок червня 2025 року (період, коли, зі слів позивача, він отримав грошовий атестат №24/5/165 від 22.05.2025 та довідки №24/5/685 від 22.05.2025 та № 24/5/686 від 22.05.2025) свідчить про відсутність інтересу до вказаних правовідносин з приводу нарахування та виплати грошового забезпечення.
Суд вважає, що позивач повинен був дотриматись вимог, визначених законом та подати позов у тримісячний строк, визначений ст.233 КЗпПУ, однак, він цього не зробив.
Суд бере до уваги той факт, що жодної причини поважності пропуску строку звернення до суду позивач не навів. Не повідомив він також і будь-яких обставин, що перешкодили йому реалізувати своє право в цій частині.
Згідно пп.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 19.07.2022 по 31.12.2022, зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, а також визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки, індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки та зобов'язати перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА