18 листопада 2025 року справа №320/1707/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Промоушн Медіа Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Промоушн Медіа Груп» (далі - позивач, ПП «Промоушн Медіа Груп») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому (з урахуванням уточненого позову від 31.01.2024) позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9214680/37558385 від 19.07.2023, яким Приватному підприємству «Промоушн Медіа Груп» (код ЄДРПОУ: 37558385; місцезнаходження: вул. Малевича Казимира, буд. 86, м. Київ, 03150) відмовлено в реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023 (сума ПДВ 44 774,97 грн) у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: Львівська площа, 8, місто Київ, 03150) зареєструвати податкову накладну №15 від 24.05.2023 (сума ПДВ 44 774,97 грн), датою її первинного подання платником податків на реєстрацію - 14.06.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій чітко зазначити правильне найменування позивача у даній справі.
31.01.2024 на офіційну електронну адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків від 31.01.2024, до якої додано уточнений адміністративний позов, в якому зазначено найменування позивача - Приватне підприємство «Промоушн Медіа Груп».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази у сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 виправлено описку в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі №320/1707/24, зазначивши правильно найменування позивача - «Приватне підприємство «Промоушн Медіа Груп»» у відповідному відмінку.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішення ГУ ДПС у м. Києві №9214680/37558385 від 19.07.2023, яким Приватному підприємству «Промоушн Медіа Груп» (код ЄДРПОУ: 37558385; місцезнаходження: вул. Малевича Казимира, буд. 86, м. Київ, 03150) відмовлено в реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023 (сума ПДВ 44 774,97 грн) у Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими та протиправними.
Позивач зазначає, що контролюючий орган повинен конкретизувати у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН перелік документів, які вимагаються від платника податку.
Позивач вважає, що виконав вимоги законодавства щодо подання документів, на підставі яких податковий орган повинен був прийти до висновків про підтвердження господарської операції, її правомірність та прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної.
27.02.2024 представником позивача подано через підсистему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024.
22.04.2024 на адресу суду від відповідача-1 та відповідача-2 надійшли відзиви на позовну заяву.
У наданих до суду відзивах на позовну заяву відповідачі, із посиланням на окремі положення податкового законодавства України, вказують на правомірність прийнятого рішення.
Також, відповідачі зазначають про неможливість проведення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем достатнього обсягу підтверджуючих документів по господарській операції. Так, контролюючим органом не отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому прийнято рішення, що відповідає чинному законодавству.
Окрім того, відповідачі доводять, що пред'явлені вимоги зобов'язального характеру про проведення реєстрації податкової накладної в ЄРПН є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а відтак підлягають відхиленню за результатами судового розгляду справи.
17.05.2024 представником позивача подано через підсистему «Електронний суд» письмові пояснення, у яких повторно наголошено на тому, що позивачем надано контролюючому органу всі наявні первинні документи на підтвердження відсутності ризикованості проведеної господарської операції та у відповідача-1 були відсутні підстави як для витребування додаткових документів, так і для відмови у реєстрації податкової накладної.
22.05.2024 представником позивача подано через підсистему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне підприємство «Промоушн Медіа Груп» (ідентифікаційний код 37558385, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.02.2011, номер запису 10681020000027447, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ПП «Промоушн Медіа Груп» є платником податку на додану вартість з 16.05.2011 (ІПН 375583826505), що підтверджується витягом №1626504504263 з Реєстру платників податку на додану вартість від 30.03.2016.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ПП «Промоушн Медіа Груп» є: 73.11 Рекламні агентства (основний); 18.12 Друкування іншої продукції; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Згідно розрахунково-платіжної відомості за серпень 2023 року на підприємстві працює 6 осіб. Місячний фонд оплати праці складає 90 909,34 грн.
Відповідно до повідомлень форми №20-ОПП від 25.01.2023 та від 13.04.2023 ПП «Промоушн Медіа Груп» використовує у своїй діяльності наступні об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність:
склад, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.10, належить ПП «Промоушн Медіа Груп» на праві короткострокового користування, оренди або найму;
офіс, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, корпус В, оф. 234, належить ПП «Промоушн Медіа Груп» на праві короткострокового користування, оренди або найму.
Судом встановлено, що між ПП «Промоушн Медіа Груп» (виконавець) та ТОВ «Рекордаті Україна» (ідентифікаційний код: 38688480) (замовник) укладено Договір №10/11-22 від 10.11.2022 (далі - Договір) на виготовлення та поставку промоційної продукції та інших маркетингових послуг.
Відповідно до пункту 1.1. Договору за завданням замовника, виконавець зобов'язується професійно, своєчасно та якісно виконати роботи та/або надати послуги з виготовлення та поставки промоційної продукції (надалі - продукція) та інших маркетингових послуг, а замовник, за відсутності претензій, зобов'язується прийняти, та оплатити надані послуги та виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Актами прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт та Видатковими накладними до нього та відповідними Додатками.
В цілях даного Договору під роботами та послугами розуміється наступне: 1.2.1 . розроблення стилю, дизайну та макетів для замовника; 1.2.2; здійснення розробки рекламних кампаній, фото- та телезйомка; 1.2.3. проведення дослідження ринку, організація фокус-груп; 1.2.4. надання інших послуг в галузі розробки та креативу, а також редакційні послуги; 1.2.5. виготовлення поліграфічної продукції; 1.2.6. виготовлення сувенірної, в тому числі, швейної продукції; 1.2.7. виготовлення стендових конструкцій; 1.2.8. розміщення рекламних матеріалів на рекламоносіях; 1.2.9. здійснення повного комплексу послуг з логістики виготовленої продукції та поставки у місця, визначені замовником; 1.2.10. надання послуг по сортуванню виготовленої продукції, згідно вимог замовника; 1.2.11. надання інших послуг по виготовленню рекламних матеріалів та їх розміщенню. 1.2.12 інші послуги за згодою сторін (перелік не є вичерпаним) (пункт 1.2. Договору).
У свою чергу, у пункті 1.3 Договору сторони передбачили, що у випадку необхідності отримання послуг або продукції за даним Договором сторони укладають відповідний Додаток до цього Договору, в якому зазначають обсяг послуг/продукції, що будуть надаватися/поставлятися, строки їх надання/постачання, вартість послуг/продукції, порядок розрахунків та інші умови за згодою сторін. Зазначений Додаток з моменту його підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість послуг/продукції зазначається сторонами в Додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору.
22.05.2023 позивач та ТОВ «Рекордаті Україна» уклали Додаток №4 до Договору (далі - Додаток №4»).
Пунктом 1 Додатку №4 визначено, що виконавець приймає на себе зобов'язання надати/поставити, а замовник прийняти та оплатити надання послуг/постачання продукції в кількості та по цінам, що зазначені у таблиці, а саме:
1. мило 450 мл з нанесенням логотипу Прокто-Глівенол, Гінкорт Форт у кількості 1340 шт., загальна вартість надання послуг - 67 442,20 грн;
2. брендована коробка Прокто-Глівенол, Гінкорт Форт з наповненням рукавички 15 пар у кількості 450 шт., загальна вартість надання послуг - 33 660,00 грн;
3. брендована коробка Гексаспрей, Гексаліз з наповненням шпателі 20 шт. у кількості 1200 шт., загальна вартість надання послуг - 45 120,00 грн;
4. медична клейонка з нанесенням логотипу Прокто-Глівенол/Гінкорт Форт, Гексаспрей/Гексаліз у кількості 1173 шт., загальна вартість надання послуг - 301 519,65 грн.
Відповідно до пункту 2 Додатку №4 загальна вартість продукції становить: 537 290,22 грн. (П'ятсот тридцять сім тисяч двісті дев'яносто гривень 22 копійки), в т. ч. ПДВ 20 % - 89548,37 грн.
Вартість Продукції за пунктом 2 Додатку №4 сплачується замовником наступним чином: перша частина в сумі 268649,82 грн, в т.ч ПДВ 20% - 44774,97 грн не пізніше трьох банківських днів з дати отримання рахунку на оплату від виконавця, друга частина в сумі 268 640,40 грн, в т.ч. ПДВ 20%-44773,40 грн не пізніше трьох банківських днів з дати отримання готової продукції та підписання видаткової накладної (пункт 3 Додатку №4).
Термін надання послуг/постачання продукції 25 (двадцять п'ять) робочих днів з дати погодження макетів замовником (пункт 4 Додатку №4).
22.05.2023 на виконання умов Договору позивачем було виставлено ТОВ «Рекордаті Україна» рахунок на оплату №65 першої частини (авансу) у розмірі 268649,82 грн, в т.ч ПДВ 20% - 44774,97 грн.
24.05.2023 ТОВ «Рекордаті Україна», у відповідності до вимог пункту 3 Додатку №4, здійснено оплату у розмірі 268 649,82 грн, в т.ч ПДВ 20% - 44774,97 грн, що підтверджується кредитовим повідомленням від 29.06.2023 та випискою по рахунку ПП «Промоушн Медіа Груп».
На підставі сплати ТОВ «Рекордаті Україна» авансового платежу за Договором позивачем відправлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 24.05.2023.
14.06.2023 позивачем отримано квитанцію №9140567394, у якій зазначено наступне: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 24.05.2023 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4911, 6304, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D»=12.7045%, «Р»=290580.98 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатися у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису). Сертифікат: №' 00a8d04e001fc34000000004e13230dd8a64b226', видавець: 'UA-43174711-0122' 'КНЕДП ІДД ДПС', найменування 'Сівчиков Павло Олександрович'»
05.07.2023 ПП «Промоушн Медіа Груп» подано пояснення вих. №0507 до повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено. У зазначених поясненнях позивачем описано зміст господарських операцій ПП «Промоушн Медіа Груп» з контрагентом ТОВ «Рекордаті Україна» та надано всі наявні первинні документи на підтвердження підстав формування податкової накладної, а саме: документи покупця щодо відносин позивача з ТОВ «Рекордаті Україна»: Договір №10/11-22 від 10.11.2022 та Додаток №4 до Договору, рахунок №65 від 22.05.2023 та документ, що підтверджую отримання попередньої оплати за Договором від ТОВ «Рекордаті Україна» - кредитове повідомлення від 29.06.2023 (номер платежу: 1112; референс клірингу: ПД 1112 24.05.2023; референс транзакції: 000002820604391000000000TR), отримане в клієнт-банку (інтернет-банкінгу) ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (внесення частини коштів, на які складено податкову накладну №15 від 24.05.2023)); документи постачальника ТОВ ВПК Центрдрук щодо відносин з позивачем: видаткова накладна №2306-20 від 19.06.2023, рахунок-фактура №Раx-2306-20 від 09.06.2023); документи постачальника ТОВ Медіком Україна щодо відносин з позивачем: видаткова накладна №3359 від 26.05.2023, рахунок на оплату №3508 від 25.05.2023; документ, що підтверджує оплату - дебетове повідомлення від 29.06.2023, номер платежу: 3965, ідентифікатор транзакції: 202305253CCE000Е, референс клірингу: ПД 3965 25.05.2023, референс транзакції: 000002820900410000000000TR); документи постачальника ТОВ Апексмед щодо відносин з позивачем: видаткова накладна №515 від 09.06.2023; рахунок на оплату №440 від 07.06.2023; документ, що підтверджує оплату - дебетове повідомлення від 29.06.2023, номер платежу: 3999, ідентифікатор транзакції: 202306083CCE000D, референс клірингу: ПД 3999 08.06.2023, референс транзакції: 000002823516684000000000TR); документи постачальника ПП Вертекс щодо відносин з позивачем: договір купівлі-продажу №2905-1 від 29.05.2023; рахунок до сплати №671 від 30.05.2023; документ, що підтверджує часткову оплату - дебетове повідомлення від 29.06.2023, номер платежу: 3981, ідентифікатор транзакції: 202305303CCE000G, референс клірингу: ПД 3981 30.05.2023, референс транзакції: 000002821580994000000000TR); таблиця даних платника податків від 22.10.2022, квитанція №2 від 22.10.2022 про прийняття таблиці до розгляду, рішення від 08.11.2022 №7574184/37558385 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яким враховано відповідну таблицю даних.
11.07.2023 ГУ ДПС у м. Києві направлено позивачу повідомлення №9163329/37558385 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому зазначено про необхідність надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено: платіжне доручення щодо отримання коштів не містить печатки банку (подія ПН).
В матеріалах справи відсутня інформація про подання позивачем додаткових пояснень та документів до ГУ ДПС у м. Києві.
В подальшому, рішенням ГУ ДПС у м. Києві №9214680/37558385 від 19.07.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023 з підстави: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». У графі «Додаткова інформація» податковим органом не зазначено жодної інформації.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача-1, 27.07.2023 позивач направив в електронному вигляді скаргу до ДПС України на рішення №9214680/37558385 від 19.07.2023.
За результатами розгляду скарги ПП «Промоушн Медіа Груп» 02.08.2023 відповідачем-2 було прийнято рішення №61560/37558385/2, якими скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у м. Києві №9214680/37558385 від 19.07.2023 - без змін.
Позивач, вважаючи, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №9214680/37558385 від 19.07.2023 є необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктами 201.7 та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із отриманням ПП «Промоушн Медіа Груп» авансового платежу у розмірі 268 649,82 грн, в т.ч ПДВ 20% - 44774,97 грн від ТОВ «Рекордаті Україна», на виконання вимог податкового законодавства позивачем відправлено на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 24.05.2023.
14.06.2023 позивачем отримано квитанцію №9140567394, в якій, як підставу для зупинення реєстрації податкової накладної від 24.05.2023 №15, відповідачем-1 вказано, що обсяг постачання товару/послуги 4911, 6304, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=12.7045%, «Р»=290580.98. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року по справі № 380/2365/21.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, у вказаній вище квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту (пункт 9 Порядку №520).
Згідно з пунктом 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, в розрізі положень пунктів 11, 12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом із матеріалів справи, 05.07.2023 ПП «Промоушн Медіа Груп» подано до ГУ ДПС у м. Києві пояснення вих. №0507 до повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено. У зазначених поясненнях позивачем описано зміст господарських операцій ПП «Промоушн Медіа Груп» з контрагентом ТОВ «Рекордаті Україна» та надано всі наявні первинні документи на підтвердження підстав формування податкової накладної, а саме: документи покупця щодо відносин позивача з ТОВ «Рекордаті Україна»: Договір №10/11-22 від 10.11.2022 та Додаток №4 до Договору, рахунок №65 від 22.05.2023 та документ, що підтверджую отримання попередньої оплати за Договором від ТОВ «Рекордаті Україна» - кредитове повідомлення від 29.06.2023 (номер платежу: 1112; референс клірингу: ПД 1112 24.05.2023; референс транзакції: 000002820604391000000000TR), отримане в клієнт-банку (інтернет-банкінгу) ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (внесення частини коштів, на які складено податкову накладну №15 від 24.05.2023)); документи постачальника ТОВ ВПК Центрдрук щодо відносин з позивачем: видаткова накладна №2306-20 від 19.06.2023, рахунок-фактура №Раx-2306-20 від 09.06.2023); документи постачальника ТОВ Медіком Україна щодо відносин з позивачем: видаткова накладна №3359 від 26.05.2023, рахунок на оплату №3508 від 25.05.2023; документ, що підтверджує оплату - дебетове повідомлення від 29.06.2023, номер платежу: 3965, ідентифікатор транзакції: 202305253CCE000Е, референс клірингу: ПД 3965 25.05.2023, референс транзакції: 000002820900410000000000TR); документи постачальника ТОВ Апексмед щодо відносин з позивачем: видаткова накладна №515 від 09.06.2023; рахунок на оплату №440 від 07.06.2023; документ, що підтверджує оплату - дебетове повідомлення від 29.06.2023, номер платежу: 3999, ідентифікатор транзакції: 202306083CCE000D, референс клірингу: ПД 3999 08.06.2023, референс транзакції: 000002823516684000000000TR); документи постачальника ПП Вертекс щодо відносин з позивачем: договір купівлі-продажу №2905-1 від 29.05.2023; рахунок до сплати №671 від 30.05.2023; документ, що підтверджує часткову оплату - дебетове повідомлення від 29.06.2023, номер платежу: 3981, ідентифікатор транзакції: 202305303CCE000G, референс клірингу: ПД 3981 30.05.2023, референс транзакції: 000002821580994000000000TR); таблиця даних платника податків від 22.10.2022, квитанція №2 від 22.10.2022 про прийняття таблиці до розгляду, рішення від 08.11.2022 №7574184/37558385 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яким враховано відповідну таблицю даних.
11.07.2023 ГУ ДПС у м. Києві направлено позивачу повідомлення №9163329/37558385 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому зазначено про необхідність надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено: платіжне доручення щодо отримання коштів не містить печатки банку (подія ПН).
В подальшому, рішенням ГУ ДПС у м. Києві №9214680/37558385 від 19.07.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023 з підстави: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Однак, судом встановлено, що у вищевказаному переліку документів контролюючим органом не було підкреслено документи, які не надано.
У графі «Додаткова інформація» відсутня будь-яка інформація.
Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами, для реєстрації спірної податкової накладної.
Водночас, у повідомленні №9163329/37558385 від 11.07.2023 відповідач-1 наголошував на тому, що подане позивачем платіжне доручення щодо отримання коштів не містить печатки банку (подія ПН).
Надаючи правову оцінку доводам ГУ ДПС у м. Києві, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачем, на підтвердження внесення ТОВ «Рекордаті Україна» передоплати у розмірі 268 649,82 грн, в т.ч ПДВ 20% - 44774,97 грн за Договором №10/11-22 та Додатком №4, надано податковому органу кредитове повідомлення від 29.06.2023 (номер платежу: 1112; референс клірингу: ПД 1112 24.05.2023; референс транзакції: 000002820604391000000000TR), отримане в клієнт-банку (інтернет-банкінгу) ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.1.2004 №22, яка встановлювала вимогу щодо проставлення банківською установою печатки на платіжному документі, на момент виникнення спірних правовідносин, втратила чинність.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в силу вимог статті 58-1 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Так, відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Отже, всупереч доводів ГУ ДПС у м. Києві, печатка банку не є обов'язковим реквізитом платіжної інструкції.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що останній зазначив та надав контролюючому органу всі документи про реальність виконання господарської операції.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суду не було надано копію протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалось питання щодо реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023, вимоги ухвали суду про витребування доказів відповідачем-1 проігноровано.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операцію, на підставі якої сформовано податкову накладну №15 від 24.05.2023 та неврахування наданих позивачем копій необхідних первинних документів (в розумінні Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаною податковою накладною.
Тож, надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем-1 рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії відповідача-1 з прийняття спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначено підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчить про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Під час розгляду справи відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії ГУ ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві №9214680/37558385 від 19.07.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування податкову накладну №15 від 24.05.2023 фактичною датою її подання, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3370 від 15.08.2023, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.
Крім того, в силу частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
З наведеної норми вбачається, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Також суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад від 01.09.2021 року у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 року у справі №923/560/17, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 04.12.2023 у справі №420/329/21.
На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору №05/05 про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2023; копію рахунку №01/0823 від 15.08.2023; копію платіжної інструкції №4160 від 16.08.2023; копію рахунку №03/02 від 17.04.2024; копію платіжної інструкції №283 від 17.04.2024; копію фільтрованої виписки за період з 01.08.2023 по 22.05.2024 з рахунку ПП «Промоушн Медіа Груп»; копію акта №1-01 від 17.04.2024 про прийняття юридичних послуг (правничої допомоги) до договору №05/05 про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2023; копію акта №1-02 від 20.05.2024 про прийняття юридичних послуг (правничої допомоги) до договору №05/05 про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2023; детальний опис та розрахунок (звіт адвоката) щодо робіт (наданих послуг) з професійної правничої допомоги..
Згідно з пунктом 1.2 договору №05/05 про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2023 відповідно до умов цього договору, адвокат зобов'язується надати клієнту наступні юридичні послуги (правову допомогу): представництво клієнта у Київському окружному адміністративному суді щодо оскарження дій Головного управління ДПС у м. Києві та/або Державної податкової служби України відносно відмови у реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023 (підготовка та подача адміністративного позову, відповіді на відзив, залежно від форми здійснення судочинства - участь у судових засіданнях тощо). За цим договором адвокатом здійснюється повний супровід відповідної судової справи в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 5.4. договору №05/05 про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2023 сторони домовились, що за надання правової допомоги (юридичних послуг), передбачених пунктом 1.2 цього договору, клієнт сплачує адвокатові гонорар у фіксованому розмірі, що становить грошових еквівалент 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ за повний супровід відповідної судової справи в суді першої інстанції.
На підставі умов зазначеного договору адвокат Бубало Віталій Ігорович надав позивачу рахунки на оплату правничої допомоги: №01/0823 від 15.08.2023 на суму 10 500,00 грн та №03/02 від 17.04.2024 на суму 4 500,00 грн, всього - 15 000,00 грн.
За надання послуг за договором позивач оплатив адвокату Бубалу Віталію Ігоровичу гонорар у сумі 15 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4160 від 16.08.2023 та №283 від 17.04.2024.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що заявлені витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально.
Суд вказує, що у відзиві на позовну заяву представником відповідачів не наведено жодних заперечень щодо розміру визначених ПП «Промоушн Медіа Груп» судових витрат. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у вигляді окремого процесуального документу відповідачами також не подавалось.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача необхідно стягнути 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9214680/37558385 від 19.07.2023, яким Приватному підприємству «Промоушн Медіа Груп» (ідентифікаційний код: 37558385; місцезнаходження: вул. Малевича Казимира, буд. 86, м. Київ, 03150) відмовлено в реєстрації податкової накладної №15 від 24.05.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393; місцезнаходження: Львівська площа, 8, місто Київ, 03150) зареєструвати податкову накладну №15 від 24.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію - 14.06.2023
4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Промоушн Медіа Груп» (ідентифікаційний код: 37558385, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86) судовий збір у розмірі 2864,00 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код ВП 44116011).
5. Стягнути на користь Приватного підприємства «Промоушн Медіа Груп» (ідентифікаційний код 37558385, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.