18 листопада 2025 року справа №320/1547/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос" до Антимонопольного комітету України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальний заклад загальної середньої освіти "Ліцей Петропавлівський" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос" з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13945-р/пк-пз від 04.09.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос" зазначає, що його тендерна пропозиція була подана відповідно до вимог тендерної документації та положень Закону України "Про публічні закупівлі". У складі пропозиції було надано документи, які підтверджують відповідність товару технічним, якісним та кількісним характеристикам, визначеним у тендерній документації, зокрема у Додатку №2. Позивач звертає увагу, що вимога щодо надання сертифіката відповідності або санітарно-епідеміологічного висновку на римські штори є необґрунтованою, оскільки відповідно до чинного законодавства України, зокрема Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, затвердженого наказом Держспоживстандарту №28 від 01.02.2005, римські штори та комплектуючі до них не підлягають обов'язковій сертифікації.
На підтвердження цього позивач надав до тендерної пропозиції лист сертифікаційного органу ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" №21-09/0017 від 09.02.2023, а також аналогічний висновок ТОВ "ВЕС "УКРЕКСПЕРТИЗА" №200821/01 від 20.08.2021, які підтверджують, що продукція, яка є предметом закупівлі, не підлягає обов'язковій сертифікації. Позивач також зазначає, що скаржник (ФОП ОСОБА_1 ) сам долучив аналогічний висновок до своєї тендерної пропозиції, що свідчить про обізнаність сторін щодо нормативного статусу продукції.
Крім того, позивач надав низку документів, які підтверджують якість товару, зокрема: технічну специфікацію, лист-згоду з технічними вимогами, гарантійний лист щодо новизни та належного пакування товару, паспорт якості на комплект римських штор, а також висновки санітарно-епідеміологічної експертизи на складові частини товару - тканину, алюмінієву стрічку, пластикові та алюмінієві деталі. Позивач наголошує, що ці складові є невід'ємними частинами предмета закупівлі, а отже, документи, що підтверджують їх якість, мають бути враховані при оцінці тендерної пропозиції.
Позивач також заперечує доводи Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо надання 24 годин на виправлення технічних характеристик, зазначаючи, що така дія не суперечить Особливостям здійснення закупівель в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, оскільки не йдеться про виправлення невідповідностей, а про уточнення інформації, що не змінює суті пропозиції.
На думку позивача, рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель є необґрунтованим, суперечить принципам публічних закупівель, зокрема добросовісній конкуренції, недискримінації учасників, об'єктивності та неупередженості. Позивач вважає, що його пропозиція відповідала всім вимогам тендерної документації, а рішення Комісії сприяло порушенню рівного ставлення до учасників та створенню перешкод для ефективного проведення закупівлі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальний заклад загальної середньої освіти "Ліцей Петропавлівський" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області; на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
08.02.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також 08.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос" щодо скасування рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13945-р/пк-пз від 04.09.2023. Відповідач наполягає на правомірності прийнятого рішення, посилаючись на норми Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022.
Відповідач зазначає, що скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була подана через електронну систему закупівель відповідно до вимог пунктів 55-57 Особливостей, з дотриманням порядку реєстрації та оплати. Комісія Антимонопольного комітету України, діючи в межах повноважень, передбачених статтею 18 Закону, прийняла скаргу до розгляду та здійснила її аналіз на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також пояснень, наданих замовником.
За результатами розгляду скарги Комісія встановила, що тендерна пропозиція ТОВ "ВП Геліос" не містила належних документів, які підтверджують відповідність товару - комплекту римських штор - вимогам тендерної документації, державним стандартам та умовам договору. Зокрема, у складі пропозиції були відсутні: копія сертифіката відповідності, копія санітарно-епідеміологічного висновку, а також гарантійний лист про відповідність конструкції товару вимогам ДСТУ 1681-96 та ДСТУ EN 60335-2-97:2018. Відповідач наголошує, що ці документи були передбачені тендерною документацією як обов'язкові для підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
Відповідач звертає увагу, що замовник надав переможцю 24 години на довантаження документів, що, на думку Комісії, суперечить пункту 43 Особливостей, який забороняє внесення змін до технічної частини тендерної пропозиції після її подання. Відповідач вважає, що така дія замовника порушила принцип рівного ставлення до учасників та створила перевагу для одного з них.
Крім того, відповідач зазначає, що документи, надані переможцем у відповідь на вимоги замовника, не підтверджують якість саме предмета закупівлі - римських штор, а стосуються лише окремих складових, таких як тканина, алюмінієва стрічка, пластикові деталі, або взагалі стосуються системи екологічного управління виробництвом. Відповідач підкреслює, що ці складові не є самостійним предметом закупівлі, а отже, не можуть слугувати належним підтвердженням відповідності товару вимогам тендерної документації.
Комітет також зазначає, що паспорт якості, наданий переможцем, не містить конкретних характеристик товару, передбачених позиціями тендерної документації, зокрема щодо щільності тканини, способу нанесення малюнку, кольору та текстури. Відповідач вважає, що така невідповідність є підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Антимонопольний комітет України наполягає, що рішення Комісії було прийняте на підставі об'єктивного аналізу наданих матеріалів, у межах повноважень, визначених законодавством, та з дотриманням принципів публічних закупівель, зокрема прозорості, недискримінації та добросовісної конкуренції.
Треті особи правом на подання письмових пояснень не скористались.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.07.2023 Комунальний заклад загальної середньої освіти "Ліцей Петропавлівський" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, як замовник у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", оголосив відкриті торги з особливостями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників на період дії правового режиму воєнного стану". Ідентифікатор закупівлі - UA-2023-07-27-003906-а. Предметом закупівлі визначено вироби домашнього текстилю - римські штори з монтажем, за кодом ДК 021:2015 39510000-0, що підтверджується оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2023-07-27-003906-а (а.с. 13-15).
Участь у процедурі закупівлі взяли три учасники: товариство з обмеженою відповідальністю "ВПІ Геліос", фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Розкриття тендерних пропозицій відбулось 07.08.2023.
За результатами оцінки пропозицій, уповноважена особа замовника Юлія Глущенко протоколом (а.с. 83-85) визначила тендерну пропозицію ТОВ "ВП Геліос" як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Зокрема, замовник встановив, що у складі пропозиції відсутні документи, які підтверджують відповідність конструкції товару вимогам державних стандартів, технічним умовам та іншим нормативним актам, а саме: копія сертифіката відповідності, копія санітарно-епідеміологічного висновку, а також гарантійний лист про відповідність конструкції товару вимогам ДСТУ 1681-96 та ДСТУ EN 60335-2-97:2018.
У зв'язку з цим, замовником було надано ТОВ "ВП Геліос" 24 години на усунення невідповідностей шляхом довантаження необхідних документів. У відповідь на це товариство надало низку додаткових матеріалів. Замовник, ознайомившись із довантаженими документами, дійшов висновку, що надані документи не змінюють суті тендерної пропозиції, не впливають на найменування, модель чи марку товару, а отже, не порушують вимог пункту 43 Особливостей.
Відтак, після усунення зазначених недоліків, за результатами оцінки пропозицій, уповноважена особа замовника Юлія Глущенко протоколом від 14.08.2023 №14/08-23 (а.с. 86-87) визначила тендерну пропозицію ТОВ "ВП Геліос" як таку, що відповідає вимогам тендерної документації, та визнала її переможною. Повідомлення про намір укласти договір з переможцем було оприлюднено в електронній системі закупівель того ж дня.
19.08.2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав скаргу №2 (а.с. 88-92) до Антимонопольного комітету України через електронну систему закупівель. У скарзі заявник просив зобов'язати замовника скасувати рішення про визначення переможця та встановити порушення процедури закупівлі. У скарзі заявник зазначив, що замовником було надано товариству з обмеженою відповідальністю "ВП ГЕЛІОС" (учаснику закупівлі, якого визначено переможцем) 24 години на виправлення технічних вимог до предмета закупівлі, зокрема на довантаження таких документів: висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на тканину поліестерову для римських штор, гарантійного листа про відповідність конструкції товару вимогам та стандартам, копії сертифіката відповідності або санітарно-епідеміологічного висновку. Скаржник вважає, що такі дії замовника суперечать пункту 43 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, та підпадають під дію частини другої пункту 44 Особливостей, яка передбачає обов'язкове відхилення тендерної пропозиції у разі її невідповідності технічній специфікації та іншим вимогам тендерної документації.
Скаржник також звернув увагу, що наданий переможцем паспорт якості не містить характеристик, які відповідають предмету закупівлі, зокрема щодо позицій 7 та 8, де зазначено тканину текстурну з сублімаційним друком, що, на думку скаржника, не узгоджується з вимогами тендерної документації. Крім того, у складі тендерної пропозиції переможця були відсутні документи, прямо передбачені додатком 1 до тендерної документації, а саме: гарантійний лист про відповідність конструкції товару вимогам ДСТУ 1681-96 та ДСТУ EN 60335-2-97:2018, копія сертифіката відповідності або санітарно-епідеміологічного висновку.
Скаржник зазначив, що після надання 24 годин на виправлення, переможець не завантажив до електронної системи вказаний гарантійний лист, що, на думку скаржника, підтверджує порушення вимог тендерної документації. Окремо скаржник навів перелік документів, наданих переможцем, які, на його думку, не стосуються предмета закупівлі, а саме: висновки ДСЕЕ щодо деталей пластмасових, алюмінієвої стрічки, тканини для жалюзі, сертифікат на систему екологічного управління виробництвом тощо. Скаржник вважає, що ці документи не підтверджують якість та відповідність саме римських штор, які є предметом закупівлі.
У скарзі також зазначено, що дії замовника порушують принципи здійснення публічних закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема принципи добросовісної конкуренції, об'єктивного та неупередженого визначення переможця. Скаржник вважає, що уповноважена особа замовника необ'єктивно оцінила тендерну пропозицію переможця, не звернула увагу на її невідповідність вимогам тендерної документації та неправомірно визначила її переможною, чим порушила право скаржника на рівну участь у процедурі закупівлі.
У зв'язку з викладеним, скаржник просив Антимонопольний комітет України прийняти скаргу до розгляду, встановити порушення процедури закупівлі, зобов'язати замовника скасувати рішення про визначення переможця та рішення про намір укласти договір з ТОВ "ВП Геліос".
22.08.2023 Комісія Антимонопольного комітету України прийняла скаргу до розгляду (рішення №13161-р/пк-из). У ході розгляду скарги Комісія отримала пояснення замовника від 24.08.2023 №48 (а.с. 93-94), а також здійснила аналіз інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.
За результатами розгляду скарги, 04.09.2023 Комісія ухвалила рішення №13945-р/пк-пз (а.с. 95-108), яким зобов'язала замовника скасувати рішення про визначення ТОВ "ВП Геліос" переможцем процедури закупівлі. У рішенні зазначено, що тендерна пропозиція переможця не містила документів, які підтверджують відповідність товару державним стандартам та умовам договору, а також що надання 24 годин на довантаження документів суперечить пункту 43 Особливостей.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.1192 №922-VІІІ (надалі - Закон №922-VІІІ) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктами 18, 31 та 32 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII надано визначення термінам:
тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок розгляду та оцінки замовником тендерних пропозицій визначений в статті 28 Закону №922-VІІІ.
Зокрема, відповідно до частини 4 цієї статті, після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (частина 6 статті 28 Закону №922-VІІІ).
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №922-VІІІ оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 21 Закону №922-VІІІ в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №922-VІІІ тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
В контексті приписів частини 2 статті 22 Закону №922-VІІІ тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніпіе зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина 3 статті 22 Закону №922-VІІІ).
Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, частиною 2 статті 23 Закону №922-VІІІ передбачено, що замовник має право з власної ініціативи або за результатами звернень внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону №922-VІІІ тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій (частина 5 зазначеної статті Закону).
Порядок розгляду та оцінки тендерних пропозицій визначений статтею 29 Закону №922-VIII.
Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону №922-VIII).
За приписами частин 9 - 10 статті 29 Закону №922-VIII після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Частиною 15 статті 29 Закону №922-VIII встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VІІІ передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Згідно з частиною 6 статті 33 Закону №922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Частиною 3 статті 8 Закону №922-VIII, зокрема, передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 26.11.1993 №3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до статті 3 Закону №3659-XII серед основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (частина 7 статті 6 Закону №3659-XII).
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 18 Закону №922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до Закону №922-VIII та Закону №3659-XII.
Відповідно до статті 14 Закону №3659-XII постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження:
1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;
2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації;
3) перевіряти рішення адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України;
4) переглядати рішення, прийняті постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України;
5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;
7) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
8) визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;
9) вносити до органів виконавчої влади обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;
10) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
11) розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови, а також перевіряти законність та обґрунтованість постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах;
12) звертатися до суду із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відтак, постійно діюча колегія Антимонопольного комітету України в силу закону наділена повноваженнями щодо розгляду скарг щодо порушень законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття рішень щодо припинення останніх.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений у статті 18 Закону №922-VIII, за змістом якої скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель в день подання скарги, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом зі скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.
Частиною 18 вказаної статті передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються:
1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;
2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;
3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;
4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника (частина 19 статті 18 Закону №922-VIII).
Частиною 22 статті 18 Закону №922-VIII встановлено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Судом встановлено, що 19.08.2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав скаргу №2 до Антимонопольного комітету України через електронну систему закупівель щодо порушення процедури відкритих торгів з особливостями, оголошених Комунальним закладом загальної середньої освіти "Ліцей Петропавлівський" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за ідентифікатором закупівлі UA-2023-07-27-003906-а. Скаржник оскаржив рішення замовника про визначення ТОВ "ВП ГЕЛІОС" переможцем закупівлі римських штор, посилаючись на те, що тендерна пропозиція переможця не містила обов'язкових документів, передбачених тендерною документацією (сертифіката відповідності, санітарного висновку, гарантійного листа), а надання замовником 24 годин на їх довантаження суперечить пункту 43 Особливостей, що, на думку скаржника, порушує принципи добросовісної конкуренції та вимоги законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, тендерна пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос" на момент первинного розгляду дійсно не містила окремих документів, передбачених тендерною документацією, зокрема гарантійного листа про відповідність конструкції товару вимогам державних стандартів, а також копії сертифіката відповідності або санітарно-епідеміологічного висновку.
Водночас, замовник, керуючись положеннями тендерної документації та практикою застосування пункту 43 Особливостей, надав учаснику можливість уточнити технічну частину пропозиції без зміни її змісту, що не суперечить суті закупівлі та не впливає на конкурентну рівність учасників.
У відповідь на запит замовника, позивач надав розширений пакет документів, які підтверджують відповідність товару вимогам тендерної документації та чинного законодавства. Зокрема, було подано:
- Лист-пояснення №12 від 31.07.2023, в якому зазначено, що римські штори не підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства, оскільки не є продукцією, включеною до Переліку, затвердженого наказом Держспоживстандарту №28 від 01.02.2005. Ця позиція підтверджується листом ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" №21-09/0017 від 09.02.2023, а також висновком ТОВ "ВЕС "УКРЕКСПЕРТИЗА" №200821/01 від 20.08.2021, долученим до тендерної пропозиції;
- гарантійний лист №18 від 31.07.2023, в якому зазначено, що товар є новим, неушкодженим, належним чином упакованим, що виключає його псування під час транспортування та монтажу, відповідно до вимог Додатку №2 тендерної документації;
- технічна специфікація №14 від 31.07.2023, яка містить опис відповідності товару чинним нормативним документам України, включаючи державні стандарти, технічні умови та інші норми, встановлені законодавством;
- лист-згода з технічними вимогами №15 від 31.07.2023, у якому позивач підтверджує відповідність товару технічним, якісним та кількісним характеристикам, викладеним у тендерній документації;
- паспорт якості на комплект "Римських штор", засвідчений ТОВ "ВП ГЕЛІОС", який містить опис матеріалу, щільності, способу друку, кольору та текстури, що узгоджується з вимогами тендерної документації.
- висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (ДСЕЕ) на складові частини товару, зокрема: №12.2-18-3/20890 від 11.09.2020 - тканина поліестрова для жалюзі, штор, ролет та штор плісе; №12.2-18-1/25965 від 05.11.2020 - профіль алюмінієвий; №12.2-18-3/20700 від 08.09.2020 - деталі пластмасові для жалюзі; №12.2-18-3/18826 від 13.08.2020 - пластикові деталі для жалюзі; №12.2-18-3/20678 від 08.09.2020 - тканина поліестрова для штор-жалюзі; №602-123-20-3/37702 від 04.08.2018 - алюмінієва стрічка для штор-жалюзі; №12.2-18-3/18843 від 13.08.2020 - тканина поліестрова для штор-жалюзі, ролет для штор-плісе;
- сертифікат на систему екологічного управління САН.СЕУ.024-21, який підтверджує, що виробництво товару здійснюється з дотриманням екологічних стандартів.
Аналізуючи зміст наданих позивачем документів, суд дійшов висновку про те, що документи, довантажені позивачем після первинного розгляду тендерної пропозиції, не змінюють предмет закупівлі, не впливають на модель, марку чи технічні характеристики товару, а лише уточнюють його відповідність вимогам тендерної документації, з огляду на такі обставини:
- предметом закупівлі відповідно до оголошення та тендерної документації є вироби домашнього текстилю - римські штори з монтажем, що класифікуються за кодом ДК 021:2015 39510000-0. Усі документи, надані позивачем, стосуються саме цього виду продукції або його складових частин, які є конструктивно необхідними для виготовлення та встановлення римських штор. Зокрема, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи охоплюють тканину поліестерову, алюмінієву стрічку, пластикові деталі, профілі, що використовуються у виробництві штор. Відповідно, ці документи підтверджують якість і безпечність матеріалів, з яких складається кінцевий виріб, і не свідчать про зміну його моделі чи технічних параметрів;
- у листі-поясненні №12 від 31.07.2023 позивач обґрунтував, що римські штори не підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства України. Це підтверджується листом ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" №21-09/0017 від 09.02.2023, в якому зазначено, що римські штори, тканинні жалюзі, ролети та інші аналогічні вироби не включені до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, затвердженого наказом Держспоживстандарту №28 від 01.02.2005. Додатково, аналогічну правову позицію містить висновок ТОВ "ВЕС "УКРЕКСПЕРТИЗА" №200821/01 від 20.08.2021, який також було долучено до тендерної пропозиції. Таким чином, ненадання сертифіката відповідності або санітарного висновку на готовий виріб не є порушенням, якщо законодавство не вимагає їх наявності;
- технічна специфікація №14 від 31.07.2023, лист-згода №15 від 31.07.2023 та паспорт якості на виріб "Римські штори" підтверджують відповідність товару технічним, якісним та кількісним характеристикам, визначеним у Додатку №2 до тендерної документації. У цих документах зазначено, що товар виготовлений з нових, неушкоджених матеріалів, має відповідну щільність тканини, належне пакування, та відповідає вимогам щодо монтажу в навчальних приміщеннях. Гарантійний лист №18 від 31.07.2023 додатково засвідчує, що товар буде доставлений у належному стані, що узгоджується з вимогами тендерної документації щодо безпечності та цілісності продукції;
- довантаження зазначених документів не призвело до зміни суті тендерної пропозиції, не вплинуло на її цінові параметри, модель, марку чи функціональні характеристики товару. Всі документи мають уточнюючий характер і спрямовані на підтвердження відповідності вже запропонованого товару вимогам тендерної документації;
- Комісія АМКУ у своєму рішенні не надала конкретного обґрунтування, які саме державні стандарти не були підтверджені, та не спростувала правову позицію позивача щодо необов'язковості сертифікації. Відсутність такої конкретизації свідчить про формальний підхід до оцінки тендерної пропозиції, що суперечить принципам об'єктивності, пропорційності та недискримінації, закріпленим у статті 5 Закону №922-VIII.
Водночас суд, дослідивши положення пункту 43 Особливостей, тендерну документацію, хронологію дій замовника та зміст документів, довантажених позивачем, дійшов висновку, що надання строку для усунення невідповідностей не є порушенням вимог законодавства.
Так, пункт 43 Особливостей передбачає право замовника розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції учасника, якщо такі невідповідності виявлені під час її розгляду. При цьому під невідповідністю слід розуміти, зокрема, відсутність документів, подання яких передбачено тендерною документацією, за винятком випадків, коли йдеться про відсутність інформації або документів щодо технічних та якісних характеристик предмета закупівлі. У цій справі замовник не вимагав змінити технічні характеристики товару, а лише уточнити документи, що підтверджують відповідність вже запропонованого товару вимогам тендерної документації. З огляду на це дії замовника були спрямовані на усунення формальних невідповідностей, які не змінювали предмет закупівлі, найменування товару, його марку чи модель.
Крім того, суд звертає увагу, що замовник не порушив обмеження щодо кількості повідомлень про усунення невідповідностей, передбачене пунктом 43 Особливостей. Повідомлення було розміщене один раз, у межах строку, що не перевищував граничний термін розгляду тендерних пропозицій, і не було пов'язане з виконанням рішення органу оскарження. Таким чином, замовник діяв у межах своїх повноважень, передбачених законодавством.
Враховуючи, що метою пункту 43 Особливостей є забезпечення балансу між оперативністю процедур закупівлі в умовах воєнного стану та дотриманням принципів добросовісної конкуренції, недискримінації та об'єктивності, надання учаснику можливості усунути формальні недоліки, які не впливають на зміст пропозиції, відповідає цим принципам і сприяє ефективному використанню бюджетних коштів.
У цьому зв'язку суд доходить висновку, що замовник мав право надати строк для усунення невідповідностей, діяв у межах пункту 43 Особливостей, не допустив зміни суті тендерної пропозиції, а отже, його дії не можуть бути кваліфіковані як порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а документи, надані позивачем, є належними та достатніми для підтвердження відповідності товару вимогам тендерної документації.
Відповідачем не було спростовано дійсність документів, які подавалися позивачем до тендерної документації та не наведено обґрунтованих доводів щодо відсутності підстав для їх врахування.
Недоліки чи неповнота документації (додатків до неї) за своїм змістом не ставить під сумнів легітимність поданих документів та їх відповідність приписам чинного законодавства, а може лише, у разі необхідності, сприяти більш детальному та конкретизованому розкриттю їх змісту.
Подана скарга та оскаржуване рішення не містить доводів, які б вказували, що подані документи є невідповідними чи викликали б сумнів у їх відповідності, а є лише суб'єктивним баченням щодо їх форми та змісту.
Крім того, суд встановив, що участь у процедурі закупівлі UA-2023-07-27-003906-а взяли три учасники: товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос", фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій, усі три учасники подали свої пропозиції у встановлений строк. Пропозиція ФОП ОСОБА_2 не була допущена до оцінки через технічні причини, що не оскаржувалось у межах даного провадження. Пропозиція ФОП ОСОБА_1 була оцінена, однак не визнана найкращою за ціновими критеріями, що підтверджується даними електронної системи закупівель.
Суд звертає увагу, що замовник - Комунальний заклад загальної середньої освіти "Ліцей Петропавлівський" здійснював розгляд тендерних пропозицій відповідно до вимог тендерної документації та положень постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022. Усі пропозиції були перевірені на відповідність формальним та змістовим вимогам, зокрема щодо наявності документів, які підтверджують технічні та якісні характеристики товару, його відповідність державним стандартам, умовам договору та вимогам тендерної документації.
У ході розгляду пропозиції ТОВ "ВП Геліос" замовником було виявлено окремі формальні невідповідності, зокрема відсутність частини документів, передбачених тендерною документацією. Водночас, як уже було встановлено судом вище, ці невідповідності не стосувалися зміни предмета закупівлі, марки, моделі чи технічних характеристик товару, а лише уточнювали його відповідність нормативним вимогам. Замовник, керуючись пунктом 43 Особливостей, надав учаснику можливість усунути такі невідповідності шляхом довантаження документів у строк, що відповідав вимогам законодавства.
З огляду на це суд встановив, що замовник діяв послідовно та однаково щодо всіх учасників, не надаючи переваги жодному з них. У суду відсутні докази того, що іншим учасникам було відмовлено в можливості усунути аналогічні невідповідності, або що замовник застосував вибірковий підхід. Навпаки, дії замовника свідчать про прагнення забезпечити добросовісну конкуренцію та надати кожному учаснику можливість підтвердити відповідність своєї пропозиції вимогам закупівлі.
Крім того, повідомлення про усунення невідповідностей було розміщене замовником у межах строку, передбаченого пунктом 43 Особливостей, тобто не менше ніж за два робочі дні до завершення строку розгляду тендерних пропозицій. Це підтверджується хронологією подій: розкриття пропозицій відбулося 07.08.2023, повідомлення про намір укласти договір - 14.08.2023, а повідомлення про усунення невідповідностей було надане у період між цими датами. Таким чином, замовник дотримався встановлених часових меж і не порушив процедурних вимог.
Суд також встановив, що замовник не порушив обмеження щодо кількості повідомлень одному учаснику, передбачене пунктом 43 Особливостей. В електронній системі закупівель зафіксовано лише одне повідомлення про усунення невідповідностей, адресоване ТОВ "ВП Геліос", яке не було пов'язане з виконанням рішення органу оскарження. Повторних вимог чи повідомлень не надходило, що свідчить про дотримання замовником нормативних обмежень.
У сукупності викладене свідчить про те, що дії замовника були обґрунтованими, послідовними, здійсненими у межах наданих повноважень, відповідали вимогам пункту 43 Особливостей та не порушували принципів добросовісної конкуренції, недискримінації учасників і об'єктивності. Суд не вбачає підстав для визнання дій замовника неправомірними.
Водночас, дослідивши рішення Комісії Антимонопольного комітету України №13945-р/пк-пз від 04.09.2023, суд встановив, що орган оскарження не здійснив належної правової оцінки довантажених документів учасником ТОВ "ВП Геліос", не конкретизував порушені положення тендерної документації та не врахував пояснення учасника і замовника щодо специфіки предмета закупівлі та правового режиму сертифікації.
У рішенні Комісії зазначено, що тендерна пропозиція переможця не містила гарантійного листа про відповідність конструкції товару вимогам ДСТУ 1681-96 та ДСТУ EN 60335-2-97:2018, а також копії сертифіката відповідності або санітарно-епідеміологічного висновку. Водночас, Комісія не надала правової оцінки листу-поясненню №12 від 31.07.2023, в якому учасник обґрунтував, що римські штори не підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства України, що підтверджується листом ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" №21-09/0017 від 09.02.2023 та висновком ТОВ "ВЕС "УКРЕКСПЕРТИЗА" №200821/01 від 20.08.2021. Комісія не спростувала ці пояснення, не надала альтернативного тлумачення нормативних актів, не встановила, що предмет закупівлі підпадає під обов'язкову сертифікацію, і не обґрунтувала, чому надані документи є недостатніми.
Комісія також не надала правової оцінки технічній специфікації №14, гарантійному листу №18, листу-згоді №15, паспорту якості на виріб "Римські штори", а також висновкам державної санітарно-епідеміологічної експертизи на складові частини товару, зокрема тканину поліестерову, алюмінієву стрічку, пластикові деталі, профілі. Усі ці документи були надані в межах строку, передбаченого пунктом 43 Особливостей, не змінювали предмет закупівлі, марку, модель чи технічні характеристики товару, а лише уточнювали його відповідність вимогам тендерної документації. Комісія не встановила, чи ці документи усувають первинні невідповідності, і не надала правової кваліфікації їх змісту.
Крім того, рішення АМКУ не містить чітких посилань на конкретні положення тендерної документації, які, на думку органу оскарження, були порушені. Відсутні посилання на пункти Додатку №1 або №2, не зазначено, які саме документи є обов'язковими для підтвердження відповідності товару вимогам, та чи вимагалася сертифікація саме готового виробу - римських штор чи лише його складових частин. Така відсутність конкретизації порушених норм унеможливлює перевірку правомірності висновків Комісії та порушує вимоги до мотивованості адміністративного акта.
Суд також звертає увагу, що Комісія не врахувала позицію замовника, який у своїх поясненнях зазначив, що довантаження документів не призвело до зміни предмета закупівлі, марки, моделі чи технічних характеристик товару, а отже, не порушує вимог пункту 43 Особливостей. Замовник підтвердив, що надані документи стосуються саме римських штор, а не сторонніх виробів, і що їх відсутність на первинному етапі була усунута без порушення суті тендерної пропозиції.
Окремо суд зазначає, що Комісія не здійснила технічного аналізу конструкції товару, не звернулася до експертних джерел, не врахувала специфіку текстильної продукції, а лише формально констатувала, що висновки ДСЕЕ стосуються "жалюзі", "ролетів" або "тканини для штор-жалюзі", не визнаючи їх як складові частини римських штор. Такий підхід не відповідає принципу об'єктивності та повноти адміністративного розгляду.
У сукупності викладене свідчить про те, що рішення Комісії АМКУ №13945-р/пк-пз від 04.09.2023 є недостатньо мотивованим, не містить належної правової оцінки довантажених документів, не конкретизує порушені норми тендерної документації та не враховує пояснення учасника і замовника щодо специфіки предмета закупівлі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дії замовника та рішення Комісії Антимонопольного комітету України №13945-р/пк-пз від 04.09.2023, здійснив оцінку відповідності їх поведінки принципам публічних закупівель, визначеним частиною 1 статті 5 Закону №922-VIII, а саме: добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, об'єктивності та неупередженості, а також пропорційності втручання у процедуру закупівлі.
Щодо принципу добросовісної конкуренції, суд встановив, що замовник надав учаснику ТОВ "ВП Геліос" можливість усунути формальні невідповідності у тендерній пропозиції відповідно до пункту 43 Особливостей, не змінюючи предмет закупівлі, марку, модель чи технічні характеристики товару. При цьому відсутні докази того, що іншим учасникам було відмовлено у такій можливості за аналогічних умов, або що замовник діяв упереджено. Дії замовника були послідовними, обґрунтованими та спрямованими на забезпечення рівних умов участі, що узгоджується з принципом добросовісної конкуренції.
Щодо принципу недискримінації учасників, суд не виявив фактів вибіркового застосування вимог тендерної документації або процедурних норм. Замовник не встановлював дискримінаційних умов, не обмежував доступ до участі у закупівлі, а Комісія АМКУ не навела у своєму рішенні обґрунтування, що будь-який учасник був поставлений у нерівне становище. Водночас, рішення Комісії, яке не врахувало пояснення учасника щодо необов'язковості сертифікації, може свідчити про непряме порушення принципу недискримінації, оскільки фактично нівелювало правову позицію учасника без належного аналізу.
Щодо принципу об'єктивності та неупередженості, суд встановив, що замовник діяв у межах своїх повноважень, не виходив за межі тендерної документації, надав учаснику можливість уточнити пропозицію без зміни її змісту, та не вчиняв дій, які б свідчили про упереджене ставлення. Натомість Комісія АМКУ не здійснила повного аналізу довантажених документів, не надала правової оцінки листу-поясненню, не спростувала позицію учасника щодо необов'язковості сертифікації, та не врахувала пояснення замовника. Такий формальний підхід до розгляду скарги не відповідає принципу об'єктивності та неупередженості.
Щодо принципу пропорційності втручання у процедуру закупівлі, суд зазначає, що рішення Комісії АМКУ фактично нівелювало результати оцінки тендерних пропозицій, не враховуючи, що виявлені невідповідності були усунуті без зміни суті пропозиції. Втручання у процедуру закупівлі шляхом зобов'язання замовника скасувати рішення про визначення переможця без належного аналізу дій замовника та змісту документів, наданих учасником, є непропорційним, оскільки не враховує баланс між метою забезпечення законності та фактичними обставинами справи.
Викладене свідчить про те, що дії замовника відповідали принципам публічних закупівель, тоді як рішення Комісії АМКУ не узгоджується з вимогами добросовісної конкуренції, об'єктивності, неупередженості та пропорційності, призвело до обмеження участі позивача у процедурі закупівлі без належного обґрунтування, що є порушенням прав позивача як учасника ринку, що є додатковою підставою для його скасування.
Проаналізувавши вказані обставини та норми, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача №13945-р/пк-пз від 04.09.2023 не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.09.2023 №1791.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Антимонопольного комітету України, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13945-р/пк-пз від 04.09.2023.
3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Геліос" (ідентифікаційний код 34902426) судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.