про відмову в забезпеченні позову
21 листопада 2025 року м. Київ №320/56798/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування висновку, у якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до військової служби у Збройних Силах України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
21.11.2025 Відділом ДЗК суду зареєстровано заяву позивача про забезпечення позову, у якій він просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії щодо оформлення процедури мобілізації (в тому числі: видачі мобілізаційного розпорядження, відправлення до військових частин у встановленому законом порядку) позивача до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
Заява обґрунтована тим, що 14.11.2025 року без пояснення підстав та без оформлення будь-яких процесуальних документів позивача було примусово доставлено до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після доставлення позивача примусово утримували у підвальному приміщенні будівлі ТЦК, не повідомляючи йому жодних даних про мету чи підстави такого утримання. Позивач хворіє на гостру форму геморою, що супроводжується сильними болями та періодичною кровотечею. Він потребує термінового хірургічного втручання, що підтверджується наявною медичною документацією. Позивача не вивозили за межі будівлі ТЦК та СП та не проводили будь-якого медичного огляду, передбаченого Положенням про військово-лікарську експертизу (наказ МОУ №402 від 14.08.2008). Лікарів військово-лікарської комісії позивач не бачив, обстеження не проходив, медичні документи не надавав, огляд лікарями різних спеціальностей не здійснювався. Проте 15.11.2025 року позивачу стало відомо, що нібито 14.11.2025 р. на підставі висновку ВЛК № 2025-1114-2047-0024-0 його було визнано придатним до військової служби. Позивачу невідомо, якою саме ВЛК та ким фактично було ухвалено цей висновок, оскільки з моменту незаконної доставки він не залишав будівлю, не оглядався лікарями, не бачив членів ВЛК, жодних досліджень чи аналізів не проводилось.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписами статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках:
1) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів заявника;
2) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Відповідно до частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими мотивами.
Заявник просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії щодо оформлення процедури мобілізації (в тому числі: видачі мобілізаційного розпорядження, відправлення до військових частин у встановленому законом порядку) позивача до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
При цьому, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, що відповідачем чи іншими компетентними органами можуть вчинятися дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Водночас, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, суд вважає, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справ, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.